Постанова № 15898840, 27.05.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2011 р. м.Вінниця          Справа № 2а/0270/2250/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,

при секретарі судового засідання: Чорному В.В.

за участю :

прокурора : Самборської Я.А.

у відсутність позивача та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Могилів-Подільського міжрайпрокурора в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м.Могилів-Подільському

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення боргу

ВСТАНОВИВ :

Могилів-Подільський міжрайонний прокурор в інтересах держави –в особі управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1466,70 грн. боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, тим, що відповідач у строк визначений Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не сплатив суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період липень-грудень 2010 року, внаслідок чого виникла недоїмка в сумі 1466,70 грн.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з"явився, подавши через канцелярію суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ( вх. №13766 від 27.05.2011 року). Одночасно зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з"явився, повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 18).

За таких обставин, враховуючи, заяву позивача та неявку без поважних причин відповідача в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі відповідно до положень статті 128 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до 01.01.2011 року та з 01.01.2011 року є платником єдиного внеску.

Згідно статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі -Закон) визначено коло осіб, які підлягають загальнообов"язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 даного Закону відносяться фізичні особи - суб"єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною 1 статті 19 Закону визначено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

8 липня 2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".

Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах .

Всупереч вимог статті 20 Закону, відповідач не сплатила суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в зв’язку з чим, станом на день подання позову до суду виникла недоїмка в сумі 1466,70 грн.

Згідно пункту 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

На підставі зазначених норм відповідачу направлялися вимоги №Ф388 від 26.11.2010 року про сплату боргу, що утворився за 3 квартал 2010 року у сумі 872,46 грн. та №Ф446 від 17.02.2011 року про сплату боргу за 4 квартал 2010 року в сумі 594,24 грн. Однак, боржник протягом 10 робочих днів після отримання вимог не сплатив заборгованність.

Статтею 23 Закону встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості на день розгляду справи суду не подано.

На підставі викладеного, враховуючи, що позов підтверджений матеріалами справи, відповідачем не спростований, тому підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (24000, АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському (24000, м. Могилів-Подільський, площа Соборна, 12, р/р 25606323581203 в ВАТ "Держощадбанк України", МФО 302076, код ЄДРПОУ 24900850) 1466,70 грн. (тисячу чотириста шістдесят шість грн. 70 коп.) заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя          Воробйова Інна Анатоліївна