Постанова № 15898723, 20.05.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2011 р. м.Вінниця Справа № 2а/0270/1802/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,

при секретарі судового засідання: Чорному В.В.

за участю представників :

позивача : Долиняного С.В.

відповідача : Спесивцева В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМС"

до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу та направлення

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю “ДМС” звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу і направлення на проведення перевірки.

Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, наступним. 11 квітня 2011 р. товариством отримано наказ №1774/23 від 5.04.2011 р. "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ДМС" та направлення на перевірку №1191/23 від 6.04.2011 року на проведення з 6.04.11 р. тривалістю 10 робочих днів перевірки. Посадових осіб було допущено до перевірки, однак останніми її проведення розпочато не було. Натомість, 15 квітня 2011 р. податковим органом видано другий наказ №1975/23 про проведення аналогічної перевірки та направлення №1315/23 на її проведення з 15.04.11 р. тривалістю 10 робочих днів.

Товариство вважає дії, що полягають у призначені перевірки, а також наказ і направлення протиправними, відповідно, наказ та направлення такими, що підлягають скасуванню.

Так, з оскаржуваного направлення вбачається, що виїзну позапланову перевірку ТОВ "ДМС" необхідно здійснити за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р., однак, за вказаний період ДПІ у м. Вінниці з 28.01.2010р. по 17.02.2010р. вже було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "ДМС", за результатами якої складено відповідний акт. Крім того, позивач посилається на те, що рішення про проведення позапланової виїзної документальної перевірки за уже перевіряємий період приймається виключно вищестоящим органом, в даному випадку Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області. Однак, у даному випадку таке рішення прийнято ДПІ у м. Вінниці. Більш того, позивач посилається на те, що наказом від 5.04.11 р. вже призначено аналогічну перевірку, наказ та направлення не скасовані та не анульовані, а тому підстави для повторного призначення подібної - відсутні. За таких обставин, представник позивача позов підтримав повністю та просив його задовольнити.

В судовому засіданні 04.05.2011р. представником позивача подано письмові пояснення в яких він зазначає, що перевірку, відповідно до наказу № 1975/23, призначено 14.04.2011р., однак у відповідача відсутнє право самостійно визначати суму грошових зобов`язань платника податку за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р., а відтак і право на здійснення позапланової документальної перевірки такого платника податку, оскільки передбачений Податковим кодексом України строк у 1095 днів уже минув.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю та просив суд задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволені, мотивуючи свою позицію тим, що оскаржуваний наказ на проведення перевірки було анульовано. Крім того зазначив, що наказ на проведення перевірки та направлення не суперечать вимогам Податкового кодексу України, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14 квітня 2011 року ДПІ у м. Вінниці, з посиланням на ст. 20 п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, видано наказ № 1975/23 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ДМС" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування сум податку на додану вартість за період з 1.10.2006 р. по 30.09.2009 р.

Не погоджуючись з вказаними наказом та направленням, а також діями щодо призначення перевірки, позивач звернувся з даним позовом до суду.

На підставі даного наказу, ДПІ у м. Вінниці 15.04.2011р. видано посадовим особам направлення № 1315/23 на проведення вказаної перевірки.

Визначаючись щодо заявленого позову суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ДПІ є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції та аналогічним вимогам ст.ст. 20 та 21 Податкового кодексу України. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 24.01.2006 року за наслідками перегляду за винятковими обставинами рішень судів в у справі за позовом АКБ "Мрія" до ДПІ у м. Вінниці.

Так, статтею 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75 ст. 75 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно із п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі якщо: як органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що рішення про проведення позапланової перевірки з наведених вище підстав в даному випадку могло бути прийнято лише ДПА у Вінницькій області після початку службового розслідування щодо посадових осіб ДПІ у м. Вінниці, які проводили попередню перевірку.

Як вбачається з розпорядження ДПА у Вінницькій області від 30.03.2011 року №72-р, на яке посилається представник відповідача, як на доказ правомірності прийняття оскаржуваного наказу та дотримання вимог п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України, голова ДПА у Вінницькій області (орган державної податкової служби вищого рівня) зобов'язав начальника ДПІ у м. Вінниці провести службове розслідування стосовно посадової особи ДПІ у м. Вінниці, що неякісно проводила перевірку ТОВ «ДМС», та в ході проведення службового розслідування призначити позапланову документальну перевірку.

Розпорядженням ДПІ у м. Вінниці від 31.03.2011 року №33-р, зобовязано провести з 31.03.11 р. по 28.04.11 р. службове розслідування стосовно ОСОБА_1., яка проводила попередню перевірку позивача, за результатом якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 9.03.2010 р. № 0000692300 форми «В2»та дано доручення голові комісії з проведення службового розслідування організувати проведення позапланової документальної перевірки товариства.

Наказом в.о. начальника ДПІ у м. Вінниці Якимчук П.М. від 14.04.2011 року №1975/23 призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ДМС" з 15 квітня 2011 року тривалістю 10 робочих днів з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування сум податку на додану вартість за період з 1.10.2006 р. по 30.09.09 р.

Отже, з аналізу вищенаведених норм та встановлених під час судового розгляду обставин, вбачається, що в даному випадку оскаржуваний наказ на проведення перевірки міг мати місце лише тоді, коли б його було прийнято органом державної податкової служби вищого рівня, а саме Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області.

Крім того, в судовому засіданні досліджено акт № 572320/32719282 від 24.02.2010р., з якого вбачається, що перевірка за період, що зазначає відповідач у своєму наказі № 1975/23 від 14.04.2011р., ДПІ у м. Вінниці вже здійснювалась.

Окремо необхідно зазначити, що в наказі ДПІ у м. Вінниці № 1975/23 від 14.04.2011р. та в направленні № 1315/23 від 15.04.2011р. вказано, що перевірку буде здійснено за період 01.10.2006р. по 30.09.2009р.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на те, що наказ про призначення перевірки прийнято 14.04.2011р., відповідач мав право призначити проведення виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "ДМС" за період з 14.04.2008р. по 14.04.2011р., тобто за 1095 днів, що передують призначенню перевірки.

Більш того, суд бере до уваги й те, що 5.04.11 року ДПІ у м. Вінниця вже було видано наказ № 1774/23 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДМС»»з 6 квітня 2011 року тривалістю 10 робочих днів з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування сум податку на додану вартість за період з 1.10.2006 р. по 30.09.2009 р. на виконання розпорядження ДПА у Вінницькій області, а тому видача аналогічного наказу взагалі є безпідставна.

При цьому, судом не береться до уваги твердження представника відповідача про те, що наказ № 1774/23 від 5.04.11 р. анульовано, оскільки доказів на підтвердження таких обставин суду не надано.

Службові записки № 20768/2330 від 11.04.11 р. та від 12.04.11 р., в яких йдеться про помилковість оформлення наказу № 1774/23 від 5.04.11 р. і направлення №1191/23 від 6.04.11 р. та прохання надати дозвіл на анулювання останніх не є підтвердженням та доказом того, що такі дії податковим органом фактично вчинено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії ДПІ у м. Вінниці, що полягають у призначенні виїзної позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМС" є протиправними, оскільки вчинені не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а наказ ДПІ у Вінниці № 1975/23 від 14 квітня 2011 року “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМС" є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується позовних вимог в частині скасування направлення на перевірку, то суд приходить до висновку, що в їх задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Так, суб'єктом владних повноважень є - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч.1 ст. 3 КАС України).

Разом з тим, акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Відповідно до пункту 1.4 Наказу Міністерства юстиції України № 34/5 від 12.04.2005 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів»нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

В даному випадку, направлення на перевірку не є юридичною формою рішення податкового органу і само по собі не породжує певних правових наслідків для позивача, відповідно, не порушує прав, свобод та інтересів особи (аналогічна позиція викладена й у листі ВАСУ № 1073/11/13-10 від 14.07.11 р.)

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судових засіданнях відповідач не довів правомірності прийнятого наказу та вчинених щодо його прийняття дій, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки платіжним дорученням №80 від 18.04.2011 року підтверджено розмір судового збору сплаченого Позивачем, що складає 3,40 грн., а адміністративний позов задоволено частково, суд прийшов до висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 2,26 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Вінниці, що полягають у призначенні позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "ДМС".

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Вінниці № 1975/23 від 14 квітня 2011 року "Про проведення документальної виїзної перевірки ТОВ "ДМС"

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "ДМС" (21021. м. Вінниця, вул. 600-річчя,17, код ЄДРПОУ 33685506) 2,26 грн. (дві гривні двадцять шість копійок) судового збору, сплаченого згідно квитанції №80 від 18.04.2011року.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна

: