Постанова № 15898632, 05.05.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2011 р. Справа № 2а/0270/1467/11 м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

розглянувши у в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом прокурора Гайсинського району Вінницької області в інтересах держави в особі Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області до Малого колективного підприємства «Керамік»про стягнення податкового боргу за рахунок майна,

ВСТАНОВИВ :

25 березня 2011 року прокурор Гайсинського району Вінницької області в інтересах держави в особі Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (далі - позивач, Гайсинська МДПІ) звернувся в суд з позовом до Малого колективного підприємства «Керамік» (далі – відповідач, МКП «Керамік», Підприємство) про стягнення податкового боргу по орендній платі за землю та штрафним санкціям в загальній сумі 21572 грн. 40 коп.

Зазначив, що МКП «Керамік» Гайсинською МДПІ взяте на податковий облік як платник податків з 23 березня 2000 року. Станом на час звернення до суду за Підприємством рахується податковий борг по орендній платі за землю та штрафним санкціям в загальній сумі 21572 грн. 40 коп.

Посилаючись на те, що добровільно він не погашений, крім того, для належного виконання обов’язків, будучи державним органом та виконуючи завдання держави, податкова служба має право на захист інтересів держави щодо погашення існуючої заборгованості в органах судової влади, - просив стягнути податковий борг в судовому порядку.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.

4 та 5 травня 2011 року повноважним представником позивача та представником прокуратури до суду подані клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 24, 28). Окрім того, відповідачем не було подано письмових заперечень на позов чи доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Відповідно до вимог ст. 122 КАС України - адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частиною 3 статті 122 КАС України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Разом з тим, частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку сторін, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання, відсутність потреби у виклику свідків чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Зокрема, суд встановив, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.7) МКП «Керамік» зареєстроване управлінням економіки Теплицької районної державної адміністрації Вінницької області 20 березня 2000 року.

Згідно із довідкою Вінницького обласного управління статистики від 22.03.2000 року №1463 відповідач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а згідно із довідкою позивача від 22.06.2010 року №22/06/001 Підприємство узято на облік як платник податків з 23.03.2000 року (а.с.8).

Стаття 67 Конституції України передбачає обов’язок платників податків в повній мірі та у встановлений строк сплачувати податки та збори до Державного бюджету України, а також місцевих бюджетів.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 14 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) та згідно із статтею 9 Податкового кодексу України, до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів), зокрема, включена плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Матеріалами справи підтверджено наявність у Підприємства заборгованості в загальній сумі 21527 грн. 40 коп., про що свідчить:

- податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік №5913 (а.с.34);

- податкове повідомлення-рішення №0002901501/0 від 23 вересня 2010 року (а.с.10), яке 23.09.2010 року вручене головному бухгалтеру Підприємства;

- дані облікової картки платника станом на 31.12.2010 року та на 09.02.2011 року (а.с.11-14)

- розрахунком боргу (а.с.15).

Таким чином, у Підприємства на момент розгляду справи існує податковий по орендній платі за землю та штрафним санкціям в загальній сумі 21572 грн. 40 коп., окрім того, даний податковий борг є узгодженим, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Визначенням, даним у пункті 1.2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року №2181, податкове зобов’язання – це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені законом.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 вищевказаного закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

В свою чергу податковий борг - це податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання (п.1.2 ст.1 Закон №2181).

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг є сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійного узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Оскільки, заборгованість вважається узгодженою, в установленому законом порядку не оскаржена, в добровільному порядку податкову заборгованість МКП «Керамік» не сплачує, що тягне за собою ненадходження коштів до бюджету та суттєво порушує інтереси держави, то чинне законодавство уповноважує Гайсинську МДПІ звернутися до суду.

Зокрема, пункт 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ передбачає, що органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними та такими угодами, а в інших випадках – коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Тобто, тут концентрована чітко визначена законом правова підстава можливості звернення з позовом, що відповідає частині четвертій статті 50 КАС України, відповідно до якої громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

В таких адміністративних справах за зверненням суб’єкта владних повноважень з позовом до фізичної чи юридичної особи у випадках, визначених законом, адміністративний суд надає упереджувальний захист правам, свободам та інтересам особи. При цьому, щоб не допустити зловживань суб’єкта владних повноважень та можливих порушень прав, свобод чи інтересів, Конституцією та законами України встановлено судовий контроль за вжиттям таких заходів. Адміністративний суд у зазначених справах, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, перевіряє, зокрема, чи не буде порушено (у тому числі безпідставно обмежено) права, свободи та інтереси осіб у разі задоволення адміністративного позову суб’єкта владних повноважень.

Отже, примусове стягнення податкової заборгованості – це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Несплата заборгованості тягне за собою ненадходження коштів до державного бюджету та ставить під загрозу своєчасне виконання державною економічних, соціальних, політичних та інших функцій та суттєво порушує інтереси держави, що покладає на прокуратуру обов’язок представництва, як це передбачено статтею 121 Конституції України.

Згідно із статтею 36-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, підставою представництва прокурором у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до статті 60 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Таким чином, враховуючи те, що позовні вимоги прокурора в інтересах Гайсинської МДПІ є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а також те, що Гайсинська МДПІ має право звернутися до суду про стягнення боргу, а суд наділений повноваженнями на таке стягнення, суд вважає за доцільне позов задовольнити.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Малого колективного підприємства «Керамік» (вул. І.Франка, 93, смт. Теплик, Вінницька область, 23800, код ЄДРПОУ 30896833) до місцевого бюджету Теплицької селищної ради Теплицького району Вінницької області податкову заборгованість в сумі 21527,40 гривень (двадцять одна тисяча п’ятсот двадцять сім гривень сорок копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя (підпис)          Чудак Олеся Миколаївна

з оригіналом згідно

Суддя

Секретар