Постанова № 15898568, 27.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 квітня 2011 р. (09:55) Справа №2а-1955/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим

до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 1027,20 грн.

за участю представників:

від позивача не зявився

від відповідача - ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_1

Суть спору: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим (далі позивач) про стягнення з субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі відповідач) заборгованості зі сплати страхових внесків за 2000 рік в сумі 1027,20 грн.

У судове засідання, яке відбулось 27.04.2011 року, позивач явку свого представника не забезпечив, про час, день та місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував посилаючись на те, що ухвалою Господарського суду АР Крим від 22.02.2011 року банкрут СПД ОСОБА_1 ліквідований, провадження у справі про визнання банкрутом субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 припинено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши відповідача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 16.03.1999 року Виконавчим комітетом Київської районної ради м. Сімферополя зареєстрований як фізична особа підприємець, про що зроблений запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 04055564Ф0020448.

Матеріали справи свідчать про те, що СПД ОСОБА_1 самостійно обчислив суму податкового зобовязання за 2000 рік у розмірі 1027,20 грн.

Законом, яким передбачав подання платником податків податкової звітності, зокрема, щодо зборів (обовязкових платежів) був Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з п. 5.1. якого (в редакції, яка діяла на момент виникнення за відповідачем заборгованості) податкове зобовязання самостійно визначене платником податків у податковій декларації вважалося узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування визначались у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон).

Згідно ст. 1 Закону (в редакції, яка діяла на момент прийняття позивачем вимоги про сплату боргу) страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Ст. 3 Закону визначала, що Пенсійний фонд і фізичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону виключно цім Законом визначався порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Страхувальники були зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду (ч. 6 ст. 20 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону, страхувальник був зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилали страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник був зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджував її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду мав право на оскарження вимоги в судовому порядку. (ч. 3 ст. 106 Закону).

В порядку ст. 106 Закону позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату боргу в сумі 1027,20 грн. від 01.08.2007 року № Ф-1528, яка отримана останнім 11.08.2007 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Так, відповідно до положень п.п. 15.2.1 п. 15.2. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент виникнення заборгованості за відповідачем) у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду (арбітражного суду), строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

За таких обставин суд дійшов висновку, що дії позивача щодо виставлення відповідачу вимоги 01.08.2007 року про стягнення боргу, який виник у 2000 році, не можна визнати такими, що вчинені на підставі та у порядку, передбаченому законодавством, що діяло на момент відповідних правовідносин.

Більш того, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду АР Крим від 22.02.2011 року у справі № 2-3/3534-2008 затверджений звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс СПД ОСОБА_1; вирішено ліквідувати банкрута СПД ОСОБА_1, виключивши з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб підприємців та Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; вимоги кредиторів, не задоволені за відсутністю майна, вважаються погашеними; провадження у справі № 2-3/3534-2008 про визнання банкрутом СПД ОСОБА_1 припинено.

Законом, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів є Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон).

Цей Закон, зокрема, передбачає розгляд господарським судом справи про банкрутство громадянина-підприємця.

Згідно зі ст. 1 Закону ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Ч 2 ст. 49 Закону встановлено, що після завершення розрахунків з кредиторами громадянин-підприємець, визнаний банкрутом, звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів, що були заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 ліквідований ухвалою Господарського суду АР Крим у справі № 2-3/3534-2008, враховуючи що його діяльність як субєкта підприємницької діяльності припинена, позовні вимог щодо стягнення з субєкта підприємницької діяльності заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 1027,20 грн. задоволенню не підлягають.

Під час судового засідання, яке відбулось 27.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 05.05.2011р.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.