Постанова № 15898454, 24.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2011 р. (10:54) Справа №2а-4367/11/0170/26 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Петренко В.В., при секретарі Асєєвої Л.О., розглянувши

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Ради садівницьких товариств масиву «Степовий»

про стягнення стягнення адміністративно-господарських санкцій у сумі 5680 грн.,

від позивача не зявився;

від відповідача Гумен В.Г., протокол №б/н від 20.05.2006 р., паспорт.

ВСТАНОВИВ:

Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Ради садівницьких товариств масиву «Степовий» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за незайняті інвалідами робочі місця у 2009 році у сумі 5680,00грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем несплачені штрафні санкції за нестворене одне робоче місце для інвалідів у 2009 році.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.04.2011р. провадження у справі відкрито, закінчено підготовче провадження і справа призначена до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не зявився про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином судовою повісткою, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні надала письмову заяву (а.с. 20) відповідно якої, позовні вимоги визнала у повному обсязі, протии задоволення позовних вимог не заперечувала.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”(далі - Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік за формою №10-ПІ, затвердженим наказом Мінпраці України від 10.02.2007р. №42, відповідач визначив норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на рівні одного місця, окрім того зазначив середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу що працювали у 2009 р. у кількості 14 осіб, із них середньооблікова чисельність штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність жодного. Фонд оплати праці штатних працівників визначено у розмірі 159032 тис.грн., розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника 11359 грн., сума адміністративно господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів 5680 грн. (а.с.6).

Частиною 1 ст. 20 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України N 70 від 31.01.2007р. встановлено, що роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 6) середня річна заробітна плата штатного працівника становить 11359 грн. (11359 грн. : 14 працівників).

Таким чином, розмір штрафних санкцій, за не створення ТОВ “Де Проект” у 2008 році одного робочого місця для інвалідів дорівнюють 11359 грн. х 1роб місце /2 = 5680 грн. (а.с. 4).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» робоче місце інваліда - місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях; спеціальне робоче місце інваліда - окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 вищенаведеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26 вересня 2002 року), Фонд соціального захисту інвалідів як урядовий орган державного управління (та його територіальні відділення) відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

За змістом статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”від 21 березня 1991 року № 875-12 , саме Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог, та з матеріалів справи сума заборгованості відповідача перед позивачем за 2009 р. (з адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів) складає 5680грн. (а.с.4).

Приймаючи до уваги те, що відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав ні доказів створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, ні доказів сплати заборгованості в сумі 5680,00грн., суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі буде складена у строк, визначений ч.3 ст.160 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Ради садівницьких товариств масиву «Степовий»(98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Галерейна, 18, ЄДРПОУ 22282996)на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, 50070000, банк одержувача: Управління Державного казначейства в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740709, р/р 31215230700024) адміністративно-господарські санкції у сумі 5680 (пґять тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 коп.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Петренко В.В.