Єдиний державний реєстр судових рішень №2-0827/310/2011
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2011 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі
головуючого судді Гончар М.С.
при секретарі Мадинській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг»(надалі ТОВ «Елемент Лізинг») до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
25.01.2011 року на адресу дуду поштою надійшов позов ТОВ «Елемент Лізинг»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому позивач зазначав наступне. 27.08.2008 року між ТОВ «Елемент Лізинг»та ОСОБА_1 був укладений Договір фінансового лізингу транспортних засобів за №ЭЛ/Днп-0446/ДЛ від 27 серпня 2008 року. Згідно з п. 3 цього Договору позивач придбав у власність за договором вантажний фургон JAK д.н. НОМЕР_1 та надав його відповідачеві за плату у тимчасове володіння та користування на умовах загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів, що є Додатком № 1 до Договору № 0446 та його невідємною частиною. Відповідно до договору ОСОБА_1 зобовязаний щомісячно сплачувати лізингові платежі та додаткову винагороду у сумі та строки, що вказані у графіку лізингових платежів. Крім цього, 27.08.2008 року між ТОВ «Елемент Лізинг»та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №ЭЛ/Днп-0446/ДЛ1 від 27.08.2008 року (надалі Договір поруки), відповідно до якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобовязання відповідати за зобовязанням відповідача ОСОБА_1 по Договору фінансового лізингу. Однак, відповідач не виконує вимоги вищезазначеного договору, в звязку із чим, станом на вересень 2010 року виникла заборгованість за вказаним договором у сумі 21681,05 грн. В звязку із чим, позивач просив 1. розірвати договір фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Днп-0446/ДЛ від 27.08.2008 року, укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_1; 2. повернути позивачу шляхом примусового вилучення у відповідача ОСОБА_1 предмету лізингу: за договором №0466 вантажного фургону р.н. НОМЕР_2; 3. стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за лізинговими платежами 18407,66 грн., лізинговий платіж за незавершений лізинговий період 2308,98 грн., пеню 964,41 грн., а всього у сумі 21681,05 грн. та понесені судові витрати.
У судовому засіданні 25.01.2011 року представник позивача за довіреністю (а.с. 40) ОСОБА_3 подав суду заяву (а.с.26) про залишення без розгляду позовних вимог, викладених у п.п. 1 та 2 позовної заяви позивача, просив її задовольнити, при цьому додатково пояснив, що вищезазначений договір вже розірвано шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору від 22.11.2010 року, надав копію додаткової угоди для долучення до матеріалів справи (а.с.24), та вищезазначений предмет лізинга повернуто позивачу шляхом укладання сторонами акту приймання-передачі від 22.11.2010 року, надав суду копію акту для долучення до матеріалів справи (а.с.25); в решті позов та викладене у ньому підтримав, просив його задовольнити, стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за лізинговими платежами 18407,66 грн., лізинговий платіж за незавершений лізинговий період 2308,98 грн., пеню 964,41 грн., а всього у сумі 21681,05 грн. та понесені судові витрати.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задовлення вищезазначеної заяви позивача про залишення позовних вимог без розгляду у вищезазначеній частині не заперечував; в решті позов визнав у повному обсязі, надав суду відповіідну заяву (а.с.48) у підтвердження даного факту.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином (а.с.38), через відповідача ОСОБА_1, який приходиться їй чоловіком, повідомила, що немає можливості з'явитись до суду через хворобу, при цьому не надала доказів у підтвердження даного факту, але просила суд справу розглядати за її відсутністю.
При вищевикладених обставинах, суд ухвалив визнати неповажною причину неявки відповідача ОСОБА_2 та проводити розгляд цієї справи за відсутністю відповідача на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.
Ухвалою суду від 25.01.2011 року суд залишив без розгляду позовні вимоги позивача, викладені у п.п. 1 та 2 позовної заяви ТОВ «Елемент Лізинг»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, а саме: про розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Днп-0446/ДЛ від 27.08.2008 року; 2. повернення позивачу шляхом примусового вилучення у відповідача предмету лізингу: за договором №0466 вантажного фургону р.н. НОМЕР_2 (ухвала а.с.47).
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.
Встановлено, що 27.08.2008 року між ТОВ «Елемент Лізинг»та ОСОБА_1 був укладений Договір фінансового лізингу транспортних засобів (копія а.с.5-9) за №ЭЛ/Днп-0446/ДЛ від 27.08.2008 року.
Згідно з п. 3 цього Договору позивач придбав у власність за договором вантажний фургон JAK д.н. НОМЕР_1 та надав його відповідачеві ОСОБА_1 за плату у тимчасове володіння та користування на умовах загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів, що є Додатком № 1 до Договору №0446 та його невідємною частиною (копія а.с. 6-9).
Відповідно до договору ОСОБА_1 зобовязався щомісячно сплачувати лізингові платежі та додаткову винагороду у сумі та строки, що вказані у графіку лізингових платежів (копія а.с.11).
Крім того, 27.08.2008 року між ТОВ «Елемент Лізинг»та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №ЭЛ/Днп-0446/ДЛ1 від 27 серпня 2008 року (копія а.с.13-14), відповідно до якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобовязання відповідати за зобовязанням відповідача ОСОБА_1 по Договору фінансового лізингу.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Коденксу та інших актів цивільного законодавства..
ТОВ «Елемент Лізинг»належним чином виконало свої зобовязання за вищезазначеним договором, що підтверджується також актом прийму-передачі предмета лізингу в лізинг від 16.09.2008 року (копія а.с.12).
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингодавець має право: здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання;відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом;вимагати розірвання договору та повернення предметі лізингу у передбачених законом та договором випадках; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте, відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобовязання за вищезазначеним договором.
У звязку із ичм, встановлено, що на час розгляду справи у суді вищезазначений договір фінансового лізингу транспортних засобів вже розірвано шляхом укладення сторонами ТОВ «Елемент Лізинг»та ОСОБА_1 додаткової угоди до договору від 22.11.2010 року (копія а.с.44) вищезазначений предмет лізинга повернуто позивачу шляхом укладання сторонами акту приймання-передачі від 22.11.2010 року (копія а.с.45).
Однак, залишилась несплаченою ОСОБА_1 на користь ТОВ «Елемент Лізинг»заборгованість станом на вересень 2010 року у сумі 21681,05 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с.19-20).
Згідно із ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Позивач ТОВ «Елемент Лізинг»наполягав саме на солідарному стягненні заборгованості з відповідача ОСОБА_1 та з його поручителя за договором відповідачки ОСОБА_2
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов позивача визнав у повному обсязі (заява а.с.48).
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог.
Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, будь-яких заперечень проти позову та доказів у їх обгрунтування суду не подавала.
При вищезазначених обставинах, суд вважає за необхідне солідарно стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Елемент Лізинг»заборгованість за лізинговими платежами 18407,66 грн., лізинговий платіж за незавершений лізинговий період 2308,98 грн., пеню 964,41 грн., а всього у сумі 21681,05 грн.
Крім того, в силу ч. 1 ст. 88 ЦПК України на користь позивача з відповідачів підлягають стягненню судові витрати у сумі 216,82 грн. (розрахунок: 1% від суми задоволених вимог майнового характеру 21681,05 грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120,0 грн. (платіжне доручення а.с.23).
Проте, судом встановлено, що позивачем при подачі позову було сплачено судового збору на загальну суму 801,90 грн. (платіжні доручення на сумму 716,90 грн. та 85,0 грн. а.с.22 та а.с. 24 відповідно).
При цьому, суд розяснює позивачеві, що зайво сплачені ним судові витрати у вигляді судового збору можуть бути повернути позивачеві ухвалою суду за результатами розгляду відповідного клопотання позивача.
Керуючись Законом України «Про фінасовий лізинг»ст. 526 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 61, 81, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг» - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_3, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг» (фактична адреса: 03058 м. Київ вул. Леваневського б. 6 оф. 85, юридична адреса: 03038 м. Київ вул. М. Гринченко, 4 оф. 130, код ЄДРПОУ 34832663 р/р 26004010425701 в ЗАТ «АЛЬФА-БАНК»у м. Києві МФО 300346) заборгованість за лізинговими платежами 18407,66 грн., лізинговий платіж за незавершений лізинговий період 2308,98 грн., пеню 964,41 грн., а всього у сумі 21681,05 грн. (двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня пять копійок) та понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 216,82 грн. (двісті шістнадцять гривень вісімдесят дві копійки) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120,0 грн. (сто двадцять гривень).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні при проголошенні рішення суду, у той самий строк з дня отримання копії цього рішення.
Суддя М.С. Гончар
Судове рішення № 15881720, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 31.01.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-310/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: