Рішення № 15879718, 31.03.2011, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа №2-939

2011 року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

25 березня 2011 року           місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі :

головуючого судді                     - Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі                                        - Голубятникової І.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та середній заробіток за час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та середній заробіток за час затримки розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 08 вересня 2008 року по 17 лютого 2010 року він працював на посаді заступника комерційного директора ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика».

Відповідно до умов укладеного між позивачем та ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика» Контракту, а саме: п. 9, працівнику встановлювався оклад у розмірі 10370,00 грн. щомісячно.

17 лютого 2010 року позивач звільнився з роботи за згодою сторін, відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України. (наказ ВАТ «ЗКФ»№ 35-к «Про звільнення, про надання відпустки, про виконання службових обов’язків»від 17.02.2010 року). Відповідно до тексту зазначеного наказу та чинного законодавства, на день звільнення з роботи ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика»повинно було виплатити позивачу заробітну плату за грудень 2009 року, січень та лютий 2010 року, також компенсацію за невикористану відпустку у період з 07.08.07 року по 06.08.08 року у кількості 16 календарних днів, у період з 07.08.08 по 06.08.09 року у кількості 31 календарних днів, за період з 07.08.09 року по період звільнення у кількості 15 календарних днів (загалом 62 календарних дні).

Середній місячний заробіток згідно контракту складає 10370 грн., відповідно середньоденний заробіток складає 340,93 грн. Сума яку відповідач зобов’язаний сплатити на користь позивача за затримку розрахунку складає: 340,93 грн. (середньоденний заробіток) х 264 днів (кількість робочих днів затримки виплати) = 90005,52 грн. Разом сума заборгованості складає 132095,34 грн.

На підставі викладеного, просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»на його користь нараховану, але не сплачену заробітну платню –26535,83 грн., компенсацію за невикористану відпустку, за 62 календарні дні –15554 грн., суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку за 264 дні - 90005,52 грн.

          Позивач у судове засідання не з’явилася, але надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, зазначивши, що на позовних вимогах наполягає та просить суд у разі неявки представника відповідача у судове засідання ухвалити по справі заочне рішення.

          Представник відповідача по справі у судове засідання не з”явився, хоча про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Причину неявки суду не повідомив. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи по суті, до суду від нього не надходило.

Прийнявши до уваги заяву позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матріалами справи встановлено, що з 08 вересня 2008 року по 17 лютого 2010 року він працював на посаді заступника комерційного директора ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика». (а.с. 12-18)

Відповідно до умов укладеного між позивачем та ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика» Контракту, а саме: п. 9, працівнику встановлювався оклад у розмірі 10370,00 грн. щомісячно.

Наказом № 35-вк від 17 лютого 2010 року ОСОБА_1 був звільнений з посади заступника комерційного директора ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика»з 17 лютого 2010 року за за згодою сторін, відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України. (а.с. 10)

З грудня 2009 року по 17 лютого 2010 року, в порушення ст. 115 КЗпП України підприємство не виплачувало ОСОБА_1 заробітну платню у встановленні діючим законодавством строки.

Згідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен в день звільнення видати працівнику належним чином оформлену трудову книжку та зробити з ним розрахунки в строки визначені законодавством.

Згідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства проводиться в день звільнення.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума заборгованості по заробітній платі за період з грудня 2009 року по 17 лютого 2010 року становить 26535,83 грн..

Згідно до ст. 83 КЗпП України у випадку звільнення працівника йому сплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку компенсація за невикористану відпустку складає: з 07.08.07 року по 06.08.08 року 16 календарних днів - 1032 грн., з 07.08.08 по 06.08.09 року 31 календарний день –10370,00 грн., з 07.08.09 року по 17.02.2010р. 15 календарних днів –4152,00 грн., відповідно заробітної плати у відповідний період. Загалом за 62 дні невикористаної відпустки компенсація складає 15554,00 грн.

Суд вважає позовну вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми грошової компенсації в розмірі 1554,00 грн. за 62 дні невикористаної позивачем щорічної відпустки обґрунтованою.

Щодо заявленої позивачем суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, суд виходить з наступного.

Згідно до ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Як було встановлено, відповідачем дійсно були порушені вимоги ст. 116 КЗпП України і позивачеві не була виплачена неоспорювана відповідачем сума заборгованості по заробітній платі у розмірі 26535,83 гривень, яка, за висновком суду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному розмірі.

Згідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»№ 13 від 24.12.1999р при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення заробітної плати, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число календарних днів.

Таким чином, суд вважає, що у даному випадку позивач дійсно має право на отримання вказаної компенсації за несвоєчасну виплату належної йому заробітної плати з 17 лютого 2010 року по 31 жовтня 2010 року (264 дні) у розмірі 90005,52 грн. виходячи з наступного:

Як вбачається з розрахунку середній місячний заробіток позивача за контрактом складає 10370 грн., відповідно середньоденний заробіток складає 340,93 грн. Сума яку відповідач зобов’язаний сплатити на користь позивача за затримку розрахунку складає: 340,93 грн. (середньоденний заробіток) х 264 днів (кількість робочих днів затримки виплати) = 90005,52 грн.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є законними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню у повному обсязі і на користь позивача підлягають стягненню з відповідача 132095,34 грн., з яких: 26535,83 (двадцять шість тисяч п’ятсот тридцять п’ять) гривень 83 копійки заборгованість по заробітній платі, 15554,00 (п'ятнадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят чотири) гривни компенсація за невикористану відпустку та 90005,52 (дев’яносто тисяч п’ять) гривень 52 копійки сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

          Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України звільнені від сплати судового збору позивачі –робітники та службовці –з позовів про стягнення заробітної плати. Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивач на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача, таким чином з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1321,00 грн.

          Згідно ч. 3 ст. 81 ЦПК України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судові витрати та інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення заробітної плати, у зв’язку з чим з відповідача слід також стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 –215, 224 -226 ЦПК України, ст. ст. 115, 116, 117, 233 КЗпП України, Законом України “Про оплату праці”суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_1 задовольнити.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запорізька кондитерська фабрика”, розташованого за адресою : м. Запоріжжя, вул. Артема, б. № 7 ( р/р 26008031460001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, ЄДРПОУ : 00382094) на користь ОСОБА_1 , який мешкає за адресою : м. Запоріжжя, вул. Першотравнева , б. № 19 нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01 грудня 2009 року по 17 лютого 2010 року в сумі 26535 ( двадцять шість тисяч п”ятсот тридцять п”ять) гривень 83 копійки ; компсенсацію за невикористану відпустку в сумі 15554 ( п”ятнадцять тисяч п”ятсот п”ятдесят чотири) гривні ; середній заробіток за період затримки розрахунку з 17 лютого 2010 року по 31 жовтня 2010 року в сумі 90005 ( дев”яносто тисяч п”ять) гривень 52 копійки, а всього –132095 ( сто тридцять дві тисячі дев”яносто п”ять) гривень 34 копійки.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запорізька кондитерська фабрика”, розташованого за адресою : м. Запоріжжя, вул. Артема, б. № 7 ( р/р 26008031460001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, ЄДРПОУ : 00382094) на користь держави судовий збір в розмірі 1321 ( одна тисяча триста двадцять одна ) гривень 00 копійок та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн. ( сто двадцять) гривень 00 копійок , а всього –1441 ( одна тисяча чотириста сорок одна) гривня 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання рішення суду апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя:                                                                                                    Н.Г.Скользнєва