Рішення № 15874423, 28.04.2011, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-6054/2011

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2011р. Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі: головуючого судді Башмакова Є.А.,

при секретарі Куляба Ю.А.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Печерської філії публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Позивач у позові посилається на те, що 27.07.07р. між ним та Печерською філією ПАТ КБ «Приватбанк»укладені кредитний договір №К3R4АЕ00000007, відповідно до якого позивач отримав кредит в розмірі 23371,27 доларів США на термін до 26.07.12р., та договір застави рухомого майна №К3R4АЕ00000007, згідно до якого позивач надав відповідачу в заставу легковий автомобіль марки ВМW, модель 523і, 1998 року випуску, кузов №НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

05 березня 2010 року після огляду представником банку вищезазначеного автомобіля, сторонами складено акт проведення огляду, після чого представники банку автомобіль заблокували та позбавили позивача можливості ним керувати.

Позивач та його представник ОСОБА_2 в судовому засідання пояснили, що після підписання акту обстеження та вилучення автомобіля з володіння позивача, останній ознайомився з підписаним актом обстеження, який містив положення про вилучення автомобіля, технічного паспорту та комплекту ключів. Відтак, зазначений акт підписано позивачем внаслідок помилки, оскільки позивачу під час підписання не було відомо про можливі наслідки оформлення акту щодо вилучення та передачі автомобіля відповідачу.

У звязку з цим позивач просить суд зобовязати відповідача повернути вищезазначений автомобіль позивачу.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність та надав суду заперечення, в яких заявлені позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, оскільки позивачем неодноразово порушувались строки погашення кредиту згідно кредитного договору №№К3R4АЕ00000007, у звязку з чим у позивача перед відповідачем на даний час існує прострочена заборгованість.

05.03.10р. на підставі п.17.10 зазначеного кредитного договору, що передбачає обовязок позивача надавати предмет застави для огляду відповідачу, між позивачем та відповідачем складено акт прийому-передачі транспортного засобу в заклад. Згідно до підписаного акту позивачем надано згоду на вилучення з його користування та передачу автомобіля у володіння застоводержателя ПАТ КБ «Приватбанк».

Відтак, оскільки позивачем не погашено заборгованість за наданим кредитом, автомобіль добровільно за актом передано заставодержателю, відповідач згідно умов укладеного з позивачем договору має право до сплати всієї заборгованості зберігати предмет застави в своєму володінні.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими, не підтвердженими обставинами справи та наданими доказами, у звязку з чим не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

27.07.07р. між ОСОБА_1 та Печерською філією ПАТ КБ «Приватбанк»укладено кредитний договір №К3R4АЕ00000007, відповідно до якого позивач отримав кредит в розмірі 23371,27 доларів США на термін до 26.07.12р. із зобовязанням вчинення щомісячних платежів на погашення суми кредиту.

В якості забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором 27.07.07р. сторонами укладено договір застави рухомого майна за №К3R4АЕ00000007, згідно до якого позивач надав відповідачу в заставу легковий автомобіль марки ВМW, модель 523і, 1998 року випуску, кузов №НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до умов договору застави позивач користується предметом застави, проте він зобовязаний на вимогу банку надавати автомобіль для огляду, а у випадку порушення умов кредитного договору від 27.07.07р. зобовязаний передати предмет застави відповідачу за відповідним актом прийому-передачі (п.17.10 договору застави).

05 березня 2010р. між сторонами укладено відповідний акт б/н, згідно до умов якого вищезазначений автомобіль передано позивачем банку разом з технічним паспортом та комплектом ключів запалення.

Даний акт підписано позивачем та представником відповідача, будь-яких заперечень чи особистих відміток акт не містить.

Факт укладення зазначеного акту позивач та його представник в судовому засіданні не заперечували.

Таким чином, сторонами добровільно, на виконання умов укладеного договору застави, складено акт про передачу предмета застави відповідачу як заставодержателю.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Частинами 1,2 ст.589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до статті 44 Закону України «Про заставу»закладом визнається застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя.

Стаття 45 Закону України «Про заставу»встановлює обовязок заставодержателя негайно повернути предмет закладу після виконання заставодавцем або третью особою забезпеченного закладом зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом, та заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 60 ЦПК України встановлює, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

У звязку з вищевикладеним, оскільки позивачем належним чином не доведено неправомірність дій відповідача, акт передачі заставленого майна відповідача добровільно складений сторонами по справі у відповідності з укладеним ними договором застави, на час розгляду справи заборгованість за кредитниою угодою в повному обсязі не погашена, суд вважає позовні вимоги необгрунтованими, та такими, що не підтверджуються обставинами справи та наданими доказами.

Керуючись ст.ст.44, 45 Закону України «Про заставу», ст.ст.526, 530, 589, 590 ЦК України, ст.ст.10, 11, 58, 60, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Печерської філії публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»про захист прав споживачів відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення вищевказаних строків, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: Є.А. Башмаков