Постанова № 15872385, 25.05.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

25.05.11 Справа № 5015/363/11

м.Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: Головуючого суддіСкрипчук О.С. СуддівДубник О.П.

Процика Т.С.

При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 б/н від 01.03.2011 року;

на рішення Господарського суду Львівської області від 15.02.2011 року;

у справі 5015/363/11;

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Група компаній ВЕЕМ», м. Львів

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про стягнення 34111,78 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність б/н від 10.02.2011 року;

від відповідача : не зявився;

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Група компаній ВЕЕМ»звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 29712,00 грн. основного боргу, 3388,09 грн. інфляційних, 1011,69 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.02.2011 року у справі № 5015/363/11 (суддя Морозюк А.Я) позов ТзОВ «Група компаній ВЕЕМ»до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 34111,78 грн. задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням підприємець ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу б/н від 01.03.2011 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 15.02.2011 року, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що Господарський суд Львівської області не звернув увагу на ту обставину, що сторони договору про співпрацю № 1/03 не підписували жодних актів, а тому немає жодних підстав вважати, що послуги по організації торгівлі були надані.

Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу № 18 від 26.04.2011 року, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 15.02.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2009 року між ТзОВ «Група компаній ВЕЕМ»та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір про співпрацю №1/03 (далі договір). Згідно умов договору сторони домовились надавати одна одній консультаційну та інформаційну підтримку. На період дії договору ТзОВ «Група компаній ВЕЕМ»зобовязалось надати підприємцю ОСОБА_1 право користуватися нежитловими приміщеннями, позначеними літерами 32-1 по 32-5 за адресою АДРЕСА_1, площею 61,9 кв.м., а підприємець ОСОБА_1 надати ТзОВ «Група компаній ВЕЕМ»інформаційну, організаційну та іншу допомогу, в звязку з чим мають бути укладені окремі протоколи.

На виконання умов договору та згідно Акта передачі-приймання від 16.06.2009 р. позивач передав відповідачу нежитлові приміщення площею 61,9 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

Також, між сторонами було укладено та підписано протокол домовленостей згідно договору співпраці №1/03. В п. 1 протоколу сторони погодили, що згідно п.1.4 договору про співпрацю, за допомогу в організації торгівлі одягом в нежитловому приміщенні за адресою АДРЕСА_1, площею 61,9 кв.м. відповідач зобовязався сплачувати позивачу місячну плату в розмірі 14135,67 грн., що еквівалентно 1857 доларів США.

В пунктах 2, 3 протоколу зазначено, що плата вноситься на розрахунковий рахунок позивача та коригується в залежності від курсу долара США згідно курсу Нацбанку на день розрахунку. Відповідач оплачує плату позивачу до 5-го числа кожного поточного місяця.

Згідно п. 6 протоколу відповідач зобовязався сплачувати платежі з дати відкриття магазину, але не пізніше ніж 29.06.2009 р.

Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що відповідач не виконав умов договору в повному обсязі, у звязку з чим, в останнього виник борг в сумі 34111,78 грн.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного:

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання.

Зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 29712,00 грн. основного боргу.

Оскільки, відповідач не розрахувався перед позивачем згідно договору і не надає документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобовязань, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 29712,00 грн.

Крім цього, судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача 3388,09 грн. інфляційних, 101169 грн. 3% річних за період вересень 2009 року по січень 2011 року.

Посилання апелянта на те, що йому не було надано ніякої допомоги з боку ТзОВ «Група компаній ВЕЕМ»в організації торгівлі одягу в нежитловому приміщенні за адресою АДРЕСА_1, площею 61,9 кв.м., тому він не зобовязаний здійснювати оплату за користування приміщенням (згідно договору), є необґрунтованими.

Адже, в п. 1 протоколу домовленостей згідно договору співпраці №1/03 сторони погодили, що згідно п.1.4 договору про співпрацю, за допомогу в організації торгівлі одягом в нежитловому приміщенні за адресою АДРЕСА_1, площею 61,9 кв.м. відповідач зобовязався сплачувати позивачу місячну плату. В свою чергу, пункт 1.4 договору про співпрацю передбачає, що на період дії договору позивач надає відповідачу право користуватися нежитловими приміщеннями, позначеними літерами 32-1 по 32-5 за адресою АДРЕСА_1, площею 61,9 кв.м.

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що між сторонами не були підписані акти прийому передачі отриманих послуг не заслуговують на увагу. Адже, договором не передбачено складання актів про надання послуг.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 5.1., 5.2. договору останній діє до 29.06.2012 року. Кожна із сторін вправі розірвати цей договір попередивши іншу сторону за місяць. Договір про співпрацю № 1/03 від 05.06.2009 року на момент розгляду справи є чинним, відтак, він породжує для сторін правові наслідки.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 15.02.2011 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 15.02.2011 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Головуючий - суддяСкрипчук О.С.

суддяДубник О.П.

суддяПроцик Т.С.

Постанова підписана 31 травня 2011 року.