Ухвала суду № 15871784, 25.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

У Х В А Л А

про припинення провадження у справі

"25" травня 2011 р. Справа № 32-7/94-10-1298

За заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю „Юртал”, м.Одеса

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжсистема” (м. Одеса. пров. Сабанський, 2, кв. 2; код ЄДРПОУ 33387272)

про визнання банкрутом

за участю Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Відділу з питань банкрутства в Одеській області

Суддя Грабован Л.І.

Представники сторін:

від прокурора: Лянна О.А.;

від кредитора: не з’явився;

від боржника: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: про визнання банкрутом

Товариство з обмеженою відповідальністю „Юртал” звернулось до господарського суду із заявою про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжсистема” банкрутом в порядку ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки останнє неспроможне сплатити заборгованість після настання встановленого строку у сумі 423 850,00 грн. та не знаходиться за місцезнаходженням.

Постановою господарського суду Одеської області від 02.04.2010р. ТОВ „Інжсистема” визнано банкрутом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.05.2010р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ „Інжсистема”, припинено юридичну особу банкрута, припинено повноваження ліквідатора та припинено провадження у справі.

Постановами Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.2011р. задоволено апеляційні скарги Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Відділу з питань банкрутства в Одеській області: скасовано ухвалу господарського суду Одеської області від 20.05.2010р. та постанову господарського суду Одеської області від 02.04.2010р.; справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 07.02.2011р. на підставі протоколу розподілу справи між суддями за допомогою системи автоматичного розподілу справу №7/94-10-1298 прийнято до провадження суддею Грабован Л.І.

Постановами Вищого господарського суду України від 24.03.2011р. (т.1 а.с.181-184) касаційні скарги ТОВ „Юртал” залишено без задоволення; постанови Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.2011р. –без змін.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.05.2011р. про поновлення провадження у справі та призначення справи до розгляду кредитора було зобов’язано надати докази, що підтверджують наявність обставин, необхідних для застосування положень ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме: відсутність боржника за місцезнаходженням (довідка з ЄДР), неподання боржником податкової звітності більше року, а також наявність безспірних грошових вимог до боржника.

Однак, кредитор у засідання суду не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення від 23.05.2011р.

Боржник у засідання суду не з`явився. Ухвали суду про порушення провадження у справі про банкрутство надсилались судом на юридичну адресу боржника. Таким чином боржник вважається належним чином повідомленими про дату і місце судового засідання, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, про що зазначено у роз’ясненнях, викладених у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10 грудня 2009р.

Відповідно до ч.12 статті 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутність відзиву боржника не зупиняє провадження у справі.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив наступне:

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно ч. 1 ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Заява кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю „Юртал” про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжсистема” подана у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

У постанові Вищого господарського суду України від 24.03.2011р. зазначено, що судом апеляційної інстанції при скасуванні постанови суду про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжсистема” банкрутом було вірно встановлено відсутність доказів, які підтверджують правомірність порушення справи про банкрутство за ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме: безспірності вимог кредитора, відсутності боржника за місцезнаходженням та ін.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора ( кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Статтею 1 Закону передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає вказані „інші випадки” та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Положення вказаних статей Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачають можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурами за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, які притаманні процедурі за ст. 52 Закону в площині безспірності грошових вимог, а саме –справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 6 Закону, встановленого для їх погашення, з моменту відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, справа про банкрутство може бути порушена господарським судом за заявою кредитора за наявності безспірних вимог до кредитора, які сукупно складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та не були задоволені боржником менше ніж протягом трьох місяців, у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до ч.8 ст.7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до заяви кредитора мають додаватись відповідні документи, а саме: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи вимоги ініціюючого кредитора підтверджуються: контрактом від 16.06.2005 щодо зобов'язань виконати реконструкцію будівель, відповідно до якого кредит здійснював інвестування робіт боржника щодо реконструкції будівель в повному обсязі; платіжними дорученнями про перерахування коштів на рахунок боржника; актом звірки взаєморозрахунків від 15.06.2009 року; претензіями від 15.06.2009 та від 30.10.2009; відповіддю боржника від 15.06.2009 на претензію про визнання заборгованості на суму 423850,00грн.

Статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

З 14.04.2006р. чинності набула нова редакція Закону України „Про виконавче провадження”, відповідно до вимог ст. 3 якого, передбачений перелік документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою. У вказаному переліку відсутні такі документи, як контракт, платіжні доручення, акт взаєморозрахунків, претензія та відповідь на претензію.

В матеріалах справи відсутні докази відкриття виконавчого провадження та примусового стягнення заборгованості державною виконавчою службою.

Таким чином, кредитором при зверненні до суду з заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою не надано суду доказів наявності безспірних грошових вимог до боржника.

У частині 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство” зазначено, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами.

Щодо подання кредитором актів перевірки місцезнаходження боржника за юридичною адресою від 30.11.2009р. у якості доказу відсутності боржника за місцем реєстрації, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” місцезнаходження юридичної особи –адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі –виконавчий орган).

Згідно з ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

З урахування положень ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може бути доказом відсутності боржника.

Дана правова позиція викладена у п.105 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство”.

Належних доказів відсутності боржника за місцезнаходженням кредитором суду не надано.

Інших доказів, що підтверджують наявність підстав для порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжсистема” за положеннями ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме доказів ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, доказів, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, кредитором суду не надавалось.

Відповідно до ч.2 ст.52 Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Відповідно до ст.1 Закону банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Наявні у матеріалах справи документи не підтверджують неспроможність боржника задовольнити вимоги кредитора не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Крім того, дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжсистема” за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Юртал” порушена безпідставно, оскільки вимога кредитора про визнання банкрутом боржника за положеннями ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не обґрунтована належним доказами та спростовується наявними у матеріалах справи документами.

Відповідно до ч.36 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство” у разі коли, законом не врегульовано подальший перебіг провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство, судам слід припиняти провадження у справі про банкрутство на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 ч.1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Вказана позиція викладена, зокрема у постанові Вищого господарського суду України від 30.03.32010р. по справі №Б-13/200.

Оскільки, підстави для подальшого розгляду справи про банкрутство за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Юртал” про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжсистема” у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутні, господарський суд припиняє провадження по справі №32-7/94-10-1298.

Керуючись ч.7 ст. 12, п. 7 ч.1 ст. 40, ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 68, п.11 ч.1 ст. 80, ст. ст. 85, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

1.Провадження у справі №32-7/94-10-1298 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжсистема” (м. Одеса. пров. Сабанський, 2, кв. 2; код ЄДРПОУ 33387272) –припинити.

2.Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 19.03.2010р.

3.Скасувати арешт на все належне майно Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжсистема” (м. Одеса. пров. Сабанський, 2, кв. 2; код ЄДРПОУ 33387272), накладений ухвалою суду від 19.03.2010р.

4.Скасувати заборону боржнику та іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжсистема” (м. Одеса. пров. Сабанський, 2, кв. 2; код ЄДРПОУ 33387272), де б воно не було, здійснювати дії по реорганізації боржника, внесення майна та інших активів як внеску у підприємства, організації, що засновуються, накладену ухвалою суду від 19.03.2010р.

Копію ухвали надіслати кредитору, боржнику, заступнику прокурора Одеської області.

Ухвалу може бути оскаржено у встановленому порядку згідно ст.ст. 91, 93, 106 ГПК України.

Суддя Грабован Л.І.

Повну ухвалу складено 30.05.2011р.