Рішення № 15871728, 24.05.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2011 р. Справа № 5016/1157/2011(3/80)

За позовом : Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19-А

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

«Миколаївторгбудматеріали»

54034, м. Миколаїв, вул. Будівельників, 5

про: стягнення заборгованості в сумі 219601,24 доларів США.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом стягнути з відповідача загальну суму заборгованості 219601,24 доларів США, з якої основний борг за кредитом 202952,15 доларів США (з них прострочений кредит 11531,35 доларів США), сума прострочених відсотків 15539,99 доларів США, сума пені 1109,10 доларів США.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі кредитного договору № 010/01-04/08-116 від 27.02.2008 року, додаткових договорів та додаткових угод до основного договору щодо змін графіку погашення заборгованості, меморіальних ордерів на видачу кредитних коштів, вимоги претензії від 14.10.10 р. № 16-1/9-352, норм ст.ст. 509, 526, 503, 1050, 1048, 1049, 1054, 525, 526 Цивільного кодексу України, та мотивовані тим, що за час дії кредитного договору відповідач неналежним чином виконував свої кредитні зобовязання.

28.04.11 р. від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову по даній справі, в якій просить суд:

1. З метою накладення арешту на грошові кошти та майно, що належить відповідачу, запросити в державних органах з реєстрації рухомого та нерухомого майна - у Відділі Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області та у Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації - відомості про наявність у відповідача рухомого та нерухомого майна.

2.З метою накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, запросити в Управлінні Державної податкової адміністрації інформацію щодо наявності у Відповідача рахунків в установах банків.

3. З метою забезпечення позову винести ухвалу про накладення арешту на грошові кошти та майно, що належать відповідачу: Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївторгбудматеріали» 54034, м. Миколаїв, вул. Будівельників, 5 код ЄДРПОУ: 31882690.

Згідно ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивач не довів суду необхідність забезпечення позову, не вказав обставини, які можуть зробити неможливим виконання рішення в строк.

Отже, суд не вбачає підстав для вжиття заходів до забезпечення позову по даній справі.

Відповідно до п. 1.2 Статуту ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»є правонаступником ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». Таким чином, суд на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України по даній справі здійснив процесуальне правонаступництво позивача.

Відповідач вимоги ухвали суду від 22.04.11 р. не виконав, відзив по суті позову так і не надав, в судове засідання з невідомих причин 24.05.11 р. не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії на зворотній стороні судової ухвали та поштове повідомлення.

Отже, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглянув справу на наявними в ній матеріалами.

24.05.11 р. суд, на підставі ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2008 року між сторонами було укладено кредитний договір № 010/01-04/08-116, за умовами якого, банк, як кредитор, на положеннях та на умовах цього договору відкриває відповідачу, як позичальнику відновлювальну кредитну лінію у сумі 202970, 00 доларів США, в порядку, передбаченому цим договором, та повинен бути повернутий позичальником в строк по 26 лютого 2018 року включно.

При цьому позичальник та кредитор домовились, про наступний порядок зменшення ліміту кредитування:

-починаючи з 1-го місяця по 12-й місяць включно (з дати укладення даного договору»позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 100% встановленого ліміту» кредитування;

-починаючи з 13-го місяця по 24-й місяць включно (з дати укладення даного договору) позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 90 % встановленого ліміту кредитування;

-починаючи з 25-го місяця по 36-й місяць включно (з дати укладення даного договору) позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 80 % встановленого ліміту кредитування;

-починаючи з 37-го місяця по 48-й місяць включно (з дати укладення даного договору) позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 70% встановленого ліміту кредитування;

-починаючи з 49-го місяця по 60-й місяць включно (з дати укладення даного договору) позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 60% встановленого ліміту кредитування;

-починаючи з 61-го місяця по 72-й місяць включно (з дати укладення даного договору) позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 50% встановленого ліміту кредитування;

-починаючи з 73-го місяця по 84-й місяць включно (з дати укладення даного договору позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 40% встановленого ліміту кредитування;

-починаючи з 85-го місяця по 96-й місяць включно (з дати укладення даного договору) позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 30% встановленого ліміту кредитування;

-починаючи з 97-го місяця по 108-й місяць включно (з дати укладення даного договору) позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 20% встановленого ліміту кредитування;

- починаючи з 109-го місяця по 120-й місяць включно (з дати укладення даного договору) позичальник має право використовувати кредит в розмірі до 10% встановленого ліміту кредитування.

Протягом останніх двох тижнів до закінчення строку дії ліміту транші не видаються, здійснюється лише погашення кредиту. 1.2. кредит призначений для поповнення обігових коштів та здійснення інших фінансових витрат і повязаних з поточною господарською діяльністю (мета кредиту, ст. 345 ГК України). За користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти - 13,25% річних; розмір процентів може змінюватись в порядку, передбаченому цим договором. Кредитор має право щорічно переглядати відсоткову ставку.

Розділом 6 кредитного договору № 010/01-04/08-116 від 27.02.2008 р. передбачено, що позичальник зобовязаний використати кредит на зазначені у договорі цілі і в строки, передбачені цим договором, забезпечити повернення кредитору одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених договором комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків кредитора, викликаних неналежним виконанням цього договору. У випадку порушення умов цього договору сплачувати кредитору пеню та інші штрафні санкції, передбачені цим договором. Сплатити наступні комісії кредитору:

- разову комісію за надання кредиту у розмірі 0,99 % від суми кредиту у день перерахування кредиту на рахунок доходів кредитора. Комісія сплачується у національній валюті по офіційному курсу НБУ на дату видачі коштів (для валютних кредитів);

- комісію за дострокове розірвання договору в розмірі:

а)3% (три) відсотки від суми часткового або повного дострокового виконання боргових зобов'язань, протягом 1-го (одного) року з моменту отримання-першого траншу по кредиту;

б)2% (два) відсотки від суми часткового або повного дострокового виконання боргових зобов'язань, починаючи з 2 (другого) року по 5 (п'ятий) рік з моменту отримання першого траншу по кредиту і до повного виконання боргових зобов'язань;

в)1% (один) відсоток від суми часткового або повного дострокового виконання боргових зобов'язань, починаючи з 5 (п'ятого) року по 7 (сьомий) рік з моменту отримання першого траншу по кредиту і до повного виконання боргових зобов'язань.

Відповідно до пункту 7.3 кредитного договору сторони дійшли згоди, що кредитор має право скасувати кредитний ліміт та достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадку невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених розділом 6 та/або п. 3.9 цього договору. Так, відповідно до пунктів 6.1 та 6.2 відповідач повинен був використати кредит на зазначені у договорі цілі і в строки, передбачені кредитним договором та забезпечити повернення кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених договором, комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків кредитора, викликаних неналежним виконанням цього договору. У випадку порушення умов цього договору, сплачувати кредитору пеню та інші штрафні санкції, передбачені цим договором.

18.12.2008 р. між сторонами було укладено додатковий договір № 010/01-04/08-116/1 до кредитного договору, яким було встановлено наступне: п. 1.1 частини 1 «Предмет договору»кредитного договору № 010/01-04/08-116 від 27 лютого 2008 року, читати у наступній редакції: «1.1 кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 202970,00 доларів США», в порядку, передбаченому цим договором, та повинен бути повернутий позичальником в строк по 26 лютого 2018 року включно»та додаток № 1 «Графік погашення кредитного договору».

Також, 16.03.2009 р. між сторонами був укладений додатковий договір № 010/01-08-116/2 до кредитного договору № 010/01-04/08-116 від 27.02.2008 р., яким контрагенти домовились додаток № 1 «Графік погашення кредитного договору»викласти в іншій редакції.

30.09.08 р. між банком та позичальником укладено додаткову угоду № 010/01-04/08-116/3 до кредитного договору № 010/01-04/08-116 від 27.02.2008 р., якою сторони дійшли згоди викласти додаток № 1 «Графік погашення кредитного договору»до договору в новій редакції, який є невідємною частиною договору.

08.12.09 р. сторони уклали додаткову угоду № 010/01-04/116/4 до кредитного договору № 010/01-04/08-116 від 27.02.2008 р., якою внесли зміни до додатку № 1 «Графік погашення кредитного договору»до договору в новій редакції, який є невідємною частиною договору

31.03.10 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 010/01-04/08/116/5 до кредитного договору № 010/01-04/08-116 від 27.02.2008 р., в якій контрагенти виклали деякі пункти в новій редакції.

30.07.10 р. між банком та позичальником було укладено додаткову угоду № 010/01-04/08-116/6 до кредитного договору № 010/01-04/08-116 від 27.02.2008 р. про внесення змін до «Графіку погашення кредитного договору».

За змістом ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріали справи свідчать, що банком умови, передбачені п. 5.1. кредитного договору, виконані в повному обсязі, що підтверджується меморіальними валютними ордерами № 1 від 04.03.2008 р., № 1 від 06.03.08 р., № 1 від 11.03.08 р., № 1 від 12.03.08 р., № 1 від 17.03.08 р., № 1 від 19.03.08 р., № 1 від 21.03.08 р., № 1 від 24.03.0 8р., № 1 від 07.04.08 р., № 4 від 09.04.08 р., № 1 від 11.04.08 р., № 1 від 15.04.08 р., № 1 від 21.04.08 р., № 2 від 23.04.08 р., № 1 від 13.08.08р.

Відповідач же, отримавши від банку в обумовлені кредитним договором терміни кредитні ресурси в сумі 202000,00 доларів США, взяті на себе зобов'язання виконував не належним чином, оскільки за період з 20.02.09 р. по 31.03.11 р. останнім було здійснено погашення суми основного боргу тільки в розмірі 5611,13 доларів США, про що свідчить виписка з особового рахунку відповідача та розрахунок заборгованості позивача.

Беручи до уваги, умови додаткових угод № 010/01-04/08-116/4 від 08.12.09 р., № 010/01-04/08-116/5 від 31.03.10 р. та № 010/01-04/08-116/6 від 30.07.10 р. сторонами з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, було досягнуто згоду про зміну погашення (реструктуризацію) кредиту, згідно з яких сума заборгованості по відсоткам 6563,28 доларів США було переведено на заборгованість за основним боргом за кредитом для здійснення платежів по кредиту в майбутньому.

Отже, станом на 31.03.2011 року у відповідача перед банком виникла прострочена заборгованість в сумі 202952,15 доларів США (202000,00-5611,13+6563,28).

Відповідно до п. 10.2 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту (у т.ч. строків зменшення кредитного ліміту), процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості за кожний день прострочення.

З урахуванням умов пункту 7.3 кредитного договору та статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини боргу позикодавець має право вимагати дострокового погашення кредиту, що залишилась та сплати відсотків, таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем дійсно складає в сумі 219601,24 доларів США, з яких: основний борг (з них прострочений кредит) 202952,15 доларів США; заборгованість по простроченим відсоткам 15539,99 доларів США, та нарахована у відповідності до пункту 10.2 кредитного договору пеня у сумі 1109,10 доларів США.

Стаття 202 Господарського Кодексу України передбачає, що господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечуються заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин.

У відповідності до положень статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Так, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачений обов'язок кожної сторони вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини боргу позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

З матеріалів справи вбачається, що 14.10.2010 р. позивач скерував відповідачу вимогу-претензію за № 16-1/9-352, в якій пропонував останньому у добровільному порядку виконати свої зобовязання за договорами протягом одного мясця з дати отримання цієї вимоги.

Але, в даній справі відсутні документальні докази, які свідчать про належне реагування відповідачем на вищезазначені вимоги кредитора та сплати загальної заборгованості перед банком.

Відповідно до ч. 1 ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду належних доказів виконання умов кредитного договору № 010/01-04/08-116 від 27.02.08 року, позовні вимоги банку не спростував.

Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а отже їх задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 25, 32, 33, 44, 49, 66, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні заяви про забезпечення позову № С15-120-1-12-1126 від 28.04.11 р. відмовити.

2.Здійснити процесуальне правонаступництво позивача по справі № 5016/1157/2011 (3/80) шляхом заміни ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»його правонаступником ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

3.Позов задовольнити в повному обсязі.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївторгбудматеріали»( 54034, м. Миколаїв, вул. Будівельників, 5, код 31882690) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Миколаївської обласної дирекції (54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19-а, код ЄДРПОУ 24779442) заборгованість в сумі 219601,24 доларів США, з яких: основний борг за кредитом 202952,15 доларів США, сума прострочених відсотків 15539,99 доларів США, сума пені за невиконання умов кредитного договору 1109,10 доларів США, 2196,01 доларів США держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 30 травня 2011 року