ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" травня 2011 р. Справа № 5016/1295/2011(6/80)
м. Миколаїв
За позовом: Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, 54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 52.
До відповідача: Акціонерного товариства відкритого типу «Вознесенський хлібозавод», 56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Фурманова, 5.
Про: стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 406,80 грн.
Суддя Ткаченко О.В.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1, довіреність від 04.05.2011 р.
ОСОБА_2, довіреність від 18.04.2011р.
Від відповідача представник не з'явився ПРЕДМЕТ СПОРУ : Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 406,80 грн. за надані послуги з централізованого спостереження стану систем тривожної сигналізації та реагування ГЗ ПЦО на відповідні сигнали.
Відповідач вимоги ухвали суду щодо надання відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не виконав, у судове засідання не з»явився, про причини неявки не повідомив.
У відповідності до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 04.05.2011р. була направлена рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Фурманова, 5), та отримана ним 10.05.2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням. Таким чином відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.
Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, господарський суд,
Встановив:
20.03.2003 року між Відділенням Державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області та Акціонерним товариством відкритого типу «Вознесенський хлібозавод» укладено договір № 056/248 на централізоване спостереження стану систем тривожної сигналізації та реагування ГЗ ПЦО на відповідні сигнали, за умовами якого замовник (відповідач) передає, а охорона (позивач) приймає під спостереження систему тривожної сигналізації, встановлену на обєкті замовника, і реагує на відповідні сигнали кнопки ТС. А замовник (п. 4.1.8) зобовязався своєчасно здійснювати оплату по цьому договору та відшкодовувати витрати охорони по обслуговуванню та ремонту тривожної сигналізації.
У відповідності до п. 3.1 договору сума договору визначається сторонами на основі дислокації-розрахунку.
Згідно п. 3.2 договору оплата послуг за цим договором здійснюється щомісячно, згідно з виставленими охороною рахунками за 15 днів до початку наступного місяця. Виконання охороною своїх функцій у позадоговірний час сплачується у подвійному розмірі, за окремими договорами.
Крім того, у відповідності до п. 9.1. договору терміном укладення договору сторони визначили 1 рік. В той же час за передбаченими п. 9.2. договору умовами сторони погодили, якщо за 1 місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не вимагає його припинення, договір вважається подовженим на тих же умовах і на той же строк.
У відповідності до наказу № 71 від 19.03.2008 року Департаменту державної служби охорони Відділ Державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області перейменований в Управління Державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області та останній є правонаступником.
На виконання умов договору позивачем було надано відповідачу відповідні послуги за період з листопада 2010 року по січень 2011 року на загальну суму 406,80 грн., у звязку з чим позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури від 03.11.2010 року, від 01.12.2010 року, від 04.01.2011 року.
Проте, як свідчить наданий позивачем розрахунок, відповідачем не було сплачено за надані послуги в листопаді 2010 року січні 2011 року, у звязку з чим утворилась заборгованість в сумі 406,80 грн.
Згідно приписів ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства відкритого типу «Вознесенський хлібозавод»(56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Фурманова, 5, код 00376716) на користь Управління Державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області (м. Миколаїв, вул. Шевченка, 52, код 08596966) заборгованість в сумі 406,80 грн., 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя О.В.Ткаченко
Судове рішення № 15871663, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 26.05.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5016/1295/2011(6/80). Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: