Рішення № 15871337, 25.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"25" травня 2011 р. Справа № 21/058-11

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Винфорт», Одеська обл., м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Агро», Київська обл., с. Підгірці

про стягнення 1121,84 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 17.05.2011р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Винфорт»(далі-ТОВ «Винфорт»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Агро»(далі-ТОВ «Оріон-Агро»/відповідач) про стягнення 4621,84 грн., з яких: 3500,00 грн. заборгованості за договором поставки №2627 від 30.03.2010р., 843,83 грн. пені, 69,35 грн. 3% річних та 208,66 грн. інфляційних втрат.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.05.2011р. порушено провадження у справі №21/058-11 та призначено її до розгляду на 25.05.2011р.

В судовому засіданні 25.05.2011р. представником позивача надано суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, з урахуванням пояснень останнього, наданих в судовому засіданні, у зв'язку з повною сплатою відповідачем 3500,00 грн. заборгованості за договором поставки №2627 від 30.03.2010р., позивач відмовився від зазначеної позовної вимоги. Решта позовних вимог залишилась без змін.

В судове засідання 25.05.2011р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

30.03.2010р. між ТОВ «Винфорт»(далі-постачальник) та ТОВ «Оріон-Агро»(далі-покупець) укладено договір поставки №2627 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 3.4 та 4.5 Договору передбачено, що постачальник зобовязується поставити у відповідності з замовленнями покупця, а покупець прийняти за товарно-транспортними накладними або рахунком-фактурою, та оплачувати в порядку, передбаченому Договором, алкогольні напої.

Покупець оплачує 100% вартості поставленого товару протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару.

Договір укладено строком до 31.01.2011р. і вступає в силу з моменту підписання.

Судом встановлено, що позивач свої обовязки за Договором в частині поставки алкогольних напоїв виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 6105,06 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видатковій накладній №РкС1К04528 від 09.10.2010р. на суму 6105,06 грн. та товарно-транспортнійнакладній №РкС1К04528 від 09.10.2010р. на суму 6105,06 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов Договору.

Втім, відповідач свої обовязки за Договором в частині своєчасної сплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, сплативши 17.12.2010р. 605,06 грн., 27.12.2010р. 1000,00 грн., 21.02.2011р. 500,00 грн., 05.04.2011р. 500,00 грн., 12.05.2011р. 1000,00 грн. та 26.05.2011р. 2500,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з поточного рахунку позивача за спірний період, а також підписами та відбитками печаток сторін на Акті звірки взаєморозрахунків.

Так, оскільки остаточна оплата вартості поставленого товару за спірною накладною згідно Договору (12.05.2011р. та 16.05.2011р.) відповідачем була здійснена після порушення провадження у даній справі (11.05.2011р.), в судовому засіданні 25.05.2011р. представником позивача надано суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, враховуючи пояснення представника останнього, надані в судовому засіданні, позивач відмовився від позовної вимоги про стягнення з відповідача 3500,00 грн. заборгованості за Договором.

Приписами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи, що відмова позивача від позовних вимог у даній справі в частині стягнення з відповідача 3500,00 грн. заборгованості за Договором не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про прийняття зазначеної відмови позивача та припинення провадженні у даній справі в частині зазначених позовних вимог в порядку п. 4 ст. 80 ГПК України.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обовязку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару за накладною №РкС1К04528 від 09.10.2010р. (21 календарний день з моменту отримання товару), позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 843,83 грн. пені, нарахованої з урахуванням часткових оплат, за періоди:

з 31.10.2010р. по 16.12.2010р. на 6105,06 грн. заборгованості;

з 17.12.2010р. по 26.12.2010р. на 5500,00 грн. заборгованості;

з 27.12.2010р. по 20.02.2011р. на 4500,00 грн. заборгованості;

з 21.02.2011р. по 04.04.2011р. на 4000,00 грн. заборгованості;

з 05.04.2011р. по 28.04.2011р. на 3500,00 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобовязується поставити у відповідності з замовленнями покупця, а покупець прийняти за товарно-транспортними накладними або рахунку-фактурі, та оплачувати в порядку, передбаченому Договором, алкогольні напої.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.4 Договору покупець оплачує 100% вартості поставленого товару протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, він зобовязаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до п. 4.1 Договору у випадку прострочення покупцем оплати товару у відповідності до п. 3 Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми неоплаченого у строк товару за кожний день прострочки.

Водночас, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»встановлено, що розмір пені, встановлений за згодою сторін в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, зокрема, в частині обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, та положень Договору, становить 360,93 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 843,83 грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 360,93 грн.

Крім того, у зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вартості поставленого товару за спірною накладною згідно Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 69,35 грн. 3% річних, нарахованих з урахуванням часткових оплат, за періоди:

з 31.10.2010р. по 16.12.2010р. на 6105,06 грн. заборгованості;

з 17.12.2010р. по 26.12.2010р. на 5500,00 грн. заборгованості;

з 27.12.2010р. по 20.02.2011р. на 4500,00 грн. заборгованості;

з 21.02.2011р. по 04.04.2011р. на 4000,00 грн. заборгованості;

з 05.04.2011р. по 28.04.2011р. на 3500,00 грн. заборгованості;

- 208,66 грн. інфляційних втрат, нарахованих з урахуванням часткових оплат, за періоди:

з 01.11.2010р. по 31.12.2010р. на 6105,06 грн. заборгованості;

з 01.01.2011р. по 28.02.2011р. на 4500,00 грн. заборгованості;

з 01.03.2011р. по 31.03.2011р. на 4000,00 грн. заборгованості.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону становить 69,85 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 69,35 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Водночас, пунктом 1.14 постанови Правління Національного банку України від 27.12.2007р. №480 «Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України»визначено, що індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

За таких обставин, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 01.12.2010р. у справі №3/111-10.

Відповідно до наказу Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007р. "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін" розрахунки індексу інфляції за місяць, квартал, період з початку року тощо проводяться шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, положення Договору, а також період нарахування інфляційних втрат, що заявлений позивачем, суд здійснював обрахунок інфляційних втрат за наступні періоди:

з 01.11.2010р. по 30.11.2010р. на 6105,06 грн. заборгованості;

з 01.12.2010р. по 31.01.2011р. на 4500,00 грн. заборгованості;

з 01.02.2011р. по 31.03.2011р. на 4000,00 грн. заборгованості.

Оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, вищевказаного наказу Держкомстату в частині застосування індексації виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, становить 191,32 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 208,66 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в розмірі 191,32 грн.

Враховуючи, що повна оплата вартості поставленого товару за спірною накладною згідно Договору (12.05.2011р. та 16.05.2011р.) була здійснена відповідачем після порушення провадження у даній справі (11.05.2011р.), витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру заборгованості, яка існувала на момент порушення провадження у даній справі (3500,00 грн.), а також пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 44, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230, 265 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №21/058-11 в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Агро»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Винфорт»про стягнення 3500,00 грн. заборгованості припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Агро»(08710, Київська обл., Обухівський р-н, с. Підгірці, вул. Васильківська, 39, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30968127) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Винфорт»(65012, Одеська обл., м. Одеса, пров. Катаєва, 3, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30704028) 360 (триста шістдесят) грн. 93 коп. пені, 69 (шістдесят дев'ять) грн. 35 коп. 3% річних, 191 (сто девяносто одну) грн. 32 коп. інфляційних втрат, 90 (девяносто) грн. 96 коп. державного мита та 210 (двісті десять) грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.А. Ярема

Повне рішення складено 30.05.2011р.