Рішення № 15871207, 17.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" травня 2011 р. Справа № 25/005-11

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Київхліб»«Хлібокомбінат №12», м. Київ

до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», Київська область, м. Біла Церква

про стягнення 355115, 41 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 26.11.2009 №01/05);

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Київхліб»«Хлібокомбінат №12»(далі Позивач) звернулось до господарського суду Київської області із позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі Відповідач) про стягнення 355115, 41 грн. заборгованості, яка виникла у Відповідача внаслідок неналежного виконання ним зобовязань за договором купівлі-продажу хлібобулочних виробів, виробів довготривалого зберігання та кондитерських виробів від22.03.2010 №12866/12 (далі Договір).

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.04.2011 порушено провадження у справі №25/005-11 та призначено її до розгляду на 26.04.2011.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.04.2011 розгляд справи відкладено на 05.05.2011.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.05.2011 розгляд справи відкладено на 17.05.2011.

У судових засіданнях представник Позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення щодо них та документи, що були витребувані судом.

У судові засідання 26.04.2011, 05.05.2011, 17.05.2011 представник Відповідача не зявився, відзив на позовну заяву не надіслав, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.05.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем укладено договір купівлі-продажу хлібобулочних виробів, виробів довготривалого зберігання та кондитерських виробів від22.03.2010 №12866/12 (далі - Договір) відповідно до якого Позивач зобовязується продати товар у відповідності з поданими Відповідачем замовленнями, а Відповідач зобовязується прийняти цей товар та своєчасно його оплатити. Право власності на товар переходить з моменту підписання сторонами належним чином оформленої товарно-транспортної накладної. Термін дії договору - з моменту підписання до 31.12.2010. Відповідно до пункту 9.2. Договору він пролонгований сторонами на 2011 рік на тих же умовах.

Згідно з пунктом 2.1.1. Договору асортимент та кількість товару визначається в замовленні Покупця та підтверджується в товарно транспортній накладній.

Відповідно до пунктів 3.4., 4.1. Договору розрахунки за Договором здійснююся на умовах попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору Позивач у період з04.10.2010 по 11.01.2011 поставив товар, який прийнятий Відповідачем у порядку, встановленому договором, що підтверджується товарно-транспортними накладними на загальну суму 355478,79грн. Реєстр (а.с. 22 - 34, т. 1) та належним чином завірені копії товарно-транспортних накладних (а.с. 35 726, т. 1) наявні в матеріалах справи, а оригінали оглянуті судом у судовому засіданні.

Втім, Відповідач свої обовязки за Договором щодо своєчасної оплати товару не виконав, що підтверджується наступним.

Позивачем надано довідку від16.05.2011 №70-49/136 Васильківського відділення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик», у якому відкрито поточний рахунок Позивача, яка підписана відповідальними працівниками банківської установи та скріплена відбитком її печатки про те, що надходжень грошових коштів на поточні рахунки Позивача від Відповідача у період з дати виникнення заборгованості до порушення провадження у справі не було. Вказану довідку суд вважає письмовим доказом неналежного виконання Відповідачем зобовязання за Договором.

Крім того, Позивач надав довідку від 17.05.2011 № 17/78 про те, що станом на момент судового розгляду справи грошові кошти від Відповідача не надійшли, сума боргу залишилась незмінною та складає 355115, 41 грн. Довідка підписана повноважною особою, а саме: директором Позивача, яка відповідно до пункту6.2. Статуту Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Київхліб»«Хлібокомбінат №12», зареєстрованого 27.08.2010 має право без довіреності представляти інтереси підприємства та здійснювати дії від його імені.

Відповідно до приписів статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вищезазначена довідка про те, що станом на момент судового розгляду справи грошові кошти від Відповідача не надійшли може вважатися письмовим доказом неналежного виконання Відповідачем зобовязання за Договором.

Крім того, між Позивачем та Відповідачем підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 01.03.2011 за Відповідачем існує заборгованість у розмірі 355115, 41 грн. (оригінал наданий Позивачем у матеріали справи).

Зважаючи на те, що акт підписаний повноважними особами сторін та скріплений їх печатками, суд бере до уваги вищезазначений акт взаєморозрахунків у якості доказу того, що відповідач борг у розмірі 355115,41грн. визнає.

У звязку з неналежним виконанням Відповідачем своїх договірних зобовязань Позивач звертався до нього з письмовою претензію від 17.02.2011 № 20/15. Відповідно до тверджень позовної заяви та пояснень представника Позивача у судовому засіданні відповіді на претензію Позивач не отримав.

У матеріалах справи наявні копії гарантійних листів Відповідача від07.10.2010 №1260 (на сумупонад 320000,00 грн.), від22.10.2010 №1335 (на суму258100,00грн.), від01.12.2010 №1510 (на суму 214000,00 грн.), від28.12.2010 №1654 (на суму296000,00 грн.), направлені ним на адресу Позивача у відповідь на попередні письмові вимоги Позивача сплатити заборгованість, в яких Відповідач визнає вказані у гарантійних листах суми заборгованості та гарантує їх оплату.

Зважаючи на те, що гарантійні листи підписані повноважною особою Відповідача та скріплені його печаткою, а також те, що суми, вказані у гарантійних листах менші, ніж сума заборгованості, вказана у позовній заяві, суд бере до уваги вищезазначені документи в якості доказу того, що Відповідач визнає неналежне виконання ним зобовязань за Договором щодо оплати товару, у межах сум, вказаних у гарантійних листах, що надані суду.

У позовній заяві міститься вимога про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або розрахункові рахунки Відповідача.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Оскільки, Позивач не зазначив жодних обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, не обґрунтував припущення, що майно, яке є у Відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення у відповідності до статті66 Господарського кодексу України судом у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, викладеній у позовній заяві від11.04.2011 № 17/54 відмовлено.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки Відповідачем не надано суду ні відзиву на позовну заяву, ні доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України здійснив розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, Відповідачем спростована в установленому порядку не була, а тому підлягає задоволенню з наступних підстав.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проаналізувавши вищевказані норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивачем доведені та обґрунтовані, Відповідачем не заперечені та не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 44, 49, 66, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Матросова, будинок 17; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 08358735) на користь Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Київхліб» «Хлібокомбінат №12» (03148, місто Київ, Святошинський район, вул.Чаадаєва Петра, будинок 5; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05415007) 355115 (триста пятдесят пять тисяч сто пятнадцять) грн. 41 коп. основної заборгованості, 3551 (три тисячі пятсот пятдесят одна) грн. 15коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

СуддяС.О. Саванчук

Повне рішення складено 20.05.2011