Рішення № 15868760, 18.05.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.05.11 Справа № 5021/495/2011. Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко П.І. при секретарі Чижик С.Ю. розглянув матеріали справи № 5021/495/2011

за позовом Тростянецької міської ради , м. Тростянець Сумської області

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

м. Тростянець Сумської області

про зобовязання укласти договір оренди землі .

за участю представників :

позивача - ОСОБА_2, довіреність від 06.01.2011 року № 05;

відповідача - не зявився

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд зобовязати відповідача укласти з ним договір оренди земельної ділянки по вул. Машинобудівній,16а в м. Тростянець Сумської області загальною площею 730 м.кв. згідно проекту договору, що додається.

Відповідач у відзиві на позов заперечує проти позовних вимог позивача, посилаючись на те, що з цього приводу вже було рішення Господарського суду Сумської області від 04.03.2010 року у справі № 2/46-09, яким позивачеві відмовлено в позові.

Відповідач вважає, що нею виконаний загальний порядок укладення договору оренди землі повністю у відповідності зі статтею 181 Господарського кодексу України, а позивачем не виконано вимог пункту 7 статті 181 того ж Кодексу , оскільки не передано у 20- денний строк до суду розбіжності, що залишилось неврегульованими. Відповідач підписала отримані нею від позивача два примірники проекту договору оренди землі з протоколом розбіжностей і 13.12.2010 року повернула їх позивачеві. Позивач не підписав протоколом розбіжностей , але й не передав у 20- денний строк до суду неврегульовані розбіжності.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та пояснення відповідача, господарський суд встановив :

Позивач з супровідним листом № 4605 від 06.12.2010 року надіслав відповідачеві два примірники проекту договору оренди землі без номера і без дати та два примірники проекту акту приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду, без дати складення, підписані зі сторони орендодавця (позивача) та скріплені печаткою орендодавця (позивача).

Відповідач підписала отримані від позивача проект договору оренди землі та проекти акту приймання - передачі земельної ділянки по вул. Машинобудівній,16 в м. Тростянець Сумської області з протокол розбіжностей, про що зазначила у вищезгаданих проектах договору та акту, і повернула позивачеві зі своїм супровідним листом від 13.12.2010 року .

Позивач одержав 13.12.2010 року від в відповідача підписані останнім з протоколом розбіжностей два примірники договору оренди землі (без номера і дати) та два примірника ату приймання передачі земельної ділянки по вул. Машинобудівній,16а в м. Тростянець Сумської області, про що свідчить штамп на супровідному листі відповідача з вхідним номером Я-1909 від 13.12.2010 року .

Договір оренди землі для комерційного використання , проект якого був запропонований позивачем відповідачеві, є господарським договором .

Загальний порядок укладення господарських договорів визначений статтею 181 Господарського кодексу України, частиною пятою якої встановлено, що сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобовязана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими , передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони .

Позивач не вживав заходів для врегулювання розбіжностей з відповідачем і не передав у визначений частиною пятою статті 181 Господарського кодексу України строк неврегульовані розбіжності до господарського суду .

У матеріалах даної справи є копія листа міського голови м. Тростянець Бови Ю.А. від 30.12.2010 року № 4995/Я-1909, адресованого відповідачеві, виготовленого на бланку Виконавчого комітету Тростянецької міської ради, в якому зазначено, що Тростянецька міська рада отримала і розглянула протокол розбіжностей до договору оренди земельної ділянки по вул. Машинобудівній,16а в м. Тростянець і не приймає умов орендаря (відповідача), зазначених в протоколі розбіжностей від 13.12.2010 року з додатками, вважає договір неукладеним відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України. Доказів надіслання чи вручення відповідачеві цього листа позивач суду не надав .

Дійсно , у відповідності з ч.8 ст. 181 Господарського кодексу України , у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору , такий договір вважається неукладеним ( таким, що не відбувся).

Згідно ст. 15 Закону України , істотними умовами договору оренди землі є, зокрема : обєкт оренди ( місце розташування та розмір земельної ділянки) ; строк дії договору ; орендна плата із зазначенням її розміру , індексації, форм платежу , строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки , яка передається в оренду тощо .

Сторони не досягли згоди з істотних умов договору оренди землі без номера і дати, проект якого пропонувався позивачем відповідачеві 06.12.2010 року з супровідним листом № 4605, а тому, згідно ч.8 ст. 181 Господарського кодексу України він вважається неукладеним ( таким, що не відбувся) . При чому не врегулювавши розбіжності та не виправши їх в установленому порядку до суду, сам позивач ухилився від укладення договору, внаслідок чого він є неукладеним.

28.02.2011 року позивач звернувся до Господарського суду Сумської області позовною заявою від 24.02.2011 року № 768 про зобовязання відповідача укласти з позивачем саме той договір , про який зазначено вище, який відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України вважається неукладеним (таким, що не відбувся) , оскільки сторони не досягли згоди з його істотних умов , по яким позивач не вжив у встановленому ч.5 ст. 181 Господарського кодексу України порядку заходів для врегулювання розбіжностей і не передав у визначений ч.5 ст. 181 цього Кодексу строк до суду розбіжностей , що залишись не врегульованими .

Позовна заява позивача від 24.02.2011 року № 768 є безпідставною та необґрунтованою .

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначені загальні засади цивільного законодавства , зокрема : свобода договору .

У відповідності з ч. 1 ст. 19 Конституції України , правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах , відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те , що не передбачено законодавством .

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень . Докази подаються сторонами.

В обґрунтування своїх позовних вимог щодо зобовязання відповідача укласти з ним договір оренди земельної ділянки по вул. Машинобудівній, 16 а в м. Тростянець Сумської області загальною площею 730 кв. м. Згідно проекту договору , що додається , позивач посилається на ст. 1 Закону України «Про оренду землі», на ст.ст. 179,187 Господарського кодексу України .

Стаття 1 Закону України «Про оренду землі» визначає, що оренда землі це засноване на договір строкове платне користування земельною ділянкою , необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Тобто, виходячі з того, яка земельна ділянка необхідна орендареві, та виходячі зі свободи договору , орендар має право у визначеному чинним законодавством порядку укласти з орендодавцем договір оренди земельної ділянки .

Те, що отримання земельної ділянки в оренду та укладення договору оренди землі є правом , а не обовязком особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності , підтверджується змістом частини першої статті 16 Закону України «Про оренду землі»: «Особа, яка бажає отримати земельну ділянку із земель державної або комунальної власності , подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання)».

Таким чином , у відповідності зі ст. 19 Конституції України , ст. 3 Цивільного кодексу України , ст.ст. 1,16 Закону України «Про оренду землі» , відповідач має право отримати від позивача земельну ділянку , яка йому необхідна , уклавши з позивачем договір оренди саме тієї земельної ділянки ( це стосується і її місцезнаходження, і розміру) , яка йому необхідна.

Позивач посилається на статтю 179 Господарського кодексу України , цитуючи уривок з частини третьої статті , штучно «вирваний» з контексту статті.

Частиною третьою статті 179 Господарського кодексу України визначено, що укладення господарського договору є обовязковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні , виконання якого є обовязком для субєкта господарювання у випадках передбачених законом , або існує пряма вказівка закону щодо обовязковості укладення договору для певних категорій субєктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Позивач у своїй позовній заяві не зазначає в якому саме законі, в якій нормі закону існує пряма вказівка щодо обовязковості укладення договору оренди земельної ділянки (та ще у розмірі, на якому наполягає орган місцевого самоврядування всупереч бажанню іншої особи , яка бажає отримати необхідну їй земельну діяльну в необхідному їй розмірі) для фізичної особи підприємця.

За відсутності такої прямої вказівки закону позовна вимога позивача є неправомірною та безпідставною .

Позивач у своїй позовній заяві необґрунтовано посилається також на уривок з першої частини статті 187 Господарського кодексу України.

У відповідності з частиною першою статті 187 Господарського кодексу України , спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів укладення яких є обовязковим на підставі закону та в інших випадках встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобовязані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору .

У даному випадку позивач не зазначив закону, в якому є пряма вказівка щодо обовязковості укладення фізичною особою підприємцем з органом місцевого самоврядування договору оренди земельної ділянки з визначеними органом місцевого самоврядування істотними умовами договору, зокрема, розміром земельної ділянки , який не є необхідним фізичній особі-підприємцю.

Не укладали сторони попереднього договору, згідно якого вони були б зобовязані укласти певний договір, зокрема, договір оренди земельної ділянки.

Договір оренди земельної ділянки є двостороннім правочином .

У відповідності з ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України , дво чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше осіб.

Згідно ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі .

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною .

Відповідно до статті 646 Цивільного кодексу України, відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержання пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Не узгодивши в установлених ч.5 ст. 181 Господарського кодексу України порядку та строки неврегульованих розбіжностей щодо істотних умов договору оренди земельної ділянки, всупереч вимогам ст. 19 Конституції України, п. 3 ч. 1 ст. 3, ч.4 ст. 202, ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України , ст.ст. 179,187 Господарського кодексу України , ст.ст. 1,15 Закону України «Про оренду землі», позивач 28.02.2011 року звернувся до господарського суду з необґрунтованою позовною заявою про зобовязання відповідача укласти з ним договір оренди земельної ділянки по вул. Машинобудівній,16 в м. Тростянець Сумської області загальною площею 730 м.кв., згідно проекту договору, отриманого від відповідача 13.12.2010 року з проектом розбіжностей, зокрема, щодо істотних умов договору .

На підставі викладеного в задоволенні позову позивачеві має бути відмовлено.

Позивач безпідставно послався на п. 11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.03.21993 року № 7-93, яким начебто його звільнено від сплати державного мита за позовами про зобовязання укласти договір, і не сплатив державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Тому, у відповідності з ч.1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України з позивача підлягає стягненню державне мито в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. до Держбюджету .

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у даній справі покладаються на позивача, оскільки йому відмовлено в задоволенні позову .

Тому , керуючись ст. 19 Конституції України , ст.ст. 3, 202, 203, 638, 646 Цивільного кодексу України , ст.ст. 179, 181, 187 Господарського кодексу України , ст.ст. 1, 15, 16 Закону України «Про оренду землі» , ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд

ВИРІШИВ :

1.В задоволенні позову відмовити .

2.Стягнути з Тростянецької міської ради ( 42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Миру,6 ; код ЄДРПОУ 23635190) до Державного бюджету м. Суми ( на рахунок № 31112095700002 в ГУДКУ у Сумській області, код ЄДРПОУ 23636315, МФО 837013, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку - 095) державне мито в розмірі 85,00 грн.

3.Стягнути з Тростянецької міської ради ( 42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Миру,6 ; код ЄДРПОУ 23635190) до Державного бюджету м. Суми ( на рахунок № 31215259700002 в ГУДКУ у Сумській області, код ЄДРПОУ 23636315, МФО 837013, код бюджетної класифікації 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.