Рішення № 15868680, 19.05.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.05.11 Справа № 5021/847/2011. за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарічник»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»

про стягнення 18 889 грн. 26 коп.

Суддя Лиховид Б.І.

За участю секретаря судового засідання М.О. Ейсмонт

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність від 05.04.2011 р.,

ОСОБА_2, довіреність від 17.05.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 1866 від 07.04.2011 р.

У судовому засіданні 12.05.2011 р. було оголошено перерву до 19.05.2011 р.

Суть спору: позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 18889 грн. 26 коп., в тому числі 11945 грн. 91 коп. основного боргу, 6526 грн. 18 коп. штрафу, 309 грн. 89 коп. інфляційних збитків, 107 грн. 28 коп. 3 % річних.

У своєму запереченні, наданому у судове засідання 12.05.2011 р., відповідач визнавав заборгованість у розмірі 6396 грн. 58 коп.

У судовому засіданні 12.05.2011 р. суд зобовязав сторін провести звірку взаємних розрахунків і відповідний акт подати до суду.

У судове засідання 19.05.2011 р. представник позивача надав акт звірки, підписаний сторонами, згідно з яким станом на 01.03.2011 р. за даними відповідача заборгованість становить 11026 грн. 54 коп., за даними позивача 11945 грн. 91 коп. Різницю складає сума у розмірі 919 грн. 37 коп.

Крім того, у судове засідання 19.05.2011 р. представники позивача надали уточнений розрахунок штрафних санкцій, згідно з яким сума штрафних санкцій становить 549 грн. 16 коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази, які мають значення для вирішення справи по суті, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

01.01.2008 року між позивачем ТОВ «Зарічник» та відповідачем ТОВ «Сумитеплоенерго» був укладений договір про надання інформаційних послуг, згідно з яким замовник (відповідач) замовляє, а виконавець (позивач) приймає на себе зобовязання про надання в електронному та письмовому вигляді достовірні дані по особовим рахункам квартир житлових будинків, які обслуговуються виконавцем, а саме: про зміни найменування вулиці, будинку та квартири, номеру особового рахунку; дані про власників квартири: П.І.П.; П.І.П. інших членів сімї, їх рік народження, родинні звязки; про зміни розміру опалювальної площі квартири; про зміни кількості зареєстрованих осіб в квартирі мешканців з вказанням дати прописки та виписки.

Відповідно до п. 3.1 оплата за роботу, виконану виконавцем, визначається рахунком, який узгоджується сторонами у додатку № 1 до даного договору і є невідємною його частиною. Виконавець щомісяця до 10 числа, наступного за звітним, надсилає замовнику акт виконаних робіт та рахунок на оплату виконаної виконавцем роботи (п. 3.2). Замовник щомісяця, до 20 числа місяця наступного за звітним, перераховує виконавцю суму за виконану роботу (п.3.3).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобовязання за договором виконував належним чином, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за липень 2010 року лютий 2011 року, підписаними сторонами (у справі).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої зобовязання з оплати отриманих послуг виконував неналежним чином, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 11945 грн. 91 коп.

Згідно з актом звірки взаєморозрахунків, наданим позивачем у судове засідання 19.05.2011 р., різницю за даними сторін склала сума у розмірі 919 грн. 37 коп.

В обґрунтування своїх заперечень відповідачем було надано копію платіжного доручення № 6 від 21.02.2011 р. про сплату 919 грн. 37 коп.

Відповідно до п. 4.1 договору на вимогу замовника виконавець може надавати іншу інформацію, не передбачену цим договором, за додаткову оплату.

Як свідчать матеріали справи, відповідач ТОВ «Сумитеплоенерго» листом № 337 від 24.01.2011 р. звертався до позивача з проханням надати довідки про склад сімї боржників, які мають заборгованість за послуги з теплопостачання для підготовки заяв до суду про примусове стягнення заборгованості, а також з проханням надати розрахунок вартості виконаних робіт з підготовки довідок та рахунок для сплати.

Позивачем був виставлений рахунок № СФ-0000058 від 18.02.2011 р. на суму 919 грн. 37 коп.

У платіжному дорученні № 6 від 21.02.2011 р., на яке відповідач посилається в обґрунтування своїх заперечень, у рядку призначення платежу зазначено «Оплата за послуги по наданню довідок згідно з рах. СФ-0000058 від 18.02.2011р.».

Таким чином, з наданих доказів вбачається, що кошти у розмірі 919 грн. 37 коп., перераховані відповідачем згідно з платіжним дорученням № 6 від 21.02.2011 р. є оплатою за інформацію, не передбачену договором від 01.01.2008 р., тому не можуть бути враховані при здійсненні розрахунку заборгованості за договором від 01.01.2008 р.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не подав доказів сплати заборгованості у розмірі 11 945 грн. 91 коп., тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача зазначеної суми правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пунктом 5.2 договору від 01.01.2008 р. передбачено, що при несвоєчасній оплаті рахунків замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 0,5 % за кожен день прострочи платежу, але не більше подвійної облікової ставки, яка вказана в Законі України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» розмір пені встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, позивачем до позовної заяви був доданий розрахунок штрафних санкцій у розмірі 6526 грн. 18 коп.

У судове засідання 19.05.2011 р. позивач подав уточнений розрахунок штрафних санкцій, розмір яких склав 549 грн. 16 коп.

Нарахована сума штрафних санкцій (пені) у розмірі 549 грн. 16 коп. заявлена в межах позовної давності, відповідно до умов договору та з урахуванням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій підлягають задоволенню частково у розмірі 549 грн. 16 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 107 грн. 28 коп. 3% річних та 309 грн. 89 коп. інфляційних збитків, підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам підлягають стягненню витрати по державному миту в сумі 129 грн. 12 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 161 грн. 33 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул.. 2-га Залізнична, 10, код 33698892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарічник» (40024, м. Суми, вул.. К.Зеленко, 4, код 31788177) 11945 грн. 91 коп. основного боргу, 549 грн. 16 коп. штрафних санкцій, 309 грн. 89 коп. інфляційних збитків, 107 грн. 28 коп. 3 % річних, 129 грн. 12 коп. витрат по держмиту, 161 грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.В іншій частині у позові відмовити.

СУДДЯ Б.І.ЛИХОВИД

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене 20.05.2011 р.