Рішення № 15868610, 16.05.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.05.11 Справа № 5021/852/2011. Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Чижик С.Ю. розглянув матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна

компанія», м. Суми

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал» , м. Суми

про стягнення 15837,25 грн.

За участю представників сторін :

від позивача ОСОБА_1, довіреність № 01/17с-250 від 06.05.2011 року ;

від відповідача: не зявився

Суть спору: позивач просить суд ухвалити рішення , котрим стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 15837,25 грн. , яка включає : заборгованість за поставлену продукцію у сумі 12265,98 грн., неустойка у сумі 3388,51 грн., три відсотки річних у сумі 72,37 грн., індекс інфляції у сумі 110,39 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 158,37 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву з правовим обґрунтуванням своєї позиції по даній справі до суду не подав , тому відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається на підставі наявних в ній доказів .

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача , господарський суд встановив :

23.11.2010 року між сторонами по даній справі був укладений договір поставки, у відповідності з умовами якого постачальник зобовязується передати алкогольні та безалкогольні напої у власність покупця (відповідача) , а покупець (відповідач) повинен прийняти та оплатити товар на умовах , визначених чинним договором .

На виконання умов договору , постачальником (позивачем) за видатковими накладними № РН-25-000790 від 18.12.10 у сумі 8316,48 грн., № РН-25-000372 від 14.01.11 у сумі 3949,50 грн., № РН-25-000629 від 21.01.11 у сумі 2290,56 грн.

Таким чином , постачальник передав покупцю товар на загальну суму 14556,54 грн., що підтверджується підписами осіб , які приймали товар від ТОВ «Кримська водочна компанія» .

Згідно п. 2.9 договору поставки покупець (відповідач) взяв на себе зобовязання оплатити товар не пізніше 7 календарних днів з моменту постачання продукції, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (позивача) .

Розрахунок за отриманий товар за договором поставки № 0036-525 від 23.11.2010 року відповідач провів частково , всього у розмірі 2290,56 грн.

Внаслідок неповної сплати за отриманий від позивача товар, у відповідача виник борг перед позивачем у розмірі 12265,98 грн., який до цього не сплачений.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) .

У відповідності зі ст. ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами. Господарський суд приймає тільки ті докази , які мають значення для справи. Обставини справи , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування .

Матеріалами справи, зокрема актом звірки розрахунків станом на 2 березня 2011 року( а.с. 10) безумовно підтверджується факт заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар у розмірі 12265,98 грн.

Відповідач доказів сплати заборгованості чи будь-яких заперечень проти позову суду не подав .

За таких обставин суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 12265,98 грн. правомірними, обґрунтованими і підлягаючими задоволенню .

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням наведеного, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми за період з 22.01.11 року по 03.04.11 року в розмірі 72,37 грн., а також індексу інфляції за період з 22.01.11 року по 03.04.11 року в розмірі 110,39 грн

Пунктом 4.1 договору поставки № 0036-525 від 23.11.2010 року, передбачена відповідальність відповідача за прострочення оплати у вигляді пені в розмірі 0,1 % від вартості неоплаченої продукції. Враховуючи, що пеня згідно із законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань « № 543/96-ВР від 22.11.96 не повинна перевищувати подвійної облікової ставки НБУ , що діяла в період прострочення, позивач просить суд стягнути з відповідача за період з 27.12.10 р. по 03.04.10 р. пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 477,20 грн. та штраф за прострочку оплати 3 партій продукції в розмірі 2911,31 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за прострочення оплати продукції в розмірі 477,20 грн. є правомірними , обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за прострочення оплати трьох партій продукції не більш ніж 30 днів у розмірі 20 % від вартості трьох партій продукції в розмірі 2911,31 грн.

Вимоги щодо сплати штрафу за невиконання грошового зобов'язання перевищують максимальний розмір відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, встановлений Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», а тому не можуть бути задоволені , оскільки пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ вже застосована позивачем до відповідача за невиконання грошових зобовязань і вимога про стягнення пені задоволена .

Крім того, слід зазначити , що саме пеня є тим видом неустойки , що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України .

Згідно ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються повністю на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України , ст.ст.193, 232 ГК України , ст.ст. 1,3 Закону України « Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково .

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал» (код ЄДРПОУ 30770347; пров. Терезова ,3, м. Суми, Сумська область, 40030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» ( код ЄДРПОУ 36499654 ; 97530 АР Крим, Сімферопольський район, с. Мазанка, вул. Садова, б.19) заборгованість за поставлену продукцію у сумі 12265,98 грн., пеню у сумі 477,20 грн., три проценти річних у сумі 72,37 грн., індекс інфляції у сумі 110,39 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 158,37 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

3.В іншій частині позову (щодо стягнення штрафу в розмірі 2911,31 грн.)

відмовити .