Рішення № 15868566, 16.05.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.05.11 Справа № 5021/727/2011. за позовом Дочірнього агролісогосподарського підприємства «Роменський агролісгосп», с. Андріяшівка, Роменський район, Сумська область до відповідача Підприємства Роменська виправна колонія №56, с. Перехрестівка, Роменський район, Сумська область

про стягнення 24 840 грн. 95 коп.

СУДДЯРезніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 26.08.2010р.

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 12.05.2011р.

Суть спору: позивача просить стягнути з відповідача 24 840 грн. 95 коп. заборгованості по договорам №10 від 15.04.2010р., №12 від 20.05.2010р. та №14 від 21.05.2010р., а саме: 22 435 грн. 82 коп. основного боргу, 1827 грн. 90 коп. пені, 337 грн. 46 коп. 3 % річних та 239 грн. 77 коп. інфляційних витрат.

В дане судове засідання позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог №97 від 05.05.2011р., в якій повідомив суд, що згідно платіжного доручення від 27.04.2011р., відповідачем було частково сплачено основний борг за поставлену лісопродукцію у сумі 11217 грн. 90 коп. Тому, позивач зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість по договорам №10 від 15.04.2010р., №12 від 20.05.2010р. та №14 від 21.05.2010р., а саме: 11 217 грн. 92 коп. основного боргу, 913 грн. 95 коп. пені, 168 грн. 73 коп. 3 % річних та 119 грн. 89 коп. інфляційних витрат. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Відповідач подав письмовий відзив №14/1361 від 12.05.2011р., в якому зазначив, що адміністрація підприємства не заперечує проти сплати боргу позивачеві, але з незалежних причин не має можливості сплатити борг одноразово та в повному розмірі.

Також відповідач просить суд зменшити суму боргу в частині сплати пені заявленої до стягнення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 15.04.2010р., 20.05.2010р., 21.05.2010р. були укладені договори №10,12,14 за умовами п.1.1. яких постачальник (позивач) зобовязався в порядку та на умовах, визначених договорами виготовити і поставити продукцію, а покупець (відповідач) зобовязується в порядку та на умовах, визначених договорами, прийняти й оплатити таку продукцію.

Відповідно до п.2.1 договорів постачальник відвантажує продукцію на адресу покупця за цінами, що визначені Протоколом погодження вільної оптової ціни на лісопродукцію (копії вказаних протоколів долучені до матеріалів справи).

Оплата товарів покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок постачальника на умовах попередньої оплати, або готівкою в день відвантаження партії товару (п.6.1 договорів).

За прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення (п.9.2 договорів).

Строк дії договорів визначений у п.11.1, в яких зазначено, що договори набувають чинності в день їх підписання обома сторонами і діють до повного виконання сторонами своїх зобовязань до 31.12.2010р.

По товарно-транспортним накладним за квітень-липень 2010р. позивач поставив відповідачу за договорами продукцію на загальну суму 82 092 грн. 28 коп., за яку відповідач у встановлений договорами строк оплати розрахунок повністю не провів, розрахувався лише частково (копії вказаних товарно-транспортних накладних долучені до матеріалів справи).

Факт отримання відповідачем продукції за договорами підтверджується матеріалами справи, а саме товарно-транспортними накладними на яких міститься підпис представника відповідача.

Крім цього, між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу станом на 01.11.2010р. склала 25156 грн. 45 коп. (вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками).

Таким чином, оскільки відповідач прийняті на себе зобовязання виконав лише частково, позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Так, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу склала 22 435 грн. 82 коп., що підтверджується матеріалами справи.

В дане судове засідання позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог №97 від 05.05.2011р., в якій повідомив суд, що згідно платіжного доручення від 27.04.2011р., відповідачем було частково сплачено основний борг за поставлену лісопродукцію у сумі 11217 грн. 90 коп. Тому, позивач зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість по договорам №10 від 15.04.2010р., №12 від 20.05.2010р. та №14 від 21.05.2010р., а саме: 11 217 грн. 92 коп. основного боргу, 913 грн. 95 коп. пені, 168 грн. 73 коп. 3 % річних та 119 грн. 89 коп. інфляційних витрат. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Таким чином, згідно заявою про зменшення розміру позовних вимог заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу складає 11 217 грн. 92 коп., що підтверджується матеріалами справи і визнається відповідачем.

Також, згідно заяви про зменшення позовних вимог, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по договорам №10,12,14 від 15.04.2010р., 20.05.2010р., 21.05.2010р. позивач просить суд стягнути з відповідача 119 грн. 89 коп. інфляційних витрат та 168 грн. 73 коп. 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 119 грн. 89 коп. інфляційних витрат та 168 грн. 73 коп. 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобовязань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Крім цього, згідно заяви про зменшення позовних вимог, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в сумі 913 грн. 95 коп. за період з 31.07.2010р. по 29.01.2011р.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 913 грн. 95 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача повідомив, що заперечує проти задоволення заяви відповідача про зменшення розміру пені, так як при підготовці заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивачем вже було здійснено перерахунок пені.

Відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України при прийнятті рішення суд має право зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, тільки у виняткових випадках.

Враховуючи недоведеність відповідачем існування таких виняткових випадків та категоричну незгоду позивача проти зменшення розміру пені, суд відмовляє відповідачу у задоволенні його заяви про зменшення розміру пені.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.У задоволенні заяви відповідача про зменшення розміру пені відмовити.

2.Позов задовольнити повністю.

3.Стягнути з Підприємства Роменська виправна колонія №56 (42073, Сумська область, Роменський район, с. Перехрестівка, вул. Чапаєва, 19, код 08680750) на користь Дочірнього агролісогосподарського підприємства «Роменський агролісгосп» (42087, Сумська область, Роменський район, с. Андріяшівка, вул. Шкільна, 29, код 23637250) 11 217 грн. 92 коп. основного боргу, 913 грн. 95 коп. пені, 168 грн. 73 коп. 3 % річних, 119 грн. 89 коп. інфляційних витрат, 236 грн. 56 коп. держмита, 224 грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю.Резніченко

Повне рішення складено 17.05.2011р.