Рішення № 15868479, 16.05.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.05.11           Справа № 5021/748/2011. Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.

за участю секретаря судового засідання Бублик Т.Д.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Орбіта”, м. Суми

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Суми

про стягнення 2088 грн. 74 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.10.2010 року;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивач згідно позовної заяви просив суд стягнути з відповідача 1776 грн. 80 коп. заборгованості за поставлений товар, згідно договору поставки № 2/8-10 від 13.05.2010 року, 77 грн. 84 коп. пені, 15 грн. 06 коп. –3% річних, 41 грн. 36 коп. інфляційних збитків, 177 грн. 68 коп. штрафу та судові витрати.

Позивач до прийняття рішення по справі, керуючись ч. 4 ст. 22 ГПК України, подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій вказує на те, що сума основного боргу відповідача за договором станом на 16.05.2011 року не змінилася та складає 1776 грн. 80 коп., при цьому розмір штрафних санкцій від зазначеної суми боргу станом на 16.05.2011 року збільшився і згідно наданого розрахунку складає: 113 грн. 30 коп. – пеня, 21 грн. 93 коп. –3% річних, 89 грн. 34 коп. – інфляційні збитки; сума штрафу в розмірі 177 грн. 68 коп. залишилася незмінною.

Суд, враховуючи право позивача до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, приймає подану заяву до розгляду.

Відповідач відзиву на позовну заяву в обґрунтування своєї позиції не подав, в судове засідання не з’явився. Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду, в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

За умовами договору поставки № 2/8-10 від 13.05.2010 року позивач зобов’язався поставляти і передавати у власність відповідачу (покупцю) визначений цим договором товар, а відповідач зобов’язався приймати товар, здійснювати його своєчасну оплату та повертати тару.

Згідно п. 2.1. договору, покупець зобов'язувався оплачувати товар постачальнику по факту його отримання від постачальника, при цьому оплаті підлягає вся фактично одержана покупцем партія товару. Партією товару є частина товару, передача якого від постачальника покупцю оформлена однією накладною.

Позивач вказує на те, що на виконання умов договору відповідачу відвантажувався товар відповідно до заявок та згідно накладних, проте в порушення умов договору відповідач розрахувався не в повному обсязі за товар, отриманий ним за накладною № 98123 від 29.12.2010 року на загальну суму 2176 грн. 94 коп., у зв’язку з чим, станом на 30.03.2011 року, враховуючи часткову сплату відповідачем 22.02.2011 року 400 грн. за вказаною накладною, його заборгованість перед позивачем складає 1776 грн. 80 коп.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов’язання не допускається; договір є обов’язковим для виконання сторонами

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що в порушення умов укладеного договору та вимог ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, відповідач повністю не розрахувався за поставлений позивачем товар згідно накладної № 98123 від 29.12.2010 року, у зв’язку з чим, на момент подання позовної заяви до суду його заборгованість перед позивачем складає 1776 грн. 80 коп., що підтверджується наявними матеріалами справи.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 1776 грн. 80 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Крім цього, за прострочення оплати товару позивач, згідно п. 5.3. договору та поданої заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, розрахованої за кожень день прострочення платежу та нарахованої на суму заборгованості, що складає 113 грн. 30 коп.

Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 113 грн. 30 коп. передбачене умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. 232 Господарського Кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору позивач просить стягнути з відповідача 21 грн. 93 коп. –3% річних та 89 грн. 34 коп. – інфляційних збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, стосовно стягнення 21 грн. 93 коп. –3% річних та 89 грн. 34 коп. – інфляційних збитків є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Згідно п. 5.5 договору, при порушенні покупцем строків оплати товару відповідно до умов договору, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від несплаченої суми за кожний такий випадок, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 177 грн. 68 коп., передбачені умовами договору, є правомірними і підлягають задоволенню.

Доказів сплати вищевказаних сум відповідач не подав, факт заборгованості відповідача підтверджується матеріалами справи, тому вимоги позивача, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (40030, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Орбіта» (40020, м. Суми, вул.. Воровського, 35, код 23633937) 1776 грн. 80 коп. основного боргу, 113 грн. 30 коп. пені, 21 грн. 93 коп. – 3% річних, 89 грн. 34 коп. інфляційних збитків, 177 грн. 68 штрафу, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                               О.Ю.РЕЗНІЧЕНКО

Повне рішення складено та підписано 16.05.2011 року.