Рішення № 15868134, 25.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2011 р.Справа № 10/17-882-2011

за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»

до відповідача Приватного підприємства «І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ»

про стягнення 4665,07грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю від 04.01.2011р. №01/11-10

від відповідача: ОСОБА_2. за довіреністю від 01.12.2010р. №001/12

Суть спору: КП «Теплопостачання міста Одеси»звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ПП «І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ»4665,07грн., з яких, 3992,95 грн. основний борг з орендної плати, який виник у відповідача на підставі укладеного з позивачем договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності №ТГО-485/09 від 01.08.2009р., 576,16 грн. пеня, та 95,96 грн. 3% річних, що нараховані відповідачу за порушення строків сплати орендної плати.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення, згідно з якими відповідач вважає позов безпідставним і заперечує проти його задоволення, оскільки у серпні 2009р. відповідач підписав та надіслав позивачу на підписання договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, разом із актом приймання передачі майна в оренду, без зазначення дати підписання і лише у жовтні 2010р. відповідач одержав від позивача підписаний позивачем договір та акт приймання-передачі майна в оренду з датою 01.08.2009р., а тому відповідач до жовтня 2010р. не користувався приміщенням за договором оренди індивідуально визначеного майна. Також відповідач не одержував від позивача рахунки на оплату орендної плати за користування приміщенням і не знав, що позивач нараховує відповідачу оренду плату за користування приміщенням на підставі договору оренди. Окрім того, між позивачем і відповідачем існують спори по аналогічним договорам оренди, які розглядаються в суді та в яких досліджуються ті ж самі обставини.

Під час розгляду справи позивач на вимогу суду надав розрахунок заборгованості, який залучений судом до справи 04.05.2011р., та згідно з яким, заборгованість відповідача з оплати орендної плати з 01.08.2009р. по 01.08.2010р. становить 3677,25 грн., розмір нарахованої відповідачу пені становить 326,82 грн., а розмір нарахованих відповідачу 3% річних становить 92,79 грн. Поряд з цим позивач надав до суду пояснення до позовної заяви, які залучені судом до справи 25.05.2011р., та згідно з якими позивач просить суд стягнути з відповідача 4096,86 грн., з яких, 3677,25 грн. борг з орендної плати з 01.08.2009р. по 01.08.2010р., 326,82 грн. пеня та 92,79 грн. 3% річних.

В свою чергу відповідач надав до суду заперечення на позов, які залучені судом до справи 04.05.2011р., та згідно з якими відповідач просить суд відмовити у задоволені позову в повному обсязі, з посиланням при цьому на те, що, по-перше, відповідач фактично не вступав у користування майном, що є предметом договорів оренди, оскільки у липні 2009р. відповідач звернувся до позивача з пропозицією про укладення договорів оренди на нежитлові приміщення шляхом складання і підписання проектів договорів та актів приймання-передачі приміщень, але у встановлений законодавством двадцятиденний термін відповідач не одержав відповіді позивача на пропозицію про укладення договорів оренди і тому відповідач вважав, що позивач не прийняв пропозицію відповідача та відповідно у користування майном не вступав. Після одержання претензії позивача про оплату боргу №01/11-1073 від 21.09.2010р., відповідач дізнався про те, що договір оренди нібито укладений 01.08.2009р. (вихідний день тижня субота) та звернувся до позивача з листом про надання доказів прийняття в оренду відповідачем приміщень. Листом від 13.10.2010р. №01/11-1209 позивач надіслав відповідачу оригінали актів приймання-передачі приміщення, які підписані в двохсторонньому порядку, тобто екземпляр відповідача. По-друге, відповідач посилається на те, що позивач повинен довести точну дату складання акту приймання-передачі, оскільки відповідно до умов п.2.1. договору саме з цієї дати у відповідача виникає грошове зобовязання і саме з цієї дати позивач розраховує суму заборгованості. Але, акти приймання-передачі підписані вихідним днем (01.08.2009р.), дати вписані ручкою, а також є сліди виправлення. По-третє, відповідач посилається на те, що позивач не надав доказів виставлення відповідачу рахунків на оплату орендної плати, як це передбачено п.7.1.3. договору, що унеможливлює визначити орендну плату за місяць та перешкоджає відповідачу своєчасно та в повному обсязі виконати обовязок по сплаті орендної плати.

У відзиві на заперечення до позовної заяви від 18.05.2011р. №3/5-Ю-2-265, який залучений судом до справи 18.05.2011р. позивач посилається на те, що відповідач не надав до суду докази, які підтверджують його посилання на те, що у липні 2009р. відповідачем складено, підписано та скріплено печаткою проекти договорів оренди нерухомого майна та у вигляді пропозицій надіслано на адресу позивача; що договір №485/09 підписаний в редакції позивача; що у відповіді на претензію позивача відповідач чітко посилається на пункти договору №485/09 та просить направити тільки акт приймання-передачі обєкту оренди і тому позивач вважає, що договір оренди був наявний у відповідача; що директор КП «Теплопостачання міста Одеси»має ненормований робочий день відповідно до колективного договору на 2006-2011р. і тому договір оренди підписаний останнім 01.08.2009р. у вихідний день; що відсутність у позивача доказів виставлення рахунків на оплату орендної плати відповідачу жодним чином не позбавило останнього можливості виконати свої зобовязання за договором оренди щодо оплати орендної плати.

Також під час розгляду справи судом задоволено клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи на 15 днів у звязку з необхідністю надання додаткових доказів, про що 04.05.2011р. винесено відповідну ухвалу.

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 18.05.2011р., до 25.05.2011р. про що сторони у справі повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01.08.2009р. між КП «Теплопостачання міста Одеси»(орендодавець, позивач) і ПП «І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ» (орендар, відповідач) укладений договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності №ТГО-485/09, згідно з яким, позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: впорядкування у вигляді приміщення загальною площею 1 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, Варненська, 27-а (майно), що знаходиться на балансі позивача, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку нежитлових приміщень від 28.05.2009р. і становить 6245 грн. Майно передається в оренду з метою використання розміщення терміналу з прийому платежів та послуг поповнення рахунку операторів мобільного звязку.

Згідно з умовами п.2.1. договору відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

У розділі 3 договору встановлені умови щодо орендної плати, а саме встановлено, що орендна плата визначається на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. №1846 «Про внесення змін до методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна», із врахуванням результатів конкурсу від 30.06.2009р., щомісячна орендна плата становить 291,62 грн. у т.ч. ПДВ 48,60 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим (п.п.3.1.,3.2.,3.3. договору). Зобовязання відповідача по сплаті орендної плати забезпечується у вигляді авансової плати в розмірі орендної плати за один (базовий) місяць (п.3.7.). Нарахування орендної плати починається після факту передачі індивідуально визначеного майна у користування відповідачу (п.3.8.).

Умовами п.3.4. договору оренди передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до позивача відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексу інфляції, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з умовами пп.5.1.11. п. 5.1. договору оренди відповідач зобовязується щомісяця до 20 числа надавати позивачу інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою банку, що обслуговує відповідача про перерахування орендної плати до Державного бюджету України), а відповідно до умов пп.7.1.3. п. 7.1. договору оренди позивач зобовязується до 10 числа місяця, що слідує за розрахунковим виставляти рахунки на сплату орендної плати. В разі відсутності на момент виставлення рахунку офіційно оприлюдненого індексу інфляції по місяцю, за який виставляється оплата, орендна плата виставляється за розміром попереднього місяця. Коригування за індексом інфляції провадиться після офіційного оприлюднення його розміру окремим рахунком або при виставленні рахунку за наступний місяць.

Відповідно до умов п.10.1. договору оренди, цей договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі орендованого майна та діє на протязі 360 днів, а згідно з умовами п.10.6. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, але за ставкою орендної плати, яка діяла на дату припинення цього договору.

Поряд з цим у матеріалах справи наявний акт прийому - передачі впорядкування у вигляді твердого покриття по договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності №ТГО-485 від 01.08.2009р., згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв впорядкування у вигляді приміщення загальною площею 1 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-а, для розміщення обладнання операторів телекомунікації, які розміщують термінал з прийому платежів та послуг поповнення рахунку операторів мобільного звязку. Датою підписання цього акту сторонами є 01.08.2009р.

Згідно з розрахунком позивача, який наданий до суду 04.05.2011р., а також з позовними вимогами позивача, які уточнені останнім у поясненнях до позовної заяви, заборгованість відповідача з оплати орендної плати становить 3677,25 грн. і виникла ця заборгованість внаслідок несплати орендної плати відповідачем з 01.08.2009р. по 01.08.2010р., а саме: за серпень 2009р. в сумі 291,62 грн., за вересень 2009р. в сумі 293,95 грн., за жовтень 2009р. в сумі 296,60 грн., за листопад 2009р. в сумі 299,86 грн., за грудень 2009р. в сумі 302,56 грн., за січень 2010р. в сумі 308,01 грн., за лютий в сумі 313,86 грн., за березень 2010р. в сумі 316,68 грн., за квітень 2010р. в сумі 315,73 грн., за травень 2010р. в сумі 313,84 грн., за червень 2010р. в сумі 312,58 грн., за липень 2010р. в сумі 311,96 грн.

27.09.2010р. позивач надіслав відповідачу претензію №01/11-1073 від 21.09.2010р., в якій заявив вимогу про оплату суми боргу, в т.ч. за договором №485/09 від 01.08.2009р. протягом 7 днів.

Вказану претензію відповідач одержав 01.10.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та 11.10.2010р. надав позивачу лист від 08.10.2010р. з вимогою до позивача надати завірений належним чином акт приймання-передачі орендованих приміщень згідно договорів оренди б/н від 01.09.2009р., а також повідомив позивача, що відповідно до п.2.1. договорів оренди б/н від 01.09.2009р. орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна, із чого випливає, що зобовязання визначені у п.5.1.2. договору, а саме зобовязання по оплаті орендної плати виникають тільки після двохстороннього підписання акта приймання передачі орендованого приміщення. .

Листом від 13.10.2010р. №01/11-1209 позивач надіслав відповідачу оригінали актів приймання-передачі приміщень, в т.ч. і оригінал акту приймання-передачі №ТГО-485 від 01.08.2009р., а 02.11.2010р. відповідач надав позивачу лист від 01.10.2010р. про анулювання договору оренди №485/09 від 01.08.2009р. з причин невикористання орендованого приміщення відповідачем.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, які уточнені позивачем у поясненнях до позовної заяви, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, 01.08.2009р. між сторонами у справі укладений договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності №ТГО-485/09, згідно з яким, позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: впорядкування у вигляді приміщення загальною площею 1 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, Варненська, 27-а (майно), що знаходиться на балансі позивача, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 01.08.2009р., а також зобовязався сплачувати орендну плату не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим, щомісячний розмір якої становить 291,62 грн., та яка за кожний наступний місць визначається шляхом коригування на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР), цей Закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Так, згідно ч.1 ст.2 вказаного Закону України, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі, а у ч.1 ст. 19 вказаного Закону передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Аналогічні умови щодо зобовязання відповідача по внесенню орендної плати встановлені і умовами п.3.1., п.3.2., п.3.3. договору оренди індивідуально визначеного майна.

Поряд з цим, згідно з вимогами ч.ч. 1,2 ст.17 Закону України, термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

В укладеному між сторонами договорі оренди індивідуально визначеного нерухомого майна також встановлено, що договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі орендованого майна та діє на протязі 360 днів, а у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, але за ставкою орендної плати, яка діяла на дату припинення цього договору.

Як вище встановлено господарським судом, акт прийому передачі орендованого майна підписаний між сторонами 01.08.2009р., а отже договір оренди діє до 27.07.2010р. В свою чергу в строк до 27.08.2010р. сторонами не заявлено про припинення цього договору, і тому договір оренди вважається продовженим до 27.07.2011р. Заяву про анулювання договору оренди відповідач надав позивачу лише 02.11.2010р. і позивач погодився з такою пропозицією відповідача.

Разом з тим судом встановлено, що з 01.08.2009р. по 01.08.2010р. відповідач не сплачував позивачу орендну плату, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 3992,95 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а в силу вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу з орендної плати в сумі 3992,95 грн., а отже і їх задоволення.

Посилання відповідача на те, що пропозицію про укладення вищевказаного договору оренди відповідач направив позивачу у липні 2009р., господарський суд до уваги не приймає, оскільки відповідач не надав до суду доказів, які підтверджують такі посилання відповідача та наявність яких передбачена вимогами ч.2 ст.181 ГК України, а відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Поряд з цим посилання відповідача на те, що такі факти встановлені у Постанові ОАГСУ у справі №4/156-10-4896, якою позивачу відмовлено у задоволені позову, не можуть бути прийняті до уваги господарським судом в якості підстав звільнення від доказування, що встановлені вимогами ч.2 ст.35 ГПК України, оскільки у матеріалах справи наявне також і рішення ГСОО від 01.02.2011р. по справі №4/155-10-4894, яким позов КП «Теплопостачання міста Одеса»задоволено, та яке залишено без змін Постановою ОАГСУ від 29.03.2011р. Більш того, вищевказаний договір оренди укладений між сторонами саме в редакції позивача, що підтверджується Розпорядженням міського голови від 11.12.1999р. №1310-01р, яким затверджено типову форму договору оренди будівлі (споруди, приміщення).

Також господарський суд вважає, що відсутність доказів, які підтверджують виставлення позивачем відповідачу рахунків на оплату орендної плати, як то передбачено умовами договору оренди, не позбавило відповідача можливості і обовязку виконувати умови договору та виконати їх реально у встановлені строки, оскільки в даному випадку, при наявності договору та зазначених в ньому умов (порядок, розмір та строки розрахунків), саме він (договір) є підставою для здійснення оплати, а не рахунки позивача. За таких обставин господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що відповідач не одержував від позивача рахунки на оплату орендної плати за користування приміщенням і не знав, що позивач нараховує відповідачу оренду плату за користування приміщенням на підставі договору оренди.

Посилання відповідача на те, що відповідач не використовував індивідуально визначене майно за договором оренди, оскільки оригінал акту приймання-передачі приміщення в оренду позивач надіслав відповідачу лише 13.10.2010р., тобто після звернення відповідача з відповідним листом вимогою про надіслання копії акту приймання-передачі приміщення в оренду від 08.10.2010р., господарський суд також до уваги не приймає, оскільки обставини справи щодо надіслання відповідачу оригіналу акту приймання-передачі приміщення в оренду 13.10.2010р. не можуть бути доказами того, що з 01.08.2009р. орендоване приміщення не використалося відповідачем, тим більш, що з 01.08.2009р., тобто з дати укладення договору оренди та підписання акту приймання-передачі приміщення в оренду, незважаючи на те, що договір оренди від 01.08.2009р. був наявний у відповідача, що підтверджується змістом листа відповідача від 08.10.2010р., останній не заявляв позивачу вимог про передачу приміщення в оренду і відшкодування збитків, або про відмову від договору оренди і відшкодування завданих йому збитків, право на які передбачено вимогами ст.766 ЦК України.

Посилання відповідача на те, що договір оренди та акт приймання передачі підписаний позивачем 01.08.2009р., тобто у вихідний день, господарський суд також до уваги не приймає, з огляду на те, що директор підприємства позивача входить до переліку робітників з ненормованим робочим днем. Поряд з цим відсутність доказів, які свідчать про забезпечення відповідачем своїх зобовязань по сплаті орендної плати також не можуть бути підставою відмови відповідача від оплати орендної плати за користування приміщенням.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені та 3% річних господарський суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до позивача відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексу інфляції, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем на виконання вимог суду, та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені становить 326,82 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо пророчення відповідача, а також вимогам чинного законодавства, в т.ч. і вимогам ч.6 ст.232 ГК України.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем на виконання вимог суду, та згідно з яким розмір 3% річних становить 92,79 грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 326,82 грн. та 3% річних в сумі 92,79 грн. задоволені господарським судом.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «І-МАКС-ТЕХНОЛОГІЇ»(65085, м. Одеса, вул. Самольотна, буд.41-А, код ЄДРПОУ 36435407, р/р 2600312012219 у Одеській філії ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 388324) на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»(65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-б, код ЄДРПОУ 34674102, р/р 26038054401421 у філії юного головного регіонального управління ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 328704) основний борг в сумі 3992 (три тисячі девятсот девяносто дві) грн. 95 коп., пеню в сумі 326 (триста двадцять шість) грн. 82 коп., 3% річних в сумі 92 (девяносто дві) грн. 79 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя Смелянець Г.Є.

Повне рішення складено 25 травня 2011 року.