Рішення № 15867919, 16.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2011 р.Справа № 27/17-810-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідачів: 1. ОСОБА_2 (представник діючий за довіреністю);

2. ОСОБА_3 (представник діючий за довіреністю);

3. ОСОБА_4 (представник діючий за довіреністю); Севастіян П.М. (директор, паспорт НОМЕР_1); ОСОБА_5 (представник діючий за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Електрометалургійний завод” Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна;

до відповідачів: 1. Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт”; 2. Державного підприємства „Одеська залізниця”; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма” Дінекс”

про стягнення 27982,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач Відкрите акціонерне товариство „Електрометалургійний завод” Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів - Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт”, Державного підприємства „Одеська залізниця” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма” Дінекс”, в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. ГСОО №14897/2011 від 13.05.2011р.) в частині зміни організаційно правової форми підприємства на Публічне акціонерне товариство „Електрометалургійний завод” Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна (ід. Код 00186536), яке згідно статуту є правонаступником усіх прав та обовязків ВАТ „Електрометалургійний завод” Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна, просить суд стягнути на користь ПАТ „Електрометалургійний завод” Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна з відповідачів збитки у розмірі 27 982,95 грн. пропорційно вини кожного з них.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що по залізничній накладній №47050859 від 21.08.2010 року ВАТ „Електрометалургійний завод” Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна відправило на експорт (за контрактом №50004 ТОВ „ДСС ГЛОБАЛ ТРЕЙДИНГ” для ф. Маяк) вантаж - 21 звязку прокату чорних металів, що становить 21 місце вагою брутто 62953 кг, до станції призначення Ізмаїльський морський торговельний порт із зазначенням одержувача вантажу - Державне підприємство „Ізмаїльський морський торговельний порт” за дорученням ТОВ „Фірма” Дінекс”. При цьому, позивач зазначає, що понесені ним збитки, в звязку з нестачею вантажу, було завдано внаслідок неналежного виконання ТОВ „Фірма” Дінекс” та ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” взятих на себе зобовязань, зокрема, ТОВ „Фірма” Дінекс” за договором доручення №10/06 від 04.12.2006р. та ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” за договором на виконання робіт і надання послуг з перевалки вантажів №99 від 01.12.2008р. Крім того, позивач зазначає, що в момент передачі залізницею вантажу ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”, ДП „Одеська залізниця” було порушено норми чинного законодавства стосовно порядку видачі та складання комерційного акту.

У судовому засіданні 16.05.2011р., представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач 1 ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”, надав заперечення на позов (вх. ГСОО № 8685/2011 від 23.03.2011р.), згідно яких зазначає, що позивач є відправником спірного вантажу, а не його власником, отже, на думку відповідача, не має права висувати по ньому будь-які матеріальні претензії та вимоги.

Відповідач 2 Одеська залізниця проти позовних вимог заперечує, з підстав, викладених у відзиві на позов (вх. ГСОО № 11375/2011 від 13.04.2011р.).

Відповідач 3 ТОВ „Фірма” Дінекс”, надавши відзив на позов (вх. ГСОО № 8686/2011 від 23.03.2011р.) проти позовних вимог заперечує та зазначає, що ним виконано зобовязання належним чином, а відтак, відсутні підстави щодо покладення на ТОВ „Фірма” Дінекс” збитків за нестачу вантажу, в звязку з чим просить суд у задоволені позовних вимог до ТОВ „Фірма” Дінекс” відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні 13.04.2011р. було оголошено перерву у розгляді справи до 16.05.2011р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, про що сторони повідомленні під розпис.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

04 грудня 2006 року між ТОВ „Фірма” Дінекс” (надалі агент) та ВАТ „Електрометалургійний завод” Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна (надалі-вантажовласник) укладено договір доручення №10/06, згідно умов якого вантажовласник доручає, а агент приймає на себе зобовязання з організації від імені вантажовласника транспортного експедиційного обслуговування (надалі ТЕО) експортних вантажів номенклатури вантажовласника в порту м.Ізмаїл.

Розділом 2 договору передбачено, що агент зобовязаний: на підставі виданої вантажовласником довіреності представляти його інтерес у взаємовідносинах з портом, митними та іншими органами в частині організації та здійснення ТЕО вантажів вантажовласника (п.п. 2.1.2); брати участь в якості представника вантажовласника в порту при складанні актів, повязаних с вантажними операціями, у випадку затримки навантаження/розвантаження транспортних засобів. За дорученням вантажовласника викликати сюрвейєрів/експертів для складання актів експертизи по визначенню стану, кількості, якості вантажу, розміру збитків. У випадку нестачі або пошкодження якості вантажу, спільно з залізницею брати участь у складанні комерційних актів. При складані комерційного акту на кількісні та якісні порушення вантажу агент якнайшвидше повідомляє вантажовласника та протягом 48 годин надсилає або передає по факсу комерційний акт вантажовласнику (п.п. 2.1.8).

Пунктом 4.1 договору визначено, що сторони несуть взаємну матеріальну відповідальність за не виконання або неналежне виконання своїх зобовязань за договором, у розмірі фактично доведених збитків.

Положеннями п. 4.6 договору передбачено, що у випадку відсутності комерційного акту, підтверджуючого порушення вантажу при прийманні портом від залізниці, агент несе у повному обємі матеріальну відповідальність за шкоду нанесену вантажу внаслідок неналежного виконання перевалки в порту, яка призвела до втрати товарного вигляду вантажу чи його упаковки.

Згідно додатку №1 до договору доручення №10/06 від 04.12.2006р. сторони даного договору дійшли згоди, що вартість навантажувальних-розвантажувальних робіт з перевалки прутків круглого, квадратного, прямокутного перерізу довжиною до 6 м, вагою одного місця до 5 Мт, включає наступні операції, зокрема, сюрвеєрський контроль кількості та стану місць металопродукції при розвантаженні з вагонів залізниці та відвантаженню на судно (визначення кількості місць, стану металопродукції, упаковки на зовнішній вигляд, контроль маркування, визначення кількості одиниць металопродукції в пошкоджених звязках) 20 долл. США/1 вагон. При цьому агент несе повну матеріальну відповідальність за кількісний та якісний стан вантажу до моменту передачі його представнику вантажоодержувача.

Згідно наявних в матеріалах справи документів, договір доручення №10/06 від 04.12.2006р. неодноразово був пролонгований сторонами, що не суперечить його положенням та визначений строком дії до 31.12.2010р.

01 грудня 2008 року між ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” (надалі порт) та ТОВ „Фірма” Дінекс” (надалі експедитор) укладено договір на виконання робіт і надання послуг з перевалки вантажів за №99, згідно умов якого експедитор доручає, а порт бере на себе обовязок здійснювати перевалку і зберігання експортних і транзитних вантажів, а також надавати інші послуги, повязані з перевалкою і зберіганням вантажів.

Відповідно до положень п.п. 2.1.3 договору, тарно-штучні вантажі приймаються портом по зовнішньому огляду рахунком місць і за вагою, заявленою відправником і в тому ж порядку порт проводить відвантаження цих вантажів на експорт.

Положеннями п.п. 2.2.1 договору встановлено, що експедитор несе відповідальність за завезення вантажу в порт і подачу суден під їх вивіз в терміни і обємах, відповідно до основного і додаткового плану завезення експортних вантажів

У п.п. 2.2.4 договору визначено, що при відправці вантажу в порт в залізничні накладній в графі „Одержувач” указується „Ізмаїльський морський торговельний порт” за дорученням (найменування „Вантажовласника”/„Експедитора”). При цьому всі спірні питання із залізницею вирішуються експедитором від імені одержувача без участі порту.

Згідно до умов п.п. 4.7 договору, експедитор несе відповідальність за порушення термінів, правил предявлення вантажів до перевезення, оформлення документів, за правильність відомостей, вказаних в документах, неподання тоннажу, не розпорядження вантажем і тому подібне.

20 квітня 2010р. між ВАТ „Електрометалургійний завод” Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна (надалі комітент) та ТОВ „ДСС Глобал Трейдинг” (надалі комісіонер) укладено договір комісї №21100584 згідно умов якого комітент доручив, а комісіонер зобовязався за дорученням комітенту здійснити від власного імені та за рахунок комітента наступні угоди та юридичні дії:

- здійснювати реалізацію на експорт з України партії товару, який належить комітенту. Номенклатура, кількість, якість, ціна товару визначається в додатках до договору;

- укласти експортні контракти купівлі-продажу, оформлювати та підписувати інші необхідні для здійснення продажу документи в інтересах комітента, а також діяти в інтересах комітента у рамках вже укладених зовнішньоекономічних експортних контрактах

Пунктом 4.5 договору встановлено, що мінімальна ціна товару для реалізації на експорт, встановлюється відповідно з базисом поставки ІНКОТЕРМС 2000 та обумовлюється в додатках (специфікаціях) к даному договору.

Положеннями п. 4.6 договору передбачено, що право власності на товар зберігається за комітентом до моменту поставки товару покупцю.

На підставі договору комісії №21100584 від 20.04.2010р. ТОВ „ДСС Глобал Трейдинг” від імені та в інтересах ВАТ „Електрометалургійний завод” Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна уклало контракт купівлі-продажу №50004 від 01.06.2010р., згідно умов якого ТОВ „ДСС Глобал Трейдинг” продає, а покупець зобовязується сплатити та прийняти металопродукцію (надалі товар) відповідно додатку №1 (специфікація). В звязку з чим, ТОВ „ДСС Глобал Трейдинг” виставило до оплати рахунок-фактуру №236481 від 13.08.2010р. (а.с. 34 Том І) за договором комісії №21100584 від 20.04.2010р. на загальну суму 37898,46 EUR.

Як вбачається з відомостей зазначених у даному рахунку маса брутто металопродукції, яка продається становить 62953 кг, нетто 62743 кг, загальна кількість місць 21, зокрема щодо спірного вантажу: маса брутто 4400 кг, маса нетто 4390 кг, вартість 1 т - 589,00 EUR , кількість місць 1.

В звязку з вищевикладеним, 21.08.2010р. зі станції відправлення ВАТ „Електрометалургійний завод” Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна (відправник), у вагоні № 60422532 було відправило на адресу ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” (одержувач за дорученням ТОВ „Фірма” Дінекс”) для відправки на експорт, на станцію призначення м. Ізмаїл Одеської залізниці вантаж металопродукцію у кількості брутто 62953 кг та кількістю місць 21, що підтверджується залізничною накладною №47050859 (а.с. 32, 33 Том І) та квитанцією про приймання залізницею вантажу до перевезення (а.с. 31 Том І).

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що металопродукція завантажена у вагони засобами вантажовідправника, вантаж розміщено і закріплено згідно з §1-2, 5 розділу ІІІ Технічних умов, маркування нанесено жовтою фарбою безперервною лінією поперек вантажу та поверх замку пакувальної стрічки з прилеглими участками.

25.08.2010р. залізницею вагон № 60422532 був поданий під вивантаження одержувачу ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”, між тим після вивантаження вагону співробітниками порту виявлено нестачу вантажу однієї звязки прутку діаметром 70 мм вагою брутто 4400 кг про, що працівниками відділу ВПК-1 ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” за участю представника експедитора ОСОБА_5. складено відповідний акт прийому № ОА 1-2/10 від 25.08.2010р., крім того, про дані обставини портом було зазначено також і у тальманській розписці від 25.08.2010р. (а.с. 104-105 Том І).

Як вбачається із матеріалів справи, зазначені відомості були відображені також при здійсненні митного оформлення вантажу, про що складено акт №51/10 від 30.08.2010р. (а.с. 36-37 Том І), за участю представника порта, експедитора та представника митного органу, в звязку з чим даними представниками здійснено огляд вантажу, зафіксовано нестачу його в порівнянні до супровідних та перевізних документів (вагою брутто 4400 кг). Крім того, як встановлено судом, у даному акті відсутні будь-які відомості стосовно пошкодження вантажу чи маркування, оскільки відповідний розділ не містить таких відміток, отже, пошкодження вантажу, упаковки або маркування при перевезені металопродукції залізницею не було, при цьому зазначені обставини жодним чином не заперечуються сторонами у справі.

Враховуючи вищевикладене, за накладною №1 (номер видачі 302301) з порту було відвантажено на експорт металопродукцію вагою брутто 58553 кг всього 20 звязок.

При цьому, за наявною у матеріалах справи постановою оперуповноваженого ДСБЕП Ізмаїльського МВ УМВС України в Одеській області Долапчі А.А. від 02.09.2010р. було відмовлено ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” у порушені кримінальної справи за фактом нестачі вказаного вантажу.

Разом з тим, 16.09.2010р. постановою Дунайського транспортного прокурору постанову від 02.09.2010р. скасовано та порушено кримінальну справу за фактом крадіжки невстановленими особами із вагону №60422532 металевого прутка вагою 4400 кг, який належить ВАТ „Електрометалургійний завод” Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Отже, виявлена при транспортуванні вантажу нестача вагою нетто 4390 кг, обумовила звернення ПАТ „Електрометалургійний завод” Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна з даним позовом, з метою стягнення збитків заподіяних неналежним виконанням відповідачами договірних зобовязань.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно з ч.1 та ч.5 ст. 306 Господарського кодексу України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. При цьому, в силу вимог ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.307 Господарського кодексу України, ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між ВАТ „Електрометалургійний завод” Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна (відправник) і ДП „Одеська залізниця” (перевізник) договору перевезення вантажу на користь ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” (вантажоодержувач).

При цьому, в силу вимог ч.1 ст.918 Цивільного кодексу України, завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положеннями ст. 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частиною 1 ст. 924 ЦК встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Згідно положень ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Разом з тим, комерційний акт складається для засвідчення таких обставин, зокрема невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

При цьому, залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

У відповідності до п. 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002р. за №334, комерційні акти складаються у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. У разі неможливості скласти комерційні акти в указані в цьому пункті термін, вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби. Про складані на попутних станціях комерційні акти робиться відмітка на зворотному боці накладної.

Відповідно до ст.32 Статуту залізниць України, відправник зобовязаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Крім того, ст. 37 Статуту залізниць України передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях.

Як встановлено судом, вантаж був завантажений відправником з нанесенням відповідного маркування та дотриманням технічних умов, при цьому, як вбачається із матеріалів справи, в момент приймання вантажу портом під час огляду вагону №60422532 співробітниками порту та залізниці ознак нестачі вантажу не виявлено, оскільки контрольні стрічки знаходились у непошкодженому стані, маркування жовтою фарбою йшло у два ряди від одного борту вагону до іншого, крім того виїмок, що видають пустоту та відсутність вантажу не було, що ніяким чином не заперечується ні позивачем ні відповідачами. Відтак, в момент передачі залізницею вантажу ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” підстав для складання комерційного акту у ДП „Одеська залізниця” не було.

При цьому, згідно положень ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Разом з тим, зазначена стаття, надає право, а не встановлює обовязок залізницям, перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 110 Статуту залізниць України, встановлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно пар. 3 наказу Міністерства зовнішньої торгівлі СРСР від 04.08.1958р., „Прокат черных металлов и трубы, упакованные в связки, пачки, а также в штуках без упаковки (швеллеры, балки, рельсы, толстый лист, трубы большого диаметра, стальные слитки, круглая стальная заготовка, весом 500 кг и выше, а также станки, машины, колесные пары и оборудование) принимаются железными дорогами к перевозке назначением в порты и на пограничные станции по количеству мест без перевески и в таком же порядке без взвешивания сдаются портам и последними отгружаются на экспорт. Прокат черных металлов, прибывший в нарушенной упаковке, принимается портами с перевеской.”

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, зокрема, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

З огляду на викладене, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав щодо звільнення ДП „Одеська залізниця” від відповідальності за нестачу вантажу, яка сталася при перевезені за залізничною накладною №47050859.

При цьому, доводи позивача про порушення залізницею порядку видачі вантажів та відсутності у залізничній накладній №47050859 даних щодо видачі вантажу одержувачу без перевірки, судом до уваги не приймаються, оскільки не відповідають положенням ст. 52 Статуту залізниць України.

Щодо визначення вини інших відповідачів суд виходить безпосередньо з правової природи укладених договорів, обсягу взятих зобовязань сторонами, наявності обставин неналежного виконання обовязків, передбаченої відповідальності, а також наявності причинно-наслідкового звязку між діями сторін та завданими збитками:

Як вбачається з предмету укладеного між ТОВ „Фірма” Дінекс” та ВАТ „Електрометалургійний завод” Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна договору доручення №10/06 від 04.12.2006р., ТОВ „Фірма” Дінекс” взяло на себе обовязок щодо експедування вантажу безпосередньо у порту м.Ізмаїл.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Водночас ч.2 ст. 929 цього кодексу встановлено, що положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. При цьому, умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 932 Цивільного кодексу України передбачено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Як вбачається із матеріалів справи, 25.08.2010р. ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” складено акт прийому № ОА 1-2/10, згідно з яким портом було прийнято вантаж вагою брутто 58553 кг всього 20 звязок , крім того, про дані обставини портом було зазначено також і у тальманській розписці від 25.08.2010р., відповідно до Правил прийому, зберігання та відпуску вантажів морськими торгівельними портами. Разом з тим, умовами договору на виконання робіт і надання послуг з перевалки вантажів від 01.12.2008р. №99 не передбачено обовязку ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” щодо складання акту приймання вантажу, відповідно до Інструкції №П-6, затвердженою постановою Держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р.

Отже, суд доходить висновку, що зазначені дії повинен був вчинити безпосередньо експедитор ТОВ „Фірма” Дінекс”, між тим у матеріалах справи відсутні докази підтверджуючі зазначені обставини.

Крім того, умовами п.п. 2.1.3 договору №99 від 01.12.2008р. передбачено, що тарно-штучні вантажі приймаються портом по зовнішньому огляду рахунком місць і за вагою, заявленою відправником і в тому ж порядку порт проводить відвантаження цих вантажів на експорт. А згідно з п.п. 2.2.4 цього договору, усі спірні питання із залізницею вирішуються експедитором від імені одержувача без участі порту.

Отже, з аналізу умов укладених договорів, а саме договору на виконання робіт і надання послуг з перевалки вантажів №99 від 01.12.2008р. та договору доручення №10/06 від 04.12.2006р. вбачається, що на ТОВ „Фірма” Дінекс” покладено обовязок щодо організації та контролю за перевалкою вантажу у порту м. Ізмаїл та оформлення відповідних документів. Крім того, п. 4.2 договору №10/06 прямо встановлена відповідальність ТОВ „Фірма” Дінекс”, як сторони яка залучила третю особу (ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”) до виконання свого зобовязання за договором перед ПАТ „Електрометалургійний завод” Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна за невиконання або неналежне виконання зобовязань третьою особою, як за свої власні дії, в звязку з чим суд доходить висновку, що відповідальність за порушення даних зобовязань повинно нести ТОВ „Фірма” Дінекс”.

З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне звільнити ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” від відповідальності за нестачу вантажу та дану відповідальність покласти на ТОВ „Фірма” Дінекс”, при цьому суд зазначає наступне:

Згідно з ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004р. № 1955-IV, за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Водночас ч.3 ст. 14 цього закону встановлено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії. Зазначені положення цілком кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 932 Цивільного кодексу України.

Статтею 934 Цивільного кодексу України встановлено, що за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

При цьому, положеннями ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (аналогічні положення містяться у ст. 22 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Суд перевіривши розрахунок позивача, щодо визначення розміру збитків у сумі 27982,95 грн. (з урахуванням курсу євро встановленого НБУ станом на 25.02.2011р. та вартості вантажу відповідно до рахунку-фактури №236481 від 13.08.2010р.) вважає його вірним.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи фактичні обставини справи суд доходить висновку про неналежне виконання ТОВ „Фірма” Дінекс” зобовязань за договором доручення №10/06 від 04.12.2006р. та про наявності підстав для задоволення позовних вимог ПАТ „Електрометалургійний завод” Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна, як власника втраченого вантажу, в звязку з чим збитки завдані позивачу у розмірі 27982,95 грн. в результаті нестачі металопродукції вагою нетто 4390 кг підлягають стягненню з відповідача ТОВ „Фірма” Дінекс”.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 279,83 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покладаються на ТОВ „Фірма” Дінекс”.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма” Дінекс” (68600, м. Ізмаїл, вул. Калініна, 27, код ЄДРПОУ 23857766) на користь Публічного акціонерного товариства „Електрометалургійний завод” Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна (69008, м.Запорожжя, вул. Південне шосе, буд. 81, код ЄДРПОУ 00186536) 27982/двадцять сім тисяч девятсот вісімдесят дві/грн. 95 коп. збитків, 279/двісті сімдесят девять/грн. 83 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.Державне підприємство „Одеська залізниця” та Державне підприємство „Ізмаїльський морський торговельний порт” звільнити від відповідальності.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 23.05.2011р.