Рішення № 15867759, 26.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.11                                                                                           Справа№ 5015/2339/11

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕЙ-ПЛАСТ», м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства «РПІКС», м. Львів

про стягнення 65 671,95 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Борейша О.Є. - представник

Від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме, його процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕЙ-ПЛАСТ», м. Київ до відповідача: Приватного підприємства «РПІКС», м. Львів про стягнення 65 671,95 грн., з них: 44916,08 грн. основного боргу, 3433,30 грн. пені, 14018,47 грн. індексу інфляції, 3304,10 грн. 3% річних, а також судові витрати.

          Ухвалою суду від 29.04.2011р. прийнято заяву і призначено її до розгляду на 26.05.2011р.

          Позивачем явку представника в судове засідання забезпечено, позовні вимоги підтримано з підстав викладених у позові.

Відповідачем явки представника в судове засідання не забезпечено, хоча його належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення № 7903800859447, подано заяву від 25.05.2011р. №49 (вх.№11917/11 від 25.05.2011р.) про відкладення розгляду справи в зв’язку з неможливістю явки представника в засідання суду, яка судом відхиляються, оскільки згідно ст. 77 ГПК України господарський суд вправі відкласти розгляд виключно в межах встановлених процесуальних строків і згідно ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповіача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, судом встановлено:

На підставі договору поставки №01/06-10 від 01 червня 2007р. ТзОВ „ЕНЕЙ-ПЛАСТ" поставило ПП "РПІКС" товар на суму 84 916,08 грн. згідно з рахунками-фактурами СФ-0000373 від 29.07.2008р., СФ-0000488 від 17.09.2008р., СФ-0000495 від 22.09.2008р., СФ-0000559 від 22.10.2008р. та видатковими накладними: №РН-0000314 від 29.07.2008р. на суму 5 760,00 грн.; №РН-0000467 від 23.10.2008р. на суму 3 840,00 грн.; №РН-0000414 від 22.09.2008р. на суму 576,00 грн.; №РН-0000413 від 22.09.2008р. на суму 22 422,02 грн.; №РН-0000466 від 22.10.2008р. на суму 52 318,06 грн.

Отримання товару відповідачем підтверджується відповідними довіреностями №498876 від 29.07.2008р., №830241 від 22.10.2008р., №173682 від 21.09.2008р., №173678 від 18.09.2008р., №173699 від 16.10.2008р., які видані Рудику П.П.

За умов пункту 3.3. договору поставки №01/06-10 від 01.06.2007р. відповідач зобов'язаний був здійснити 100% оплату вартості поставленої партії продукції на протязі двох календарних тижнів з моменту отримання продукції.

Відповідачем 22.10.2008р. частково погашено заборгованість на суму 40 000,00 грн. На час подання позовної заяви заборгованість відповідача становить 44 916,08 грн.

14.07.2010р. відповідачу була надіслана претензія за вих..№14-01/07/10 з проханням перерахування на розрахунковий рахунок позивача суми основної заборгованості з урахуванням пені та штрафу. Відповідачем дана претензія отримана 19.07.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення відділення пошти. Проте, відповіді на претензію не надіслано.

За прострочення виконання зобов’язання нараховано 3433,30 грн. пені (відповідно до п.7.3 договору), 14018,47 грн. індексу інфляції, 3304,10 грн. 3% річних.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.          

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення 14018,47 грн. індексу інфляції, 3304,10 грн. 3% річних підставні та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 7.3 договору, за прострочення виконання своїх зобов’язань за даним договом, винна особа оплачує на користь справної сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період порушення зобов’язань) від суми заборгованості, за кожний день прострочення. А тому, вимога позивача про стягнення 3304,10 грн. пені обґрунтована та підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають покладенню на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115-117 ГПК України:

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «РПІКС»(юридична адреса: 79038, м.Львів, вул.Пасічна, 73/64; фактична адреса: 79035, м.Львів, вул.Кримська, 26А, код ЄДРПОУ 20836290) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕЙ-ПЛАСТ»(02002, м.Київ, вул.Луначарського, 22-б, код ЄДРПОУ 31923658) 44916,08 грн. основного боргу, 3433,30 грн. пені, 14018,47 грн. індексу інфляції, 3304,10 грн. 3% річних, 656,72 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Рішення оформлене і підписане 30.05.2011р.

Суддя