Рішення № 15867669, 11.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.11 Справа№ 5015/1573/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-кондитерська група “Лісова казка”, м.Харків.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “РОЛЛЕСТО”, м.Львів.

Про: стягнення 25126,62 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність б/н від 06.05.2011р.).

від відповідача: не з'явився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-кондитерська група “Лісова казка”, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю “РОЛЛЕСТО”, м.Львів про стягнення 25 126,62 грн., з яких 23 210,62 грн. основного боргу, 581,54 грн. пені, 208,90 грн. інфляційних нарахувань та 1 125,56 грн. 30% річних.

Ухвалою суду від 24.03.2011р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 06.04.2011р. Ухвалою суду від 06.04.2011р. розгляд справи було відкладено на 11.05.2011р. на підставі клопотань представників сторін.

Представник позивача в судовому засіданні 11.05.2011р. подав клопотання, яким він просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.

Крім того, представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог в якій просить стягнути 24113,62 грн. з яких з яких 23 210,62 грн. основного боргу, 581,54 грн. пені, 208,90 грн. інфляційних нарахувань та 112,56 грн. 3% річних. Позовні вимоги про стягнення 24 113,62 грн. підтримав повністю, просив позов задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду від 24.03.2011р. та 06.04.2011р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив. Про порушення провадження у справі був повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №79058 0337285 1 від 24.03.2011р. вручено 29.03.2011р. Про відкладення розгляду спору відповідач належним чином був повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №79058 0337599 0 від 08.04.2011р. вручено 11.04.2011р.

Станом на 11.05.2011р. докази оплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

13.07.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-кондитерська група “Лісова казка” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “РОЛЛЕСТО” (покупець) було укладено договір поставки №ЛС-00298 (далі по тексту договір поставки), відповідно до якого продавець зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим договором передати у власність покупця кондитерські вироби (надалі товар) в кількості та асортименті, відповідно до видаткових накладних, які є невід'ємною частиною дійсного договору, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобовязується прийняти й оплатити кондитерські вироби.

Відповідно до п.2.1. та п.2.2. договору поставки ціна одиниці товару та/або партії товару, що поставляється за цим договором, встановлюється продавцем і повідомляється покупцеві у видатковій накладній, що передається покупцю разом з партією товару, що постачається. Розрахунок за поставлений товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця або внесенням грошових коштів готівкою до каси продавця у розмірі 100% від вартості поставленого товару. Оплата за товар, що був поставлений, здійснюється покупцем протягом 31 календарних днів з моменту передачі товару.

Згідно п.6.1. договору поставки одним з обовязків продавця є: відвантажити свою продукцію згідно з замовленням покупця в обсязі і в терміни, обумовлені цим договором.

Відповідно до п.6.2. договору поставки обовязками покупця зокрема є: оплатити отриманий товар відповідно до умов цього договору; у разі несвоєчасної сплати за поставлений товар скласти акт звірки взаємних розрахунків на наступний день після закінчення терміну сплати товару, та надати його продавцю.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар (кондитерські вироби) на загальну суму 24 572,52 грн. згідно видаткової накладної №2685 від 21.12.2010р.

Проте відповідач порушив свої зобов'язання, сплативши неповну суму поставленого товару (кондитерські вироби), а саме 1 361,90 грн.

Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар (кондитерські вироби) станом на 21.03.2011р. складає 23 210,62 грн.

Позивач керуючись умовами п.7.2. договору, у звязку із простроченням оплати за отриманий товар нарахував відповідачу пеню в сумі 581,54 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України та договору поставки нарахував відповідачу 208,90 грн. інфляційних втрат та 112, 56 грн. 3% річних.

Отже, загальна сума заборгованості становить 24113,62 грн., з яких 23 210,62 грн. основного боргу, 581,54 грн. пені, 208,90 грн. інфляційних нарахувань та 112, 56 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оплата за товар, що був поставлений, здійснюється покупцем протягом 31 календарних днів з моменту передачі товару (п.2.2. договору поставки).

Факт поставки підтверджується видатковою накладною №2685 від 21.12.2010р. на загальну суму 24 572,52 грн., яка підписана та скріплена печатками сторін у справі (оригінал оглянутий в судовому засіданні, копія знаходяться в матеріалах справи).

У зв'язку із частковою сплатою проведеною відповідачем на суму 1 361,90 грн., борг становить 23 210,62 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, проти позову не заперечив, тому суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 23 210,62 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні нарахування в сумі 208,90 грн. та 3% річних в сумі 112,56 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

У відповідності до п.7.2. договору у випадку повторної не сплати поставленого товару покупцем в зазначений за даною угодою термін, або у разі якщо продавець вимушений звернутись за захистом своїх інтересів, що до стягнення існуючої заборгованості до суду, покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент виплати, за кожен день прострочення платежу, а також штраф у розмірі 30% від вартості несплаченого товару. Пеня нараховується з дня, наступного за розрахунковим, за умовами цього договору, до дня погашення покупцем існуючої заборгованості.

При нарахуванні пені позивач дотримався вищевказаних вимог законодавства відтак, з відповідача підлягає стягненню згідно поданого позивачем розрахунку 581,54 грн. пені.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

Судові витрати сплачені позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 627-629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов, згідно заяви про уточнення позовних вимог, задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “РОЛЛЕСТО” (79058, м.Львів, Шевченківський район, проспект Чорновола, 63 А; р/р 26004600049631 в ЛОФ "Укрсоцбанк"; МФО 325019; код ЄДРПОУ 35775402) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-кондитерська група “Лісова казка” (61072, м.Харків, Дзержинський район, вул.Єсеніна, буд.14, кв.6; р/р 2600906162185 в ПАТ КБ "Правекс-банк" м.Київ; МФО 321983; код ЄДРПОУ 33066477) основний борг в сумі 23 210,62 грн., 581,54 грн. пені, 208,90 грн. інфляційних нарахувань, 112, 56 грн. 3% річних, держмито в сумі 241,13 грн. та 226,48 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя