Рішення № 15867633, 24.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.11 Справа№ 5015/1774/11

Суддя Деркач Ю.Б. розглянувши матеріали позовної заяви

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шувар», м. Львів

до відповідача: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

про: внесення змін до договорів оренди нерухомого майна.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Кошовий О.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 представник (довіреність б/н від 01.03.2011 року)

від відповідача ОСОБА_2 представник (довіреність № 2302-вих-2 від 04.01.2011 року)

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 24.05.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шувар», м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів про внесення змін до договорів оренди нерухомого майна № С-5260-7 від 04 травня 2007 року та № С-5313-7 від 11 травня 2007 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що п. 4.1 договору оренди № С-5260-7 обумовлено термін дії зазначеного договору з 04 травня 2007 року до 03 травня 2010 року, тобто строком на 2 роки 364 дні, п. 4.1 договору оренди № С-5313-7 обумовлено термін дії зазначеного договору з 11 травня 2007 року до 10 травня 2010 року, тобто строком на 2 роки 364 дні, в той час як наказом управління комунального майна Львівської міської ради № 767-О від 18.12.2006 року передбачено, що договір оренди № 1132 від 24.11.1997 року повинен був переукладатися з ТзОВ «Шувар»строком на 5 років, а згідно наказу управління комунального майна Львівської міської ради № 768-О від 18.12.2006 року, договір оренди №С-0339 від 15.10.2001 року повинен був переукладатися з ТзОВ «Шувар»строком на 5 років. У звязку з цим позивач просить внести відповідні зміни до зазначених договорів оренди.

Ухвалою суду від 04.04.2011 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 19.04.2011 року. В судовому засіданні 19.04.2011 року оголошено перерву до 21.04.2011 року. В судовому засіданні 21.04.2011 року оголошено перерву до 17.05.2011 року. В судовому засіданні 17.05.2011 року оголошувалась перерва до 24.05.2011 року.

Представник позивача в судове засідання зявився, вимоги попередніх ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання зявився, проти позову заперечив з підстав наведених у відзиві від 21.04.2011 року на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

04 травня 2007 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шувар»було укладено Договір оренди № С-5260-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень).

Згідно положень викладених в абзаці 1 розділу 1 (Предмет Договору) Договору оренди № С-5260-7 Орендодавець (УКВ ДЕП ЛМР) на підставі наказу управління комунального майна Львівської міської ради від 18.12.2006р. №768-О та договору оренди нерухомого майна від 15.10.2001р. № С-0339 на умовах, визначених цим Договором зобовязався передати, а Орендар (ТзОВ «Шувар») прийняти в строкове платне користування нерухоме майно нежитлові приміщення, що знаходяться на балансі Львівського комунального підприємства «Житловик-С»(Балансоутримувач), позначені в технічному паспорті індексами 52, 53, 54 (інвентарний № 969) загальною площею 146,70 кв.м., які знаходяться на першому поверсі будинку за адресою: м. Львів, пр-т. Червоної Калини, 38, для розміщення складу та автомийки.

Згідно наказу управління комунального майна Львівської міської ради від 18.12.2006р. №768-О, Договір оренди від 15.10.2001р. №С-0339, повинен був переукладатись з ТзОВ «Шувар»строком на 5 (пять) років.

Натомість, п. 4.1. Договору оренди №С-5260-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) обумовлено термін дії зазначеного договору з 04 травня 2007 року до 03 травня 2010 року, тобто строком на 2 роки 364 дні.

Крім того, 11 травня 2007 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шувар»було укладено Договір оренди № С-5313-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) (надалі Договір оренди № С-5313-7).

Згідно положень викладених в абзаці 1 розділу 1 (Предмет Договору) Договору оренди № С-5313-7 Орендодавець (УКВ ДЕП ЛМР) на підставі наказу управління комунального майна Львівської міської ради від 18.12.2006р. №767-О та договору оренди нежитлових приміщень від 24.11.1997р. № 1132 на умовах, визначених цим Договором зобовязався передати, а Орендар (ТзОВ «Шувар») прийняти в строкове платне користування нерухоме майно нежитлові приміщення, що знаходяться на балансі Львівського комунального підприємства «Житловик-С»(Балансоутримувач), позначені в технічному паспорті індексами 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,17,18,19,20,21,22,23,24,25,26,27,28,29,30,31,32,33,34,35; загальною площею 380,80 кв.м., які знаходяться на першому поверсі будинку за адресою: м. Львів, вул. Чукаріна, 6, для розміщення офісу та магазину продтоварів.

Як вбачається із змісту наказу управління комунального майна Львівської міської ради від 18.12.2006р. №767-О, Договір оренди від 24.11.1997р. №1132, повинен був переукладатись з ТзОВ «Шувар»строком на 5 (пять) років.

Натомість п. 4.1. ДОГОВОРУ ОРЕНДИ № С-5313-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) обумовлено термін дії зазначеного договору з 11 травня 2007 року до 10 травня 2010 року, тобто строком на 2 роки 364 дні.

Слід зазначити, що вказані договори містять положення (п. 6.4 договорів), відповідно до якого орендодавець зобовязується продовжити дані договори до терміну, вказаного в наказах управління комунальної власності № 767-О та 768-О від 18.12.2006 року.

Свої договірні зобовязання, згідно умов зазначених Договів, ТзОВ «Шувар»виконувало повністю.

Після закінчення терміну дії Договору оренди № С-5260-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 04 травня 2007 року (згідно п. 4.1. Договору Сторонами обумовлено термін його дії з 04 травня 2007 року до 03 травня 2010 року), а також після закінчення терміну дії Договору оренди № С-5313-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 11 травня 2007 року (згідно п. 4.1. Договору Сторонами обумовлено термін його дії з 11 травня 2007 року до 10 травня 2010 року), ТзОВ «Шувар»на день подачі даної позовної заяви продовжує користуватись орендованим нерухомим майном. Орендна плата, на підставі положень розділу 5 зазначених Договорів, перераховується Позивачем (Орендарем) згідно (на підставі) наданих йому Відповідачем (Орендодавцем) рахунків у встановленому порядку.

ТзОВ «Шувар», маючи на меті врегулювати спір з УКВ ДЕП ЛМР по ДОГОВОРУ ОРЕНДИ № С-5260-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 04 травня 2007 року та ДОГОВОРУ ОРЕНДИ № С-5313-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 11 травня 2007 року, направив Відповідачу лист № 11-199 від 17.02.2011р., в якому було запропоновано УКВ ДЕП ЛМР, згідно норм ч. 1 ст. 648 ЦК України, привести у відповідність до умов (вимог) наказів управління комунального майна Львівської міської ради від 18.12.2006р. за №767-О, та за №768-О, вищезгадані Договори, шляхом внесення до зазначених договорів змін щодо строку (терміну) їх дії.

На дату подачі даної позовної заяви, Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради не повідомило у встановлений законодавством строк (ч. 3 ст. 188 ГК України) ТзОВ «Шувар»про результати розгляду лист № 11-199 від 17.02.2011р., залишивши зазначений лист без розгляду.

Відповідно до принципу свободи договору (ст. 627 ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору В окремих, передбачених законодавством випадках, принцип свободи договору може бути обмежений.

Так, ч. 1 ст. 648 ЦК України передбачено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Згідно норм, встановлених ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з п. 3 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Відповідно до п. 4 ст. 188 Господарського кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Системне тлумачення положень ч. 3 ст. 140 Конституції України та ч.1 ст. 5, ч.ч. 1-2 ст. 11, ст. 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" свідчить про те, що Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, як виконавчий орган Львівської міської ради, відноситься до органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 1, п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України N02-5/35 від 26.01.2000 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсним актів державних чи інших органів" акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Відтак, з огляду на вищезазначене, накази Управління комунального майна Львівської міської ради від 18.12.2006р. №768-О та від 18.12.2006р. №768-О є правовими актами ненормативного характеру (індивідуальні акти), що породжують відповідні права та обовязки тільки у того субєкта, якому вони адресовані.

Отже, умови зазначених наказів Управління комунального майна, зокрема щодо строків дії договорів оренди, є обовязковими для сторін при укладенні ними договорів оренди, при цьому зміст таких договорів, в тому числі, що стосується строку, на який вони укладаються, має відповідати ним (умовам) в точності.

Враховуючи всі доводи та твердження, наведені ТзОВ «Шувар»у позовній заяві, а також з врахуванням його пояснень (заперечень) на відзив Управління комунальної власності, з огляду на приписи п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, ТзОВ «Шувар»звернулось до суду з клопотанням за вих. № 11-337/2 від 12.05.2011р. про вихід господарського суду за межі позовних вимог.

Як вбачається зі змісту поданого клопотання, позивач просить суд вийти за межі позовних вимог та визнати Договір оренди № С-5260-7 нерухомого майна від 04 травня 2007 року, а також Договір оренди № С-5313-7 нерухомого майна від 11 травня 2007 року поновленими.

Суд, керуючись приписами п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, вважає, за необхідне вийти за межі позовних вимог з метою захисту прав і законних інтересів позивача, обґрунтувавши таку необхідність наступним.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Отже, необхідними умовами для виходу за межі позовних вимог є:

по-перше, необхідність захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору,

по-друге, наявність клопотання заінтересованої сторони.

За відсутності хоча б однієї з цих умов вихід за межі позовних вимог не є можливим.

Правову оцінку того факту, що господарський суд має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони, надано Вищим господарським судом України.

Так, в Інформаційному листі від 11.04.2005р.N 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році», ВГС України вказує, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції органи державної (в тому числі судової) влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 статті 83 ГПК передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.

Крім того, в Інформаційному листі від 20.10.2006 N 01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року» ВГС України зокрема зазначив, що згідно з пунктом 2 статті 83 ГПК господарський суд вправі виходити за межі позовних вимог за одночасної наявності двох умов: по-перше, якщо це потрібно для захисту прав і законних інтересів позивача або третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору і, по-друге, за наявності відповідного клопотання заінтересованої сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вважає, що при укладенні зазначених договорів оренди було порушено норми ч. 1 ст. 648 ЦК України, у зв'язку з чим вищезгадані договори були укладені не на п'ять років, як це було встановлено в наказах управління комунального майна ЛМР від 18.12.2006р. №767-О та №768-О, а на два роки і 364 дні.

Крім того, згідно положень викладених в абзаці 1 розділу 1 (Предмет Договору) Договору оренди № С-5260-7 від 04.05.2007р. відповідач, на підставі наказу управління комунального майна ЛМР від 18.12.2006р. №768-О та договору оренди нерухомого майна від 15.10.2001р. № С-0339, був зобовязаний передати, а позивач прийняти в строкове платне користування нерухоме майно.

Аналогічно, згідно положень абзацу 1 розділу 1 (Предмет Договору) Договору оренди № С-5313-7 від 11.05.2007р. відповідач, на підставі наказу управління комунального майна ЛМР від 18.12.2006р. №767-О та договору оренди нежитлових приміщень від 24.11.1997р. № 1132, був зобовязаний передати, а позивач прийняти в строкове платне користування нерухоме майно.

А відповідно до п. 6.4 вказаних договорів відповідач зобовязався продовжити дані договори до терміну, вказаного в наказі управління комунальної власності від 18.12.2006 року.

Отже, як вбачається зі змісту вищезазначених договорів, відповідач, при їх укладенні, діяв на підставі вищезгаданих наказів, які є правовими актами.

Тому, як випливає з приписів ч.1 ст. 648 ЦК України, Договір оренди № С-5260-7 від 04.05.2007р., а також Договір оренди № С-5313-7 від 11.05.2007р., повинні за своїм змістом відповідати зазначеним актам в точності, як такі, що укладені на підставі відповідних правових актів органу місцевого самоврядування, які є обов'язковими для Сторін зазначених договорів.

Натомість, в порушення норм ч. 1 ст. 648 ЦК України, вищезгадані договори оренди були укладені на менший строк, ніж той, що був встановлений у відповідних правових актах органом місцевого самоврядування.

Суд вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство не передбачає жодних правових підстав для відмови органу місцевого самоврядування (управління комунального майна) від укладення договору оренди на строк, який був встановлений в правовому акті (наказі) цього ж органу.

Суд вважає, що таке зменшення строку дії зазначених договорів оренди, призвело до порушення законного права та інтересів Орендаря (позивача) на використання у своїй господарській діяльності орендованого нерухомого майна протягом всього строку, який був встановлений у вищезгаданих правових актах (наказах) відповідача.

Суд не може погодитись із безпідставним твердженням відповідача у його поясненні № 1.7-3523/2302 від 19 травня 2011року про те, що чинне законодавство України, яке регулює договірні відносини, не визначає такого правового інституту як „поновлення договору оренди”, оскільки поняття поновлення договору оренди визначене в статті 764 Цивільного кодексу України.

З огляду на все вищезазначене, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати Договір оренди № С-5260-7 нерухомого майна від 04 травня 2007 року, а також Договір оренди № С-5313-7 нерухомого майна від 11 травня 2007 року поновленими до закінчення всього строку, який був встановлений відповідними наказами для кожного із договорів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 627, 648, 651 ЦК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Внести зміни до Договору оренди № С-5260-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 04 травня 2007 року, укладений між Управлінням комунального майна Львівської міської ради (ідентифікаційний код 25558625) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шувар» (ідентифікаційний код 20777340) шляхом викладення пункту 4.1. розділу 4 зазначеного договору у наступній редакції: «Термін договору оренди визначений з “04 ” травня 2007 року до “04 ” травня 2012 року».

3.Внести зміни до Договору оренди № С-5313-7 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 11 травня 2007 року, укладений між Управлінням комунального майна Львівської міської ради (ідентифікаційний код 25558625) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шувар» (ідентифікаційний код 20777340) шляхом викладення пункту 4.1. розділу 4 зазначеного договору у наступній редакції: «Термін договору оренди визначений з “11 ” травня 2007 року до “11 ” травня 2012 року».

4.Визнати Договір оренди № С-5260-7 нерухомого майна від 04 травня 2007 року, а також Договір оренди № С-5313-7 нерухомого майна від 11 травня 2007 року поновленими до закінчення всього строку, який був встановлений відповідними наказами для кожного із договорів.

5.Стягнути з Управління комунальної власності Львівської міської ради, м. Львів, пл. Галицька, 15 (код ЄДРПОУ 25558625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шувар», м. Львів, вул. Чукаріна, 6 (код ЄДРПОУ 20777340) 85 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Деркач Ю.Б.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.05.2011 року.