Рішення № 15867585, 25.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.11 Справа№ 5015/1991/11

За позовом: публічного акціонерного товариства "Концерн Хлібпром", м. Львів,

до відповідача:приватного підприємства "Фаворит", м. Львів,

про: стягнення 96891,59 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:ОСОБА_1 довіреність від 01.12.2010 р.,

відповідача:не зявився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов публічного акціонерного товариства "Концерн Хлібпром" до приватного підприємства "Фаворит" про стягнення 96891,59 грн. Ухвалою від 11.04.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 11.05.2011 р. Розгляд справи відкладався на 25.05.2011 р. у звязку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем узятих на себе зобовязань за договором оренди №1/3-5-010909/410 від 01.09.2009 р., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 55863,53 грн. Крім того, відповідачу нараховано 33781,81 грн. пені, 5448,23 грн. інфляційних втрат, 1798,02 грн. 3% річних.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, причин неприбуття не повідомляв, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 11.05.2011 р., проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухав представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між позивачем та відповідачем укладено договір оренди №1/3-5-010909/410 від 01.09.2009 р. (надалі Договір оренди). За умовами цього договору орендодавець (позивач у справі) передає, а орендар (відповідач у справі) приймає в строкове платне володіння та користування на умовах оренди майна, вказане у Специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору (надалі об'єкт оренди). Об'єкт оренди належить позивачу на праві власності, про що свідчить договір купівлі продажу нежитлових приміщень від 30.07.2010 р., посвідчений Гринком І.Ю., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу (реєстровий №571).

Відповідно до Специфікації обєктом оренди є приміщення /9-1 по 9-4/ загальною площею 53,00 м. кв., що знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця І.Франка, 77.

Обєкт оренди було передано відповідачу, про що свідчить акт прийому-передачі від 28.09.2009 р. (додаток до Договору оренди). Цим актом визначено, що орендна плата буде нараховуватись з 01 листопада 2009 року.

Сторонами погоджено орендну плату у сумі 8340,00 грн., про що складено протокол погодження розміру орендної плати від 01.09.2009 р. (додаток до Договору оренди).

Щомісячно сторонами у підтвердження виконання умов Договору оренди складались акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 81463,53 грн.: №лОУ-001244 від 30.11.2009 р. на суму 8340,00 грн., №лОУ-001363 від 31.12.2009 р. на суму 8340,00 грн., №лОУ-000074 від 31.01.2010 р. на суму 8340,00 грн., №лОУ-000200 від 28.02.2010 р. на суму 8340,00 грн., №лОУ-000256 від 31.03.2010 р. на суму 8340,00 грн., №лОУ-000469 від 30.04.2010 р. на суму 8340,00 грн., №лОУ-000511 від 31.05.2010 р. на суму 9728,59 грн., №лОУ-000637 від 30.06.2010 р. на суму 11009,18 грн., №лОУ-000725 від 31.07.2010 р. на суму 10685,76 грн.

Між сторонами 29.07.2010 р. укладено угоду про розірвання Договору оренди. Згідно з умовами цієї угоди сторони прийшли до згоди розірвати укладений договір оренди. До 29.08.2010 р. сторони зобовязались здійснити повний взаєморозрахунок (здійснити погашення заборгованості, повернути зайво перераховані кошти, виконати обовязки в натурі тощо).

Об'єкт оренди повернуто орендарем орендодавцю, про що складено акт повернення майна з оренди від 29.07.2010 р. Майно передано в технічно справному стані.

Відповідач частково оплатив орендні платежі у сумі 25600,00 грн., про що свідчать банківські виписки: від 25.12.2009 р. про оплату 2000,00 грн., від 30.12.2009 р. про оплату 4000,00 грн., від 06.01.2010 р. про оплату 2500,00 грн., від 02.02.2010 р. про оплату 1500,00 грн., від 25.02.2010 р. про оплату 1800,00 грн., від 21.04.2010 р. про оплату 500,00 грн., від 22.04.2010 р. про оплату 800,00 грн., від 28.04.2010 р. про оплату 1500,00 грн., від 30.04.2010 р. про оплату 6000,00 грн., від 13.05.2010 р. про оплату 1500,00 грн., від 05.07.2010 р. про оплату 1500,00 грн., від 22.11.2010 р. про оплату 2000,00 грн.

Таким чином, заборгованість з оренди нерухомого майна за Договором оренди становить 55863,53 грн. Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникло зобовязання з приводу оренди нерухомого майна на підставі Договору оренди в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення закріплені у частині 1 статті 283 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач прийняв у користування за плату приміщення /9-1 по 9-4/ загальною площею 53,00 м. кв., що знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця І.Франка, 77.

Відповідно до пункту 4.1, 4.2 Договору оренди за кожен місяць користування обєктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі, визначеному у додатках, що є невід'ємною частиною цього договору. Орендна плата сплачується в авансовому безготівковому порядку шляхом перерахування суми, зазначеної у п. 4.1 цього договору на поточний рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 5-го числа поточного місяця. Крім того, відповідно до пункту 5.3.7 Договору оренди відповідач зобовязався здійснювати оплату комунальних послуг за користування водопроводом, тепловою та електроенергією, газом та звязком згідно з показами приладів обліку, а у випадку відсутності таких згідно із загальновстановленими нормативами або здійснювати відшкодування таких витрат, у разі, якщо їх поніс позивач.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Таким чином, оскільки строк виконання зобовязання між сторонами встановлено, відповідач прийняв у користування приміщення, проте у порушення умов пункту 4.2 Договору оренди неналежним чином (несвоєчасно) проводив оплату за користування ним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 55863,53 грн. основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з пунктом 9.1 Договору оренди у випадку невиконання зобовязань, передбачених пунктами 4.1, 4.2 Договору оренди, орендар (відповідач у справі) сплачує на користь орендодавця (позивач у справі) за весь період прострочення пеню у розмірі 0,3% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Суд не погоджується із застосуванням позивачем штрафних санкцій у розмірі, що перевищує встановлений Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" та статтею 343 Господарського кодексу України. З огляду на це, після проведення судом перерахунку пені, до задоволення підлягають вимоги позивача про стягнення 5079,92 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 5448,23 грн. інфляційних втрат та 1798,02 грн. 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При частковому задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У звязку з частковим задоволенням позову суд покладає судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 11, 526, 530, 610, 611, 612, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтями 193, 283, 285, 286 Господарського кодексу України, статтями 1, 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства "Фаворит" (адреса: вулиця Шопена, будинок 5, квартира 6, Галицький район, місто Львів, Львівська область; ідентифікаційний код 31495676) на користь публічного акціонерного товариства "Концерн Хлібпром" (адреса: вулиця Хлібна, будинок 2, місто Львів, Львівська область, 79035; ідентифікаційний код 05511001) 55863,53 грн. заборгованості з орендної плати, 5079,92 грн. пені, 5448,23 грн. інфляційних втрат, 1798,02 грн. 3% річних, 681,90 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 166,10 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.05.2011 року.

Суддя Рим Т.Я.