Рішення № 15866960, 26.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/10626.05.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС ГРОУП»

про стягнення суми боргу 768 563,19 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №341/03 від 08.09.10 р.

від відповідача: не зявився

В судовому засіданні 26.05.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м.Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК»до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС ГРОУП» про стягнення суми боргу 768 563,19 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 11.02.08 р. між Сторонами було укладено кредитний договір №7-2008, відповідно до умов якого Позивач надав Відповідачу кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії в сумі 600 000 грн, згідно п.1.1.2 Договору з терміном користування Кредитом до 08.02.10 р. зі сплатою 20 % річних. Згідно умов додаткової угоди №2 від 10.10.08 р. до Договору з 01.11.08 р. процентну ставку за користування Кредитом було збільшено до 26 %. Позивач стверджує, що Відповідач не дотримується умов Кредитного договору в частині своєчасного погашення суми кредиту та сплати нарахованих відсотків. Внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 768 563,19 грн.

Ухвалою суду від 31.03.11 порушено провадження у справі №40/106 та призначено до розгляду на 19.04.11.

Ухвалою суду від 19.04.11 відкладено розгляд справи на 12.05.11 у зв'язку з неявкою Сторін.

У судове засідання, призначене на 12.05.11, представник Позивача зявився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконав, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.05.11 розгляд справи відкладався до 26.05.11.

У судове засідання, призначене на 26.04.11, представник позивача зявився позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засіданні не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до приписів ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців»місцезнаходження юридичної особи адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Місцезнаходження юридичної особи визначається в установчих документах та вказується в реквізитах реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, яка подається реєструю чому органу під час державної реєстрації (наказ Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва від 09.06.04 № 67).

У п.3.1 розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», зазначено, що відповідно до частини 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

11 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТС ГРОУП»(надалі - Позичальник) та Акціонерним банком «БРОКБІЗНЕСБАНК»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК»(надалі - Банк) укладено Кредитний договір № 7-2008 (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до положень ст. 1 Кредитного договору, Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (Кредитну лінію), на умовах визначених цим договором. Кредит надається у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 600000,00 грн, з терміном користування до 08.02.2010 року. Процентна ставка за користування кредитом становить 20 % річних. Кредит надається Позичальнику з метою поповнення обігових коштів.

Повернення кредиту здійснюється щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, починаючи з березня 2009 року рівними частинами по 50000,00 грн, останній платіж 08 лютого 2010 року, шляхом здійснення платежів на позичковий рахунок, відкритий Банком Позичальнику (п. 2.4. Кредитного договору).

Згідно з п. 2.5. Кредитного договору, проценти нараховуються в межах терміну користування Кредитом, що визначений п. 1.1.2 цього Договору, на суму фактичного залишку заборгованості за Кредитом, із розрахунку 360 днів в році та календарної кількості днів в місяці. При розрахунку процентів враховується день надання Кредиту і не враховується день повернення кредиту.

Відповідно до п. 2.6. Кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно 30/31 число поточного місяця за період з дня перерахування з позичкового рахунку Позичальника грошових коштів на його поточний або інший вказаний Позичальником рахунок.

В подальшому проценти нараховуються щомісячно з першого числа місяця по 30/31 число включно поточного місяця, при повному погашенні кредиту до дня погашення включно.

Проценти за поточний календарний місяць Позичальник сплачує на рахунок, вказаний Банком, щомісяця до 30/31 числа місяця в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі дострокового) строкової заборгованості за Кредитом в повному обсязі (п.2.7. Кредитного Договору).

10 жовтня 2008 року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду № 2 до Кредитного договору, відповідно до якої збільшено процентну ставку з 01.11.2008 року 26 процентів річних.

За доводами позивача Позичальник вдався до порушення умов Кредитного договору в частині своєчасного погашення суми кредиту та нарахованих процентів.

Так, за розрахунком Банку заборгованість Позичальника на момент подачі позову до суду становить 600000,00 грн прострочена заборгованість за кредитом та 168563,19 грн прострочені відсотки за користування кредитом у період з березня 2010 року по 24 березня 2011 року.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

У відповідності до п. 4.2.1 Кредитного Договору Позичальник (відповідач у справі) взяв на себе зобовязання здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти, використати кредит за цільовим призначенням та виконувати всі свої зобовязання у повному обсязі у строки, передбачені Договором.

Відповідачем умови договору належним чином та в установлені строки не виконано, у звязку з чим виникла заборгованість за основним грошовим зобовязанням в розмірі 600000,00 грн, несплачені проценти за користування кредитом 168563,19 грн, на загальну суму 768563,19 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості в розмірі 600000,00 грн, несплачених процентів за користування кредитом - 168563,19 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами у сумы 768563,19 грн, визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СТС ГРОУП»(03127, м. Київ, Голосіївський район, проспект 40-річчя Жовтня, будинок 100/2, код ЄДРПОУ 33737611) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК»(03057 м. Київ, проспект Перемоги, 41, код ЄДРПОУ 19357489) в особі Черкаської філії Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК»(18002, м Черкаси, вул. Кірова, 55 код ЄДРПОУ 26155993) заборгованість у розмірі 768563 (сімсот шістдесят вісім тисяч пятсот шістдесят три) грн 19 коп.; витрати по сплаті державного мита в сумі 7 685 (сім тисяч шістсот вісімдесят пять) грн 64 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 27.05.2011 р.