Рішення № 15866811, 25.05.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2011 р. Справа № 5010/665/2011-9/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарях судового засідання Дичковській Ірині Миколаївні, Поліводі Сергію Володимировичу розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС", вул. Ринкова, 5, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306

про визнання заяви ТОВ "Карпатнафтохім" № 62/1-15 від 07.02.2011 року про припинення грошового зобов'язання в сумі 1 329 425, 03 грн. шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги - недійсною

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - головний інженер, (довіреність № 102/950 від 02.07.2009 року)

Від відповідача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність № 127-К від 25.02.2011 року)

Від відповідача: ОСОБА_3 - провідний юрисконсульт, (довіреність № 62/1-10 від 28.01.2011 року; паспорт серія СС 101669 від 23.05.1996 року)

Від відповідача: ОСОБА_4 - начальник відділу обліку собівартості і виробничих запасів, (довіреність № 62/1-91 від 16.05.2011 року; паспорт серія СС 608100 від 27.08.1998 року)

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про визнання заяви ТОВ "Карпатнафтохім" № 62/1-15 від 07.02.2011 року про припинення грошового зобов'язання в сумі 1 329 425, 03 грн. шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги - недійсною.

В судовому засіданні 19.05.11 року оголошувалась перерва до 25.05.11 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

ТзОВ "Карпатнафтохім" заявою № 61/1-15 від 07.02.11 року припинив свої грошові зобов"язання перед ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" в сумі 1 329 425, 03 грн., що виникло на підставі прийнятого господарським судом Івано-Франківської області рішення від 28.10.10 року по справі № 1/49-17/77, шляхом часткового зарахування (списання) зустрічної однорідної грошової вимоги ТзОВ "Карпатнафтохім" до ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС", що становить 1 735 719, 60 грн.

Представник позивача зазначив, що відповідно до вказаної заяви грошова сума 1 735 719, 60 грн. - це нібито існуючий борг ВАТ "УБ ХАЕС" перед ТзОВ "Карпатнафтохім", що складається, з:

- суми 760 819, 96 грн. - заподіяного збитку у формі витрат на ліквідацію браку при виконанні будівельно-монтажних робіт по договору генпідряду від 27.05.07 року;

- суми 126 510, 02 грн. - пені в розмірі 0, 05 % від вартості робіт, необхідних для усунення недоробок по договору генпідряду від 27.05.07 року;

- суми 848 389, 62 грн. - залишки матеріалів переданих для ВАТ "УБ ХАЕС" по договору генпідряду від 27.05.07 року та не повернутих ТзОВ "Карпатнафтохім" - як додаткові витрати (реальні збитки) на придбання аналогічних матеріалів.

Представник відповідача зазначив, що при зарахуванні зустрічних однорідних вимог у випадку, коли суми заборгованості сторін не співпадають (являються не рівними у грошовому виразі), то необхідно вказувати конкретно які зобов"язання і в якій частині припиняються зарахуванням. Проте, у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог не вказано, які конкретно із трьох складових частин зобов"язань позивача і в якій конкретно частині припинено на суму 1 329 425, 03 грн.

Щодо суми 760 819, 96 грн., то представник позивача зазначив наступне. Між сторонами був укладений договір генпідряду № 14-415/07 від 27.05.2007р., за умовами якого відповідач як замовник резервує 5% коштів від загальної договірної ціни генпідрядних робіт і остаточний розрахунок з позивачем як генпідрядником здійснюється протягом 15 днів після підписання сторонами акта здачі об'єкта по акту робочої комісії. Зазначає, що даний договір згідно угоди № 01/1 від 27.02.2009р. був розірваний. Відповідач з метою не проведення оплати штучно створив ситуацію про нібито виявлені у виконаних позивачем роботах - недоліки (брак). Позивач не погодився з відповідачем про наявність у виконаних роботах прихованих недоліків. Позивач заперечує наявність зобов'язання по відшкодуванню збитків внаслідок неякісного виконання робіт, оскільки недоліки, вказані в дефектному акті, можливо було виявити при складанні актів прийму-передачі робіт. Відповідач не повідомляв його про день і час складення дефектного акту, а надані ним докази не підтверджують направлення факсом саме тих листів, на які він посилається. При цьому в дефектний акт включена частина робіт, які не повинні були виконуватись, так як передавалось незавершене будівництво. Зауважує, що дефектні акти, в яких визначено найменування та склад робіт для усунення недоліків, складені працівниками відповідача без участі незалежних спеціалістів. Отже, зобов"язання про їх відшкодування є спірними, а тому відповідач не правильно застосував ст. 601 ЦК України.

Вимога щодо оплати заподіяного збитку в сумі 760 819, 96 грн. на ліквідацію браку, нібито допущеного ВАТ "УБ ХАЕС" заявлялась відповідачем по справі № 1/49-17/77 і була залишена судом без розгляду, що підтверджує спірність вимоги, яка в судовому порядку не була вирішена.

Щодо суми 126 510, 02 грн. - пені, то оскільки позивач не визнає наявність прихованих недоліків (браку) у виконаних підрядних роботах, то й відповідно позивачем не визнається пеня, що застосована відповідачем за неусунення недоліків. Сума 848 389, 62 грн. - залишки матеріалів переданих для ВАТ "УБ ХАЕС" по договору генпідряду від 27.05.07 року та не повернутих ТзОВ "Карпатнафтохім" також не визнається позивачем, оскільки вона не доведена належними доказами. Крім того, вказані сумі були предметом розгляду по справі № 1/49-17/77 і були залишені судом без розгляду.

Представник позивача зазначає, що даний лист є одностороннім правочином, який підлягає визнанню недійсним згідно ст.ст. 203, 215 ЦК України, так як його зміст суперечить вимогам чинного законодавства, а саме положенням ст. 601 ЦК України. Відмічає, що вказані зобов'язання не є однорідними за цивільно-правовим характером, оскільки зобов'язання по оплаті робіт носять договірний характер, а відшкодування збитків є формою цивільно-правової відповідальності за неналежне виконання зобов'язання. Неоднорідність зобов'язань мотивує також тим, що об'єкти, за виконання робіт на яких слід здійснити оплату, і об'єкти, на яких виявлено неякісне виконання робіт, не збігаються.

Представник відповідача подав суду письмовий відзив на позовну заяву, позовні вимоги заперечив в повному обсязі та просив суд в позові відмовити. В обгрунтування заперечень зазначив наступне. Відповідно до п. 16 договору генпідряду №14-415/07 від 25.05.2007р позивач, як генпідрядник, гарантував відповідність якості виконаних робіт вимогам, визначеним в нормативній та проектній документації, умовам договору та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку. Аналогічні поголоження містяться в п. п. 9, 10, угоди № 01/1 від 27.02.2009р. про розірвання даного договору. Вважає, що позивач всупереч умовам договору та положенням ст. 526, 611, 623, 858, 883, 884, 885 ЦК України, ст. 193, 224, 225 ГК України, п. 103 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному бідвництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005р. № 668 (надалі “Загальні умови”), виконав роботи неналежної якості. Посилається на дотримання умов п.11,12 угоди №01/1 від 27.02.2009р., в яких передбачено необхідність підтвердження виявлених недоліків дефектним актом і повідомлення замовника про день і час оформлення дефектного акту факсом на номер, вказаний у договорі, з подальшим обов'язковим наданням оригіналу документа. Зазначає, що в зв'язку з відмовою генпідрядника усунути виявлені недоліки він змушений був провести обстеження виконаних робіт із залученням незалежних експертів - КВНП "Львівбудакадемія". В ході обстеження встановлено та зафіксовано у складеному та підписаному дефектному акті, що генпідрядник порушив технологію ведення загально-будівельних робіт, неякісно провів роботи по монтажу металоконструкцій, з відхиленням від проекту виконав монтажні роботи обладнання, без усунення яких експлуатація об"єктів будівництва неможлива. Дефектний акт направлений генпідряднику рекомендованим листом з описом вкладення.

У зв"язку з відмовою генпідрядника усунути виявлені недоліки (дефекти) замовник був вимушений укласти договір з ДП “ЛК-УкрНафтогазбуд” ВАТ “Глобал-Інжінірінг” на усунення недоліків, зафіксованих в дефектному акті від 23.11.2009р. Згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2010р. такі роботи були виконані на суму 1 390 221, 60 грн., яка відповідачем оплачена.

Представник відповідача зазначив, що чинне законодавство та умови договору підряду не містять приписів щодо позбавлення замовника пред"являти претензії щодо якості прийнятих і виконаних робіт.

Зважаючи на викладене, у ВАТ "УБ ХАЕС" у відповідності до ч. 1 ст. 852, ч. 1 ст. 858 ЦК України, п. 31 Загальних умов, а також п. 4.4 Договору виник обов"язок відшкодувати замовнику витрати на усунення недоліків (дефектів) на загальну суму 1 390 221, 60 грн.

Відповідно до п. 17.3.2 Договору позивачу було нараховано пеню в сумі 126 510, 02 грн.

Визнаючи своє зобов'язання по поверненню генпідряднику 5% зарезервованих коштів по корпусах 530-В, 532-Г, 534-А, 534-Д, 536-А та залізничній колії, вважає правомірним зарахування зустрічних зобов'язань на суму 629 401, 64 грн.

Представник відповідача зазначив, що вимоги ТзОВ "Карпатнафтохім" до ВАТ "УБ ХАЕС" про відшкодування витрат на усунення недоліків виконаних будівельно-монтажних робіт встановлені рішенням господарського суду івано-Франківської області від 25.10.10 року у справі № 22/100 та не повинні доводитись знову при вирішенні спору.

Як вбачається з сальдової відомості по залишках матеріалів, переданих ТзОВ "Карпатнафтохім" до ВАТ "УБ ХАЕС", замовник свої зобов"язання щодо поставки матеріалів виконав належним чином, однак, залишки матеріалів генпідрядником не повернені. У зв"язку з цим ТзОВ "Карпатнафтохім" для подальшого виконання будівельно-монтажних робіт та закінчення будівництва установки змушений був самостійно нести витрати на придбання аналогічних ресурсів на суму 848 389, 62 грн.

Представник відповідача вказав, що оскаржуваний одностронній правочин відповідає вимогам ст. 601 ЦК України, ч. 3 ст. 203 ГК України, оскільки зустрічні вимоги є однорідними, тобто грошовими.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Між ТзОВ "Карпатнафтохім", як замовником, та ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС", як генпідрядником, було укладено договір генпідряду № 14-415/07 від 25.05.2007р. на виконання будівельно-монтажних робіт при будівництві «Установки мембранного електролізу потужністю 200 тисяч тонн в рік соди каустичної» в м. Калуш Івано-Франківської області (надалі “Договір”).

Згідно п.1.1 Договору замовник доручає, а генпідрядник забезпечує відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та умовам даного договору на свій ризик виконання будівельно-монтажних робіт. Як було передбачно п. 14.1. Договору, замовник резервує 5% коштів від загальної договорної ціни генпідрядних робіт без вартості матеріалів поставки генпідрядника до здачі генпідрядником по акту робочої комісії; остаточний розрахунок з генпідрядником здійснюється на протязі 15-ти днів після підписания сторонами акта здачі об'єкта по акту робочої комісії.

27.02.2009р. сторони уклали угоду № 01/1 про розірвання договору (надалі “Угода”). В п.3.9. угоди визначено, що повернення генпідряднику 5% зарезервованих сум повинно бути здійснено на протязі 15 днів після підписання акту здачі-приймання виконавчої документації пооб'єктно за умови виконання положень п.п. 2,.3.1., 3.2., 3.3., 3.6. даної угоди. Представленими актами примання-передачі підтверджується те, що генпідрядник передав замовнику виконавчу документацію та роботи по корпусах 530-В, 532-Г, 534-А, 534-Д, 536-А та по під'їздним внутрішньозаводським коліям. Сторонами не заперечується той факт, що у замовника виник обов'язок по поверннню генпідряднику 5% зарезервованих коштів по даних об'єктах в сумі 629 401, 64грн.

ТзОВ "Карпатнафтохім" заявою № 61/1-15 від 07.02.11 року припинив свої грошові зобов"язання перед ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" в сумі 1 329 425, 03 грн. шляхом часткового зарахування (списання) зустрічної однорідної грошової вимоги ТзОВ "Карпатнафтохім" до ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС", що становить 1 735 719, 60 грн.

Відповідно до вказаної заяви грошова сума 1 735 719, 60 грн. складається, з:

- суми 760 819, 96 грн. - заподіяного збитку у формі витрат на ліквідацію браку при виконанні будівельно-монтажних робіт по договору генпідряду від 27.05.07 року;

- суми 126 510, 02 грн. - пені в розмірі 0, 05 % від вартості робіт, необхідних для усунення недоробок по договору генпідряду від 27.05.07 року;

- суми 848 389, 62 грн. - залишки матеріалів переданих для ВАТ "УБ ХАЕС" по договору генпідряду від 27.05.07 року та не повернутих ТзОВ "Карпатнафтохім" - як додаткові витрати (реальні збитки) на придбання аналогічних матеріалів.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Як передбачено ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Аналогічні положення містяться в ч. 3 ст. 203 ГК України.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов"язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов"язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв"язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов"язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги.

За своєю правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є одностороннім правочином, який повинен відповідати положенням ст. 203 ЦК України.

Статтею 203 ЦК України встновлені загальні вимоги, додержання ких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Законодавство не містить спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог як одностороннього правочину, що виконується при його вчиненні, відтак заяву слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки в момент заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони, що містить волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням (за наявності належних доказів існування такого волевиявлення). Моментом припинення зобов"язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Припинення зобов"язання відповідно до ст. 601 ЦК України відбувається в силу приписів законодавства, не пов"язується та не кореспондується з прийняттям такого припинення, тобто не залежить від волевиявлення іншої сторони; випадки, коли зарахування зустрічних однорідних вимог не допускається, встановлені ст. 602 ЦК України, таким чином, заборона на здійснення зарахування повинна бути прямою, випливати або з вимог закону, або з договору; інші обставини, що дають можливість не визнати здійснений залік зустрічних однорідних вимог, Цивільним кодексом України не передбачені.

Суд вважає, що оскаржуваний договір в частині однорідності зустрічних вимог відповідає ст. 601 ЦК України, ч. 3 ст. 203 ГК України, оскільки однорідність вимог пов'язана з тим, що в обох зобов'язаннях повинні бути речі одного роду. В даному випадку зустрічні зобов'язання є грошовими. Обставини, вказані позивачем, не пов'язані з визначенням однорідності зобов'язань.

Що стосується тверджень позивача про відсутність у нього обов'язку по відшкодуванню витрат замовника на усунення недоліків виконаних будівельно-монтажних робіт, то слід зазначити наступне.

Судом враховано також те, що відповідно до п.16 договору генпідрядник гарантував відповідність якості закінчених робіт вимогам, визначеним в нормативній і проектній документації для даного виду робіт, умовам договору та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку. В пунктах 9,10 угоди встановлено, що генпідрядник гарантує відповідну якість фактично виконаних робіт умовам договору, вимогам, визначеним в нормативній і проектній документації для даного виду робіт і можливість їх експлуатації на протязі гарантійного строку. Початок гарантійного строку - дата підписання акті приймання передачі фактично виконаних генпідрядником робіт; генпідрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта на протязі 10 років з дати підписання акту приймання-передачі фактично виконаних генпідрядником робіт та у відповідності з ЦК України і постановою КМУ № 668 від 01.08.2005р. Пунктом 103 Загальних умов також передбачено, що підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку.

Як зазначено в п.п.105,107 Загальних умов, у разі виявлення замовником протягом гарантійних строків недоліків (дефектів) у закінчених роботах (об'єкті будівництва) і змонтованих конструкціях він повідомляє про них підрядника в порядку, передбаченому договором підряду. У разі виявлення замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків, він зобов'язаний у порядку, визначеному договором підряду, повідомити про це підрядника і запросити його для складення відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо підрядник відмовився взяти участь у складенні акта, замовник має право в порядку, визначеному договором підряду, скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його підряднику.

Пунктами 11, 12 угоди № 01/1 передбачено, що виявлені у період гарантійного строку недоліки в роботі генпідрядника, зумовлені веденням робіт з порушенням діючих норм і правил, проектної документації, оформляються дефектним актом за місцем розташування замовника, підписаним сторонами з визначенням строків їх усунення. Про день і час оформлення дефектного акту замовник письмово повідомляє генпідрядника факсом на номер, вказаний у договорі, з подальшим обов'язковим наданням оригіналу документа.

Відповідач листами №01/2-324 від 26.10.2009р. та №01/2-335 від 02.11.2009р. повідомляв позивача про виявлені недоліки і запрошував його представників для проведення спільної роботи по складанню опису та виправленню виявлених дефектів і недоробок. Направлення даних листів позивачу на вказаний в договорі факс підтверджується звітами про відправку факсів, витягами з журналу реєстрації відправлених факсів відповідача, роздруківкою оператора телефонного зв'язку ВАТ «Укртелеком». Заперечення позивача про те, що дані докази не підтверджують направлення факсом саме вказаних листів, не можуть бути взяті до уваги, оскільки сторони в угоді самі визначили саме такий спосіб повідомлення, при якому інших можливостей доведення обставин, на які вони вказують, не встановлено. При наявності в роздруківці оператора телефонного зв'язку ВАТ «Укртелеком» здійснених з телефона відповідача викликів на телефон позивача останнім представлені документи про відсутність будь-яких телефонограм чи факсограм від замовника, що може свідчити про неналежне здійснення ним обліку даних операцій. Оскільки в п.12 угоди вказано на “подальше обов'язкове надання оригіналу документа”, без визначення певного способу, то належним доказом виконання цього обов'язку може бути направлення листів простою поштовою кореспонденцією, що підтверджується відповідними витягами з журналу реєстрації вихідної кореспонденції відповідача. Зміст вказаних листів свідчить про готовність замовника забезпечити оформлення дефектного акта в будь-який час явки уповноважених представників генпідрядника. Проте, позивач не скористався своїм правом та не направив уповноваженого представника для складання дефектного акту та не надав суду доказів, що підтверджують заперечення вказаного акту у будь-який спосіб.

За наведених умов дефектний акт від 23.11.2009р., складений замовником із залученням незалежних експертів - КВНП «Львівбудакадемія», належним чином підтверджує виявлені недоліки. В даному акті встановлено, що генпідрядник порушив технологію ведення загально-будівельних робіт, неякісно провів роботи по монтажу металоконструкцій, з відхиленням від проекту виконав монтажні роботи обладнання, без усунення яких експлуатація об'єктів будівництва не представляється можливою. Даним актом також підтверджено обсяг необхідних додаткових робіт, які визначені незалежними експертами на підставі дефектних актів, складених відповідачем. Зазначений дефектний акт замовник направив генпідряднику 25.11.2009р. рекомендованим листом з описом вкладень №62/1-277, який згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отриманий 30.11.2009р. Факт отримання дефектного акту позивач не заперечує.

Відповідно до статті 108 Загальних умов підрядник зобов'язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку, визначеному актом про їх усунення. У разі відмови підрядника усунути виявлені недоліки (дефекти) замовник може усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб у порядку, визначеному договором підряду. У такому разі підрядник зобов'язаний повністю компенсувати замовнику витрати, пов'язані з усуненням зазначених недоліків, та завдані збитки.

Оскільки генпідрядник не усунув виявлені недоліки, відображені в дефектному акті від 23.11.2009р., замовник 21.12.2009р. уклав з ДП «ЛК-УкрНафтогазбуд»ВАТ «Глобал-Інжінірінг»додаткову угоду №7 до договору генерального підряду від 27.03.2009р. №49/0-0065/09 (ГП-09.04) на виконання будівельно-монтажних робіт по усуненню браків, допущених генпідрядником, які зафіксовано в дефектному акті від 23.11.2009р. з додатками. В період з грудня 2009 року по лютий 2010 року ДП «ЛК-УкрНафтогазбуд»ВАТ «Глобал-Інжініріні»виконало будівельно-монтажні роботи по усуненню браку, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року на загальну суму 1390 221,60грн.

Суд погоджується з доводами відповідача про законодавчо встановлений та передбачений умовами договору обов'язок генпідрядника якісно виконати будівельно-монтажні роботи і усунути виявлені в період гарантійного строку дефекти, а також його обов'язок компенсувати замовнику витрати, пов'язані з усуненням зазначених недоліків та завдані цим збитки.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.10 року у справі № 22/100, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.10 року, в перегляді яких відмовлено ухвалою Вищого господарського суду України від 14.02.11 року, ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсною зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке йдеться в листі ТзОВ "Карпатнафтохім" від 07.04.10 року № 62/1-56.

Правомірність зазначених вище вимог ТзОВ "Карпатнафтохім" до ВАТ "УБ ХАЕС" в частині відшкодування витрат на усунення недоліків виконаних будівельно-монтажних робіт саме було предметом розгляд та повністю доведено при вирішенні господарським судом Івано-Франківської області та Львівським апеляційним господарським судом при вирішенні справи.

Таким чином, вимоги ТзОВ "Карпатнафтохім" до ВАТ "УБ ХАЕС" про відшкодування витрат на усунення недоліків виконаних будівельно-монтажних робіт встановлені рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.10 року у справі № 22/100 та не повинні доводитись знову при вирішенні спору.

Щодо оспорюваної позивачем суми в розмірі 848 389, 62 грн. - вартість залишків матеріалів, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 840 ЦК України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Відповідно до ч. 3 п. 57 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві підрядник несе відповідальність за неналежне використання, втрату, знищення або пошкодження (псування) з його вини переданий йому замовником матеріальних ресурсів.

Відповідно до п. 17.7 Договору генпідрядник та залучені ним субпідрядники, які отримали матеріали, вироби, конструкції і обладнання від замовника в монтаж на відповідальне зберігання, несуть майнову відповідальність за втрату або пошкодження отриманих товарно-матеріальних цінностей у відповідності до діючого законодавства України.

Як вбачається з сальдової відомості по залишках матеріалів, переданих ТзОВ "Карпатнафтохім" до ВАТ "УБ ХАЕС", замовник свої зобов"язання щодо поставки матеріалів виконав належним чином, однак, залишки матеріалів генпідрядником не повернені. Листом від 19.02.10 року № 78-к ТзОВ "Карпатнафтохім" звернулось до ВАТ "УБ ХАЕС" з вимогою виконати зобов"язання по передачі, зокрема, ресурсів поставки замовника згідно умов підписаної між сторонами угоди про розірвання договору.

У зв"язку з цим ТзОВ "Карпатнафтохім" для подальшого виконання будівельно-монтажних робіт та закінчення будівництва установки змушений був самостійно нести витрати на придбання аналогічних ресурсів на суму 848 389, 62 грн., які в розумінні ст. 22 ЦК України є збитками у вигляді витрат, яких особа зазнала у зв"язку зі знищенням або пошкодженням речі. а також витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Щодо оспорюваної позивачем суми в розмірі 126 510, 02 грн. - пені, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Ст. 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 4 ст. 231 Господарського Кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 17.3.2 Договору при несвоєчасному усуненні генпідрядником за свій рахунок недоробок, що виникли по його провині і виявлених при прийманні робіт або в період гарантійної експлуатації у відповідності з архітектурно-технічним паспортом об"єкту, він повинен сплатити позивачу пеню в розмірі 0, 05 % вартості робіт, необхідних для усунення недоробок за кожний день прострочення.

За таких обставин, є обгрунтованими доводи відповідача про законодавчо встановлений та передбачений умовами договору обов'язок генпідрядника якісно виконати будівельно-монтажні роботи і усунути виявлені в період гарантійного строку дефекти, а також його обов'язок компенсувати замовнику витрати, пов'язані з усуненням зазначених недоліків та завдані цим збитки.

Щодо поданої позивачем 19.05.11 року заяви про застосування строків позовної давності в частині пені, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ГК України не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.

За змістом вказаної норми в системному аналізі інших норм права щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, заява про застосування строку позовної давності повинна була бути направлена стороною іншій стороні за договором, а не при зверненні до суду із позовом. Однак, суду не подано доказів звернення Відкритого акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" із такою заявою. Отже, в засосуванні строків позовної давності слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, ТзОВ "Карпатнафтохім" було кредитором ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" на суму 1 735 719, 60 грн. та одночасно боржником на суму 1 329 425, 03 грн. В свою чергу, ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС" було кредитором ТзОВ "Карпатнафтохім" на суму 1 329 425, 03 грн. та одночасно боржником на суму 1 735 719, 60 грн. Вимоги в спірному випадку є однорідними, оскільки зарахування застосовано до зобов"язання по передачі грошей. Оскільки зарахування згідно із заявою ТОВ "Карпатнафтохім" № 62/1-15 від 07.02.2011 року про припинення грошового зобов'язання в сумі 1 329 425, 03 грн. шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги відбулось за дійсними зустрічними однорідними вимогами, строк виконання ких настав, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання такої заяви недійсною.

Судом також враховано, що Управління звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом не про визнання недійсним правочину з зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі у розмірі 1 329 425, 03 грн., а про визнання недійсною заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 1 329 425, 03 грн., про яку йдеться у листі Товариства № 62/1-15 від 07.02.2011 року, що не відповідає п. 2 частини другої ст. 16 Цивільного кодексу України, а відтак такий позов не може бути задоволено.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необгрунтованими. В позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись 124 Конституції України, ст.ст. 43, 49, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

відмовити в позові Відкритого акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС", вул. Ринкова, 5, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100 (код ЄДРПОУ 21339688) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306 (код ЄДРПОУ 33129683) про визнання заяви ТОВ "Карпатнафтохім" № 62/1-15 від 07.02.2011 року про припинення грошового зобов'язання в сумі 1 329 425, 03 грн. шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги - недійсною.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Фанда О. М.

Повне рішення складено 30.05.11 року

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Олейняш Е. М. 30.05.11