Рішення № 15866752, 26.05.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.2011р. Справа № 5008/417/2011

За позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області, м. Донецьк

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Хуст

про стягнення заборгованості у загальній сумі 1069,18грн. (в тому числі сума 830,16грн. основного боргу та сума 239,02грн. нарахованого штрафу),

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: явка на власний розсуд

від відповідача: не з”явився

СУТЬ СПОРУ: Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області, м. Донецьк (далі позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Хуст (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у загальній сумі 1069,18грн. (в тому числі сума 830,16грн. основного боргу та сума 239,02грн. нарахованого штрафу).

Явка уповноваженого представника позивача у судове засідання судом не визнавалась обов”язковою, а на власний розсуд при надісланні до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою суду від 05.05.2011р. у справі №5008/417/2011.

Представником позивача, на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду, через канцелярію суду подано до матеріалів справи письмове пояснення від 13.05.2011р. (а.с.39), в якому зокрема наведено обставину щодо виконання позивачем перед відповідачем зобов”язань за Договором №1932/Мр від 15.01.2010р., по наданим послугам по охороні об”єкту кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1”, яке належить відповідачеві, на загальну суму 930,16грн., у підтвердження чого подано виписку з історії охорони кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1”, АДРЕСА_1 (фізична особа підприємець ОСОБА_1) за період з 01.01.2010р. по 31.03.2010р. (а.с.40-43). Також, подано засвідчену копію з опису поштового вкладення до цінного листа, надісланого на ім”я ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2, як доказ у підтвердження факту виставлення відповідачеві рахунків за вищевказаний період та актів виконаних робіт (а.с.44).

Відповідач свого уповноваженого представника у дане судове засідання не направив.

З матеріалів справи вбачається, що надіслані судом на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві - АДРЕСА_2 та яка є ідентичною адресі, зазначеній у витязі серії АЄ №059036 з ЄДРЮО та ФОП (а.с.29), рекомедованим листом з повідомленням про вручення ухвала суду від 05.04.2011р. про порушення провадження у справі №5008/417/2011 та ухвала суду від 05.05.2011р. про відкладення розгляду справи №5008/217/2011 на 26.05.2011р., повернуті установою пошти на адресу господарського суду з поміткою „за даною адресою не проживає”.

Відповідно до вимог чинного законодавства, суд зазначає те, що судом повідомляються учасники судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій на підставі процесуальних документів, шляхом їх надсилання рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Пунктом 4 Інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006 року №01-8/12/28 передбачено, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", „за закінченням терміну зберігання” і т.п. є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За наявності вищенаведених обставин, незалежно від того, що кореспонденція суду, яка була надіслана рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на вищезазначену адресу відповідача, повернута установою пошти з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, вважається, що судом вжито достатніх заходів щодо повідомлення відповідача про порушення провадження у даній справі та про час і місце проведення судових засідань по даній справі, а тому спір по даній справі, у даному судовому засіданні, вирішується на підставі наявних у ній доказових матеріалів в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно п.1.1 укладеного Договору №1932/Мр від 15.01.2010р. термінового виклику наряду міліції охорони (далі Договір, а.с.12-15), позивачем, як Виконавцем, було надано для відповідача, як Замовника, у періоді з 01.01.2010р. по 31.03.2010р. охоронні послуги, шляхом забезпечення реагування НМО у разі надходження в ЧЧ батальйону міліції Маріупольського МВДСО сигналу тривоги від „Замовника”, який знаходиться на об”єктах, що зазначені в розрахунку-дислокації (додаток №1 до Договору).

За вищевказаний період позивачем було надано відповідачеві вищезазначених послуг на загальну суму 930,16грн., що підтверджується випискою з історії охорони кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1”, АДРЕСА_1 (фізична особа підприємець ОСОБА_1) (а.с.40-43) та шляхом виставлення відповідачеві рахунків за вищевказаний період та актів виконаних робіт, що підтверджується засвідченою копією з опису поштового вкладення до цінного листа, надісланого на ім”я ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 (а.с.44).

Відповідачем було частково оплачено суму 100грн. в рахунок отриманих послуг в січні 2010р. на суму 200,16грн., що підтверджується витягом про рух коштів по банківському рахунку позивача за 26.04.2010р. (а.с.19, 22).

Інша сума 100,16грн. залишилась неоплаченою та відповідно заборгованістю.

Також, не було оплачено у встановлені Договором строки, суму 365грн. отриманих послуг в лютому та суму 365грн. отриманих послуг у березні 2010р., що підтверджується розрахунком суми заборгованості (а.с.8).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також необхідність виконання взятого на себе зобов”язання передбачена вимогами ст.530 Цивільного кодексу України.

Оскільки, як було зазначено вище, відповідач не оплатив в повному обсязі вартість вищезазначених отриманих послуг по періоду січень-березень 2010р., у строк, передбачений вищезазначеним Договором (п.2.3, 2.4, 2.6 р.2), тому, з врахуванням вищезазначених норм ЦК України та ГК України, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 830,16грн. основного боргу, є такими, що належним чином позивачем, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, не спростовані відповідачем, а тому вказана сума боргу підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку на користь позивача.

Відповідно до п.5.2 р.5 Договору, передбачено, що у разі порушення зобов”язань, обумовлених пунктами 2.3, 2.4, 2.6, 3.2.2 Договору, „Замовник” сплачує „Виконавцю” штраф у розмірі 10 процентів від суми кожного невиконаного своєчасно зобов”язання. Якщо вищезазначені порушення будуть систематичні (два і більше рази), „Замовник” сплачує „Виконавцю” штраф у розмірі 50 процентів від суми кожного своєчасно невиконаного зобов”язання.

З огляду на викладене, відповідно до вимог ст.ст. 549, 550 та 551 ЦК України та п.5.2 р.5 Договору, є правомірним нарахування позивачем відповідачеві штрафу: у сумі 20,02грн. у розмірі 10 процентів від суми 200,16грн. несвоєчасно виконаного зобов”язання по періоду станом на 26.01.2010р.; у сумі 36,50грн. у розмірі 10 процентів від суми 365грн. несвоєчасно виконаного зобов”язання по періоду станом на 14.02.2010р. та у сумі 182,50грн. у розмірі 50 процентів від суми 365грн. несвоєчасно виконаного зобов”язання по періоду станом на 17.03.2010р., всього на загальну суму 239,02грн., нарахування яких наведено у розрахунку (а.с.8).

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованого штрафу у загальній сумі 239,02грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов”язання, є такими, що належним чином позивачем, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, а тому вказана сума штрафу також підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку на користь позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача суми 102грн. понесених витрат по сплаті державного мита та суми 236грн. понесених витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 549, 550 та 551 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 33, 43, 44, 49, 69, 75, 77, 8285, 115, 116 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1/ на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області /м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10 «а», ідентифікаційний код 08596860, р/р №26004570555113 в ДФ АТ «Брокбізнесбанк», МФО 335678/ заборгованість у загальній сумі 1069,18грн. (в тому числі сума 830,16грн. основного боргу та сума 239,02грн. нарахованого штрафу), суму 102грн. у відшкодування понесених витрат по сплаті держмита та суму 236грн. у відшкодування понесених витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Карпинець.