КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-471/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2009 року м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області
у складі: головуючої - судді Негоди О.М.
при секретарі Пугач І.О.
за участю: відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" в особі Першого Макіївського відділення Донецької обласної дирекції до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості і судових витрат,
ВСТАНОВИВ:
2 березня 2009 року відкрите акціонерне товариство "ОСОБА_2 Аваль" в особі Черемушкінського відділення Донецької обласної дирекції (далі - ОСОБА_2) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості і судових витрат, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідачі не виконали вимоги укладеного договору. Згідно наказу Донецької обласної дирекції "ОСОБА_2 Аваль" від 18 березня 2009 № 694 кредитна справа ОСОБА_1 передана Першому Макіївському відділенню Донецької обласної дирекції "ОСОБА_2 Аваль".
Позивач - відкрите акціонерне товариство "ОСОБА_2 Аваль", який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні, подавши заяву про розгляд справи за відсутності його представника, у якій зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Із позовної заяви вбачається, що 26 вересня 2007 року із ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/07-179/65-734 на суму 15000, 00 грн., зі сплатою 24 % річних за користування кредитними коштами, строком на 3 роки. 26 вересня 2007 року між банком і ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 014/07-179/65-734/1, за яким вона взяла на себе відповідальність за виконання боржником ОСОБА_1 умов кредитного договору. На теперішній час, в добровільному порядку ОСОБА_1 заборгованість за договором погашати не бажає. Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_2 просить суд розірвати кредитний договір та стягнути з відповідачів солідарно заборгованість по кредиту 14166, 66 грн., нараховані відсотки за користування грошима - 3455, 60 грн., пеню: 3346, 43 грн. - за порушення строків погашення кредиту, та 4307, 57 грн. - за порушення строків погашення відсотків, понесені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. і судовий збір в сумі 255, 77 грн., а взагалі суму 25562, 03 грн.
Відповідач ОСОБА_1 не оспорює суму та період утворення заборгованості по кредитному договору, але позов не визнав і на обґрунтування своїх заперечень пояснив суду, що на прохання свого роботодавця ОСОБА_5, якому були необхідні гроші для комерційної діяльності, погодився оформити на своє ім’я кредит та передати йому отримані гроші за умови, що останній буде поганити кредит та сплачувати відсотки. 26 вересня 2007 р. у приміщенні Банку він особисто підписав кредитний договір, отримав гроші у розмірі 15000 грн., які через ОСОБА_6 - дружину ОСОБА_5 передав останньому. Усі повідомлення Банку про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором він передавав ОСОБА_5, який обіцяв усі борги погасити, але своєї обіцянки не виконав. З заявою про шахрайські дії ОСОБА_5 він звернувся до прокуратури та міліції, кримінальна справа порушена не була.
Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги визнала у повному обсязі, про що надала суду письмову заяву. Будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи, ОСОБА_4 у судове засідання не прибула. Суд вважає можливим розглянути справу у її відсутності. З письмових пояснень відповідачки вбачається, що вона погодилась виступити поручителем за виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, про взаємовідносини між ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 їй нічого не відомо. Особисто 26 вересня 2007 року в приміщенні Банку підписала договір поруки № 014/07-179/65-734/1, згідно до якого взяла на себе відповідальність за виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору. Грошей на погашення кредиту не має, згодна сплачувати по 400-600 грн. щомісячно.
Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) суд установив наступне.
26 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ „ОСОБА_2 Аваль" був укладений кредитний договір № 014/07-179/65-734, згідно до умов якого ОСОБА_2 зобов’язався надати ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах строковості, повернення, та плати за користування кредитні ресурси в сумі 15000 грн., зі сплатою 24 % річних, строком на 36 місяців. ОСОБА_1 зобов’язався щомісячно, по 30 число кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості у складі ануїтетного платежу (сума боргу - 1/36 від суми кредиту та відсотки), розмір якого за домовленістю сторін становить 588, 49 грн., відповідно до графіку зниження заборгованості, з внесенням останньої оплати не пізніше 26 вересня 2010 року.
Сума кредиту у розмірі 15000 грн. була перерахована Банком на картковий рахунок ОСОБА_1 і отримана їм 26 вересня 2007 року - у день укладення кредитного договору, що визнав відповідач ОСОБА_1
Відповідно до вимог, передбачених п.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню не підлягають.
У зв’язку з укладенням 26 вересня 2007 р. між Банком і ОСОБА_1 договору виникли кредитні правовідносини, зобов’язання по яким необхідно виконувати відповідно до положень ЦК України.
Зі змісту статті 1054 ЦК України випливає, що за кредитним договором банк чи інша фінансова установа (кредитор) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити проценти. Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно положень ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Позивач узяті на себе зобов’язання виконав у повному обсязі та виплатив позичальнику у той же день суму кредиту. Зі своєї сторони ОСОБА_1 умови зазначеного договору не виконав, кредит погасив лише в сумі 833, 34 грн. та проценти у сумі 601, 64 грн. З 29 грудня 2007 р. ОСОБА_1 перестав здійснювати погашення кредиту, у зв’язку з чим утворилась заборгованість: по кредиту - 14166, 66 грн., по відсотках за користування кредитом - 3455, 60 грн., які дотепер відповідачем ОСОБА_1 не сплачені.
Пунктом 3 ст.549 ЦК України передбачено, що у випадку порушення боржником зобов’язання він повинний сплатити кредитору пеню, що обчисляється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожній день прострочення виконання.
За невиконання умов договору відповідачу нарахована пеня по відсоткам в розмірі, передбаченому в п.10.1 договору - з розрахунку 0, 5 % від простроченої суми за кожний день прострочення, що складає: 3346, 43 грн. - за порушення строків погашення кредиту, та 4307, 57 грн. - за порушення строків погашення відсотків.
Суд визнає правильним представлений позивачем розрахунок періоду і суми заборгованості, що утворилася у ОСОБА_1, нарахованих відсотків та пені. Розрахунок відповідає умовам укладеного договору.
Стаття 651 ЦК України передбачає, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Суд вважає, що порушення відповідачем ОСОБА_1 договору є істотними, тому що внаслідок завданої його діями шкоди ОСОБА_2 значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.
26 вересня 2007 року між Банком і ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 014/07-179/65-734/1, згідно до умов якого вона взяв на себе відповідальність за виконання боржником ОСОБА_1 умов кредитного договору. Відповідно до п.п.2.2 та 3.1 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов’язків за кредитним договором в тому ж обсязі, що і боржник, у тому числі по основному кредиту, сплаті щомісячних і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків.
Правилами ст. 554 ЦК України закріплений солідарний порядок відповідальності боржника і поручителя перед кредитором.
Оцінивши представлені сторонами в силу ст.60 ЦПК України докази, суд визнає, що відповідачі в однобічному порядку повністю не виконують покладені на них договором зобов’язання по поверненню кредиту та оплаті за користування грошима, тому позовні вимоги про дострокове розірвання договору та стягнення з них у солідарному порядку на користь позивача суми заборгованості разом з належними відсотками та пенею підлягають задоволенню.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 послався на протиправні дії стосовно нього ОСОБА_5, який нібито пообіцяв проводити сплату основного кредиту та відсотків по ньому, та отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 15000 грн.
Згідно повідомлення начальника Советського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області від 10 квітня 2009 року в порушенні кримінальної справи по факту шахрайства з кредитними коштами ВАТ „ОСОБА_2 Аваль" було відмовлено по п.2 ст.6 КПК України. Як вбачається з відповіді прокурора м. Макіївки кримінальна справа по заяві ОСОБА_1Є відносно ОСОБА_5 по факту шахрайства не порушувалась.
Проаналізувавши встановлені по справі фактичні обставини, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 був достатньо обізнаний про природу спірного правочину, своїх прав та обов’язків, які випливають з його змісту, правильно сприймав предмет та інші істотні умови кредитного договору.
Дії щодо передачі отриманих за банківським кредитом грошових коштів мали місце з боку ОСОБА_1 у добровільному порядку після укладання угоди і не впливають на правомірність самого правочину та обов’язків виконання його умов.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно платіжних доручень позивачем при подачі позовної заяви оплачений судовий збір у розмірі 255, 77 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн., які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача у солідарному порядку.
На підставі викладеного і керуючись статтями 11, 60, 88, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, статтями 204, 526, 544, 629, 631, 651, 1054 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов відкритого акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" в особі Першого Макіївського відділення Донецької обласної дирекції задовольнити повністю.
Кредитний договір № 014/07-179/65-734, укладений 26 вересня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "ОСОБА_2 Аваль" та ОСОБА_3, розірвати.
Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: 86133 АДРЕСА_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає за адресою: 86113, АДРЕСА_2, на користь відкритого акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" і перелічити на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в Першому Макіївському відділенні Донецької обласної дирекції ВАТ „ОСОБА_2 Аваль", МФО 335076, код ЄДРПОУ 23346741 по договору кредиту № 014/07-179/65-734 від 26 вересня 2007 року заборгованість у сумі 25276, 26 грн., у тому числі: 14166, 66 грн. - по кредиту, 3455, 60 грн., - нараховані відсотки, пеню: 3346, 43 грн. - за порушення строків погашення кредиту, та 4307, 57 грн. - за порушення строків погашення відсотків; судовий збір 255, 77 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього суму 25562, 03 грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви на апеляційне оскарження.
Судове рішення № 15865796, Грузький районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Макіївки) було прийнято 11.06.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-471/09. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: