Постанова № 15864607, 16.05.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2011 р. Справа № 45/353-10

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Орлик А.В.

відповідача - Баліцкий Р.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1489Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 21.02.11 р. у справі № 45/353-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тірол", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросвіт", м. Харків

про розірвання договору та стягнення 112019,85 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2010р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання розірваним договору купівлі-продажу від 09 червня 2010 року та стягнення з відповідача 77629,87 грн. коштів та 34389,98 грн. збитків, мотивуючи не переданням відповідачем товару за договором, та судових витрат по справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.02.11 року по справі №45/353-10 (суддя Калініченко Н.В.) прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та в задоволенні позову відмовлено повністю, посилаючись, що позивачем не надано доказів звернення до відповідача із листами щодо визначення строку постачання товару та вказані позивачем суми не є основним боргом за своєю суттю.

Позивач з рішенням не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач зазначає, що прийнявши пропозицію на укладання договору (акцепту) у вигляді рахунка-фактури № 8/06 від відповідача, позивач платіжним дорученням № 272 від 08.06.2010 р. перерахував кошти в сумі 72250,02 грн., здійснивши повну передплату за товар, відповідачем не виконані умови договору, котрий укладений у спрощеному порядку, в зв’язку із чим він відмовився від договору та звернувся з позовом про повернення отриманої попередньої оплати та стягнення збитків, інфляційних втрат та річних.

Відповідач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, встановила, що позивач, за платіжним дорученням № 272 від 08 червня 2010 року (призначення платежу: "електронасоси "Ручеек" согл. сч. № 8/06 от 08.06.10") на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № 8/06 від 08 червня 2010 року на суму 72250,02 грн.,перерахував відповідачу кошти в розмірі 72250,02 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є: договори та інші правочини.

Згідно зі ст.ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, двох або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, якщо він підписаний сторонами.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами укладений правочин маючий ознаки купівлі - продажу, сторони у рахунку фактурі, платіжному дорученні, податкової накладної узгодили найменування товару та його вартість, що є істотними умовами зазначеного договору та відповідає нормам діючого законодавства.

На виконання умов правочину позивач здійснив повну передплату за товар, перерахував кошти в сумі 72250,02 грн., але відповідач товар не передав.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, не отримавши товар позивач мав право вимагати передання товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд першої інстанції безпідставно вважав, що позивачем не надано доказів звернення до відповідача із листами щодо визначення строку постачання товару та вказані позивачем суми не є основним боргом за своєю суттю.

Як свідчать матеріали справи, у повідомленні № 12/1 від 12.08.2010 р. позивач в зв’язку з невиконання зобов’язань по передачі товару просив відповідача повернути кошти, що не суперечить вимогам ст. 693 ЦК України.

Згідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. ст. 217, 218, 219 Господарського кодексу України відшкодування збитків є різновидом господарської санкції за вчинення правопорушення у сфері господарювання; підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, зокрема, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків необхідно, щоб порушення зобов’язання дійсно спричинило отримання кредитором збитку та можливе лише у разі наявності складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; наявності збитків; причинного зв’язку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вини.

При цьому позивач повинен довести збитки, котрі були заподіяні відповідачем, безпосередній причинний зв’язок між діями відповідача і заподіянням збитків їх розмір, та вжиття відповідних заходів щодо їх запобігання.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Як свідчать матеріали справи, позивач не надав доказів підтверджуючих заподіяння збитків у вигляді не отриманого прибутку та штрафу в сумі 34389,98 грн. а саме, договір купівлі –продажу не укладався, в рахунках строк поставки не зазначений, в зв’язку з чим у позивача були відсутні підстави для укладання договору № 06/10 від 10.06.2010р. зі строком поставки 20 днів з моменту підписання договору, на не отриманий товар, строк передачі якого не був визначений, позивачем не доведено, що саме товар отриманий від відповідача підлягав постачанню ТОВ «ОЛТЕХ».

В зв’язку з чим позовні вимоги позивача щодо відшкодування збитків за договором № 06/10 від 10 червня 2010 року задоволенню не підлягають.

Як свідчать матеріали справи за укладеним правочином у відповідача був обов’язок передати майно, а не грошові кошти, тому підстави для нарахування інфляційних та річних відсутні.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що обраний позивачем спосіб захисту права, а саме: визнання договору купівлі-продажу від 09 червня 2010 року, який не підписаний стороною, розірваним не відповідає приписам ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України та відмовив у визнанні договору розірваним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду не відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам, а мотиви позивача можуть бути підставою для його часткового скасування, керуючись ст.ст. 525, 530, 610 - 612, 625 ЦК України , ст.ст. 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.02.11 року по справі №45/353-10 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросвіт" ( 64064, м. Харків, вул. Камська, буд.№2 кв.42, код ЄДРПОУ 31798164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тірол" ( 65074, м. Одеса, вул. Філатова, буд. 68 кв.53, код ЄДРПОУ 33139073 ) – 72250,02 грн. суми попередньої оплати, 722,52 грн. держмита, 236,00 грн. судових витрат та 361,26 грн. держмита по скарзі.

В іншій частині залишити позов без задоволення.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційній інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Повний текст постанови підписано 16.05.2011р.