Постанова № 15864309, 26.05.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.05.2011 р. справа №40/331

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:

Чернота Л.Ф.

суддів

Діброви Г.І., Шевкової Т.А.

від позивача:

Мірянов М.М. –за протоколом №4 від 07.04.2011р.

від відповідача:

не з»явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт», м. Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від

09.03.2011 року

у справі

№40/331 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ

до відповідача

Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт», м. Донецьк

про

стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу в розмірі 240 186,86грн.

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт», м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу в розмірі 240 186,86грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.03.11р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ задоволені в повному обсязі.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт», м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 09.03.11 р. скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ надав відзив, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт», м. Донецьк до судового засідання апеляційної інстанції, яке неодноразово відкладалося, за клопотанням відповідача, не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, причини неявки не пояснив, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт», м. Донецьк (Лізінгоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №L2049-03/08, відповідно до умов п. 1.1. якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов’язувався набути в свою власність спеціальну техніку у відповідності з встановленою Лізингоодержувачем Специфікацією Продавця: автомобіль IVECO STRALIS AT440S43T/P-RR, 2007 року випуску, 1 одинця та передати його без надання послуг з керування та технічної експлуатації лізингоодержувачу в якості предмету лізингу у строкове володіння та користування за плату, а лізингоодержувач зобов’язувався прийняти його на умовах цього договору та сплачувати лізингові платежі.

Пунктом 1.2. договору визначено, що строк лізингу складається з періодів, зазначених в графіку платежів (додаток№1 –арк.с.11), та не може бути менше одного року.

Згідно умов п. 4.1, 4.2 договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію Лізингодавця,а розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що до складу комісії в повному обсязі включаються винагорода Лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати Лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов’язані з ним. Лізингоодержувач щомісячно сплачує відсотки за фінансування придбання Предмета лізингу за договором купівлі-продажу в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла в період, за який нараховуються такі відсотки, від фактичної суми фінансування. Нарахування зазначений в цьому пункті договору відсотків здійснюється за період з дня виконання Лізингодавцем дій по фінансуванню придбання Предмета лізингу до настання першого періоду лізингу, визначеного згідно п. 5.4 Загальних умов.

Відповідно до п. 4.9 договору, для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні обрано валюту –Долари США. При цьому всі визначені цим договором платежі, за виключенням компенсації відсотків за фінансування придбання Предмета лізингу, Лiзингоодержувач сплачує за правилами, наведеними в графіку (Додаток 1 до цього договору).

Положеннями п. 5.3. Загальних умов фінансового лізингу визначено, що поточні лізингові платежі сплачують Лiзингоодержувачем щомісячно авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4. цього договору на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в договорі електрону адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв’язку. При цьому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов’язаний звернутися до Лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов’язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

В свою чергу, п. 5.4. Загальних умов встановлює, що Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу Лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем, в якому предмет лізингу був переданий за актом приймання-передачі. Зазначені в графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу, в прямому порядку.

Договір набирає чинність з дня його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов»язків за цим договором ( п. 8.1 договору).

Договір підписаний обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплений печатками обох підприємствю

Крім того, 21.04.2008р. між сторонами укладена угода про внесення змін до п. 3.1 договору фінансового лізингу та п. 2 Графіку платежів.

18.02.2009р. укладено угоду про внесення змін до договору фінансового лізингу № L2049-03/08 від 06.03.2008р., яка передбачає укладання договору фінансового лізингу в новій редакції. Нова редакція договору зберегла всі вищевикладені умови, але до неї були підписані нові додатки №№1,2 та 4, у тому числі –і графік платежів від 18.02.2009р.

Так, на виконання умов договору фінансового лізингу позивачем майно, що є предметом лізингу, яке придбане за договором купівлі-продажу (поставки), було передано в користування відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу від 20.05.2008р.

Позивачем відповідно до умов договору направлені на адресу відповідача рахунки-фактури за період з червня 2009р. по грудень 2009р. на суму 237 228,86грн. та рахунок-фактуру на суму 2 958грн. з відшкодування додаткових витрат ( компенсації витрат за виконавчий напис нотаріуса), які не оплачені відповідачем, в зв»язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 240 186,86грн.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

У відповідності до ч.1, 2 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Закону України „Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ч.1 ст.16 Закону України „Про фінансовий лізинг”).

Згідно ст.16 Закону України „Про фінансовий лізинг”, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору фінансового лізингу відповідачу був переданий предмет лізингу відповідно до наданих відповідачем замовлень, а відповідачем порушені умови договору щодо оплати лізингових латежів.

Між тим, із розрахунку позивача вбачається, що до загальної суми боргу включена компенсація витрат за виконавчий напис нотаріуса на суму 2958грн. згідно рахунку-фактури №L2049-03/08/Дод1 від 29.12.2009р., обов»язок по відшкодуванню яких не покладений за умовами договору фінансового лізингу, в т.ч. графіком платежів, на відповідача. Крім того, умовами договору не встановлений порядок оплати додаткових витрат.

Враховуючи, що відшкодування даних витрат за умовами договору фінансового лізингу №L2049-03/08 від 06.03.2008р. ( в редакції від 18.02.2009р.) сторонами не узгоджено, а також позивачем не надано доказів в підтвердження оплати ним витрат за виконавчий напис нотаріуса в розмірі 2 958грн., тому правові підстави для стягнення понесених позивачем витрат за виконавчий напис нотаріуса на суму 2958грн., відсутні, а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, відмовивши позивачу у стягненні суми в розмірі 2 958грн.

В зв»язку з тим, що відповідач не довів суду належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, виконання належним чином згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України і в строк, передбачений договором своїх грошових зобов»язань щодо оплати лізингових платежів, які включають в себе погашення вартості предмету лізингу, комісії, адміністративну комісію, аванс вартості предмету лізингу, то судова колегія вважає, що з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт», м. Донецьк підлягає стягненню заборгованість за договором фінансового лізингу в розмірі 237 228,86грн.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, судовою колегією не приймаються доводи скаржника щодо необхідності об»єднання справ №37/266 та 40/331, оскільки сумісний розгляд справ перешкоджатиме з»ясуванню прав і взаємовідносин сторін та утруднить вирішення спору. Крім того, норма статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачає лише право судді щодо об»єднання однорідних справи.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції неповно з»ясовані всі обставини справи, в зв»язку з чим рішення господарського суду Донецької області від 09.03.2011 року у справі №40/331 підлягає частковому скасуванню в частині стягнення суми в розмірі 2958грн. В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 09.03.2011 року у справі №40/331 залишається без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги частково покладаються на позивача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 09.03.2011 року у справі №40/331 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 09.03.2011 року у справі №40/331 скасувати частково.

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецьк-Агропродукт» про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу в розмірі 240 186,86грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецьк-Агропродукт”, м. Донецьк (83021, м. Донецьк, вул. Взлітна, 1, ЗКПО 32116799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ (04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 9, корп. 5, ЗКПО 34480657) заборгованість в розмірі 237 228,86грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2372,29 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233,09 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецьк-Агропродукт» про стягнення суми в розмірі 2958грн.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 09.03.2011р. по справі №40/331 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ (04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 9, корп. 5, ЗКПО 34480657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецьк-Агропродукт”, м. Донецьк (83021, м. Донецьк, вул. Взлітна, 1, ЗКПО 32116799) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 14,79грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова

Надр.5 прим:1 –у справу;2 –позивачу;3 –відповідачу;4 –ДАГС;5–ГС Дон. обл.