Рішення № 15863854, 25.05.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2011 р.Справа № 16/22/5022-486/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянув справу

За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" вул. Шолуденка, 1, м. Київ.

до відповідача Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, вул. Івана Франка, буд. 16, м. Тернопіль.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 провідний юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи управління з правового забезпечення Чернівецької філії ДК "Газ України", довіреність № 108/10 від 23.12.2010 року

відповідача: ОСОБА_2- начальник юридичного відділу, довіреність №188/1 від 24.01.2011 року

Суть справи: У відповідності до ч.3 ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 18.05.2011 року оголошувалась перерва до 25.05.2011 року до 11 год. 00 хв. для ознайомлення з поданою позивачем заявою про уточнення позовних вимог та подання до суду акту звірки розрахунків між сторонами.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, вул. Івана Франка, буд. 16, м. Тернопіль про cтягнення основного боргу за поставлений природний газ в сумі 14 474 320 грн. 38 коп., пені 1 107 826 грн. 77 коп., суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 1 397 355 грн. 13 коп., 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 521 783 грн. 59 коп., державного мита у розмірі 25 500 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236 грн.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є невиконання відповідачем умов договору поставки природного газу № 06/09-1310 ТЕ-30 від 23 вересня 2009 року.

Позивачем до матеріалів справи подано письмову заяву № 31/10-5988 від 17.05.2011 року про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 13 175 150 грн. 02 коп. - основного боргу за природний газ, 1 065 622 грн. 27 коп. - пені, 1 905 745 грн. 61 коп. суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 563 568 грн. 20 коп. - 3% річних, 25 500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав в повній мірі.

Представник відповідача в судове засідання зявився, надав відзив № 1236/18 від 25.05.2011 року на заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить: позов задовольнити частково - в частині стягнення заборгованості за газ в сумі 13 175 150 грн. 02 коп.; в частині стягнення пені в сумі 1065622 грн. 27 коп., інфляційних нарахувань в сумі 1905745 грн. 61 коп. та 3% річних на загальну суму 563568 грн. 20 коп. відмовити.

Представнику позивача в судовому засіданні 04.05.2011 року та представнику відповідача в судовому засіданні 18.04.2011 року розяснено їх права та обовязки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України. Також розяснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представника позивача та представника відповідача.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне:

23 вересня 2009 року між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, надалі "Постачальник", з однієї сторони, та Комунальним підприємством "Тернопільміськтеплокомуненерго", надалі "Покупець", з другої сторони, було укладено договір поставки природного газу для надання населенню послуг з оплалення та гарячого водопостачання № 06/09-1310 ТЕ-30, у відповідності до пункту 1.1. статті 1 якого “Постачальник” зобов'язується передати у власність “Покупцю” природний газ, за наявності його обсягів, а "Покупець" зобов'язується прийняти від "Постачальника" та оплатити природний газ (надалі-газ) в обсязі, зазначеному в статті 2 цього договору.

Згідно пункту 1.3 розділу 1 договору газ, що постачається за даним договором, використовується "Покупцем" виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.

Як визначається в пункті 2. 1 статті 2 договору, "Постачальник" передає "Покупцю" в період з 01 жовтня по 31 грудня 2009 року газ в обсязі до 24 800 000 куб. м., в тому числі по місяцях (тис. куб . м):

- жовтень 4800,0;

- листопад 9000,0;

- грудень - 11 000,0. Разом IV кв. 24 800,0.

У пункті 4.4 статті 4 договору, зокрема, зазначено, що приймання-передача газу, поставленого "Постачальником" "Покупцеві" у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, "Покупець" зобов'язується надати "Постачальнику" для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою "Покупця" та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу.

Згідно пункту 5.1 статті 5 договору, зокрема, ціна за 1 000 куб. м природного газу становить 593,448 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу; до сплати за 1000 куб. м. природного газу 727,32 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 872 грн. 78 коп.

У відповідності до пункту 6.1 статті 6 договору оплата згідно пункту 5.1 проводиться грошовими коштами у такому порядку:

-перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

-подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно пункту 11.1 статті 11 договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання повноважними представниками Сторін та скріплення печатками Сторін і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року, а в частині розрахунків за газ до їх повного здійснення.

В подальшому між сторонами було укладено до договору поставки природного газу № 06/09-1310 ТЕ-30 від 23.09.2009 року:

-додаткову угоду № 1 від 21 грудня 2009 року;

- додаткову угоду № 2 від 09 квітня 2010 року ;

-додаткову угоду № 3 від 30 квітня 2010 року ;

-додаткову угоду № 4 від 31 травня 2010 року;

-додаткову угоду № 5 від 06 серпня 2010 року, згідно п.1 якої Сторони погодились з 01 серпня 2010 року викласти пункт 5.1 розділу договору, зокрема, у такій редакції: “Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу; до сплати за 1000 куб. м. природного газу 1091 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 1039 грн. 20 коп."

Як слідує з матеріалів справи, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" виконала свої зобов'язання за договором № 06/09-1310 ТЕ-30 від 23.09.2009 року належним чином: здійснила поставку природного газу відповідачу в період жовтень 2009 року - вересень 2010 року, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання:

-від 31 жовтня 2009 року в кількості 5 084,983 тис. м куб. на суму 4 438 091 грн. 81 коп.

-від 30 листопада 2009 року в кількості 8 517,593 тис. м. куб. на суму 7 434 018 грн. 89 коп.

-від 31 грудня 2009 року в кількості 11 968,014 тис. м. куб на суму 10 445 491 грн. 13 коп.

-від 31 січня 2010 року в кількості 14 764,442 тис. м куб. на суму 12 886 168 грн. 74 коп.

-від 28 лютого 2010 року в кількості 11 731,223 тис. м. куб на суму 10 238 823 грн. 74 коп.

-від 31 березня 2010 року в кількості 9 354,999 тис м. куб на суму 8 164 893 грн. 44 коп.

-від 30 квітня 2010 року в кількості 3 188,334 тис. м куб на суму 2 782 726 грн. 91 коп.

-від 31 травня 2010 року в кількості 1 383,212 тис. м куб на суму 1 207 245 грн. 30 коп.

-від 30 червня 2010 року в кількості 931,423 тис. м. куб на суму 812 931 грн. 10 коп.

-від 31 липня 2010 року в кількості 1 050,783 тис. куб м. на суму 917 106 грн. 59 коп.

-від 31 серпня 2010 року в кількості 1 246,707 тис. куб м на суму 1 632 188 грн. 81 коп.

-від 30 вересня 2010 року в кількості 1 494,829 тис. куб м на суму 1 957 030 грн. 13 коп.,

Дані акти проймання-передачі природного газу підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками позивача та відповідача, а також газорозподільної організації (належним чином засвідчені копії актів прийому-передачі знаходяться в матеріалах справи).

Всього на підставі вказаних актів прийому-передачі позивач поставив відповідачу 70 716,542 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 62 916 716 грн. 59 коп.

Як зазначає позивач у позовній заяві та заяві № 31/10-5988 від 17.05.2011 року про уточнення позовних вимог, відповідач прийняті на себе зобовязання згідно укладеного договору поставки природного газу № 06/09-1310 ТЕ-30 від 23.06.2009 р. належним чином не виконав, оплату за поставлений йому природний газ в повному обсязі не здійснив та допустив заборгованість по оплаті за поставлений природний газ, яка станом на момент звернення з позовом до господарського суду становить 13 175 150 грн. 02 коп.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначається частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

31.03.2011 року між сторонами складено акт звіряння розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача станом на 31.03.2011 року становить 13 175 150 грн. 02 коп. Даний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками сторін

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати повної вартості поставленого йому природного газу та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, відповідачем суду не подано, відповідачем визнано позов в частині стягнення 13 175 150 грн. 02 коп. боргу за поставлений природний газ, про що зазначено у відзиві на позовну заяву № 938/18 від 18.04.2011 року, поданій до матеріалів справи представником відповідача в судовому засіданні 18.04.2011 року. А тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 13 175 150 грн. 02 коп. боргу за поставлений йому позивачем природний газ підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та визнані відповідачем.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” передбачено, що “платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін”. А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В пункті 7.2 статті 7 договору сторони передбачили, що в разі невиконання "Покупцем" умов пункту 6.1 цього договору, "Покупець" зобов'язується (крім сплати заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасної оплати за переданий газ, позивачем нарахована відповідачу пеня за період з 30.09.2010 року по 31.03.2011 року в сумі 1 065 622 грн. 27 коп. (згідно розрахунку пені, зазначеного в заяві про уточнення позовних вимог № 31/10-5988 від 17.05.2011 року).

Згідно пункту 3 статті 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В даному випадку з огляду на те, що:

- відповідач є підприємством, яке надає житлово-комунальні послуги з теплопостачання, а споживачі (населення, бюджетні організації) несвоєчасно та не в повному обсязі сплачують послуги відповідача. Так, згідно інформації про основні показники діяльності підприємства КП "Тернопільтеплокомуненерго" за 2010 рік: заборгованість населення складає 23 499,0 тис. грн., заборгованість бюджетних організацій складає 5 009,0 тис. грн., що в свою чергу веде до виникнення заборгованості і затримки оплати позивачу за послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді;

- діяльність підприємства є збитковою за 2010 рік понесено збитків на суму 20 135,0 тис. грн;

- наявність кредиторської заборгованості за газ в сумі 38868,0 тис. грн.;

- невідшкодована різниця в тарифах на теплову енергію для населення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, які затверджувались відповідними органами державної влади та органами місцевого самоврядування та несвоєчасне затвердження тарифів на теплову енергію Національною комісією регулювання електроенергетики України. Так НКРЕ підвищила на 50% ціну на природний газ на виробництво теплової енергії для населення з 01.08.2010 року, а затвердила тариф на теплову енергію для населення тільки 14.12.2010 року постановою № 1760; цей тариф був введений в дію тільки з 01.01.2011 року; в свою чергу тарифи на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води були затверджені виконавчим комітетом міської ради і введені в дію з 01.02.2011 року; підняття цін на газ з 01.08.2010 року підтверджується додатковою угодою № 5 від 05.08.2010 року до договору поставки природного газу № 06/09-1310 ТЕ-30 від 23.09.2009 року; затвердження тарифу на теплову енергію КП "Тернопільміськтеплокомуненерго" для населення з 01.01.2011 року підтверджується постановою НКРЕ № 1760 від 14.12.2010 року; встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення та введення їх в дію з 01.02.2011 року підтверджується рішенням виколнавчого комітету Тернопільської міської ради № 86 від 24.01.2011 року;

- як вбачається з розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах по КП "Тернопільміськтеплокомуненерго" за 2009 рік фактичні витрати підприємства в частині надання послуг населенню склали 85 032 352 грн. 79 коп.; населенню нараховано всього 66 873 833 грн. 33 коп, а відтак різниця між фактичними витратами і доходами підприємства склала 18 158 519 грн. 46 коп. за 2009 рік, яка залишилась не відшкодованою;

- згідно розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах по КП "Тернопільміськтеплокомуненерго" за 2010 рік фактичні витрати підприємства в частині надання послуг населенню склали 106 778 023 грн. 37 коп., населенню нараховано всього 72 159 250 грн., а відтак різниця між фактичними витратами і доходами підприємства склала 34 618 773 грн. 37 коп. за 2010 рік, яка залишилась не відшкодованою.

На підставі наведеного суд вважає, що стягнення пені в повному розмірі суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до зростання заборгованості, що може відобразитись на якості житлово-комунальних послуг, що надаються споживачам (населенню, бюджетним організаціям), а тому суд вважає за необхідне при прийняті рішення скористатись правом наданим пунктом 3 статті 83 ГПК України та зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, який порушив свої зобовязання щодо оплати за поставлений природний газ, прийняті на себе згідно умов договору поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 1310 ТЕ-30 від 23.09.2009 року , на 50% - до 532 811 грн. 13 коп.

В стягненні решти пені в позові слід відмовити.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 905 745 грн. 61 коп. суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період: листопад 2009 року - квітень 2011 року та 563 568 грн. 20 коп.- 3% річних за період з 11.11.2009 року по 17.05.2011 року.

Згідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перерахувавши заявлену суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 1 905 745 грн. 61 коп. - суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів підлягають до задоволення, як обгрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

Перерахувавши суму 3% річних, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 563 568 грн. 20 коп .- 3% річних підлягають до задоволення, як обгрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються частково на суму 13 175 150 грн. 02 коп. - основного боргу за природний газ, 532 811 грн. 13 коп. - пені, 1 905 745 грн. 61 коп. - суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 563 568 грн. 20 коп. - 3% річних,

В решті позову слід відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 43,49,82,83 п.3, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, вул. Івана Франка, буд. 16, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14034534, на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, ідентифікаційний код 31301827 - 13175150 грн. 02 коп. - основного боргу за природний газ, 532811 грн 13 коп - пені, 1905745 грн. 61 коп. - суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 563568 грн. 20 коп. - 3% річних, 16177 грн 27 коп. державного мита та 236 грн. в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

3. В решті позову відмовити.

4. Рішення надіслати сторонам по справі .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 30 травня 2011 року

СуддяС.О. Хома