Рішення № 15863798, 20.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" травня 2011 р.Справа № 28/17-511-2011

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "ЛЕНД-ЛІЗ";

до відповідача Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2

про розірвання договору фінансового лізингу, зобов'язання повернути майно та стягнення 32942,21грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача:. ОСОБА_3 за дорученням;

Від відповідача: ОСОБА_4- за дорученням;

Суть спору: позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "ЛЕНД-ЛІЗ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про розірвання договору фінансового лізингу №1405/138 від 14.05.2008р., повернення майна, а саме сідельний тягач Renault RVI, шасі НОМЕР_2, напівпричіп Krone шасі НОМЕР_3 та стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 згідно договору фінансового лізингу №1405/138 від 14.05.2008р. у сумі 32261,76 гривень боргу по сплаті лізингових платежів та 6680,45 гривень пені.

Представник позивача 21.03.2011 року звернувся до суду з заявою про зміну, уточнення позовних вимог, в якій просить суд розірвати договір фінансового лізингу №1405/138 від 14.05.2008р, стягнути з відповідача заборгованість по сплаті лізингових платежів в сумі 53769,60 гривень, пеню в сумі 680,45 гривень та зобовязати повернути майна, а саме сідельний тягач Renault RVI, шасі НОМЕР_2, напівпричіп Krone шасі НОМЕР_3.

Ухвалою суду від 14.04.2011 року клопотання позивача було задоволено та в порядку ст.. 69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до 03.05.2011 року.

Представник позивача 29.04.2011 року надав заяву, згідно якої збільшив суму основного боргу по сплаті лізингових платежів на 64523,52 гривень.

Ухвалою суду від 28.04.2011 року клопотання відповідача було задоволено та строк розгляду справи було продовжено до 20 травня 2011 року.

Також представник позивача 19.05.2011 року надав уточнення до позовних вимог, згідно яких просить суд розірвати договір фінансового лізингу №1405/138 від 14.05.2008р, стягнути з відповідача заборгованість по сплаті лізингових платежів в сумі 64523,52 гривень, пеню в сумі 680,45 гривень та зобовязати повернути майна, а саме сідельний тягач Renault RVI, шасі НОМЕР_2, напівпричіп Krone шасі НОМЕР_3 у кількості 1 одиниця.

В судовому засіданні 19.05.2011 року відповідно до ст.. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 20.05.2011 року.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на відсутність вимоги щодо розірвання договору оскільки позивач не надав доказів того, як саме заборгованість завдала шкоди позивачу та на неправомірне нарахування пені, обставини викладені у відзиві на позов від 20.05.2011 року.

Представник позивача в судове засідання 20.05.2011 року зявився, позовні вимоги з урахуванням наданих уточнень підтримує та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені вимог відмовити повністю.

Відповідно до ст.. 85 ГПК України було оголошено в ступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін встановлено наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "ЛЕНД-ЛІЗ" /надалі позивач/ та суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2 /надалі відповідач/ уклали договір фінансового лізингу №1405/138 від 14.05.2008р. з додатками / надалі договір/.

На виконання вказаного договору фінансового лізингу 22 травня 2008 року позивач передав відповідачу в платне користування терміном на 36 місяців сідельний тягач Renault RVI 2001р.в., шасі НОМЕР_2, напівпричіп Krone 1999р.в. шасі НОМЕР_3 вартістю 371680 гривень про що був складений акт прийому-передачі обєкту лізингу, додаток №3 до договору.

Згідно додатку 4 до договору встановлено графік, розмір та кількість лізингових платежів, які повинні сплачуватись відповідачем не пізніше 19 числа поточного місяця позиваючи з 19 травня 2008 року в сумі 111504 гривень та всі наступні місяці в розмірі 10753,92 гривень, з яких відшкодування вартості ОЛ в сумі 7227,11, відшкодування комісії в сумі 3131,21 гривень та сплата послуг та відшкодувань в сумі 395,60 гривень, остання сума відшкодування в розмірі 10753,90 гривень повинна була бути сплачена відповідачем 19 травня 2011 року.

Оплата лізингових платежів здійснюється у гривні шляхом перерахування на поточний рахунок позивача або готівкою в касі уповноваженого банку на поточний рахунок позивача, згідно п. 9.4. договору.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Доказів сплати лізингових платежів відповідачем не надано, а за підрахунками позивача заборгованість по сплаті лізингових платежів станом на 19 травня 2011 року складає 64523,52 гривень.

Відповідач зобовязаний за власний рахунок, належним чином утримувати та експлуатувати обєкт лізингу у відповідності з технічним описом та інструкцією з експлуатації. (п.п.12.2 договору)

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ст.. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного Кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Станом на день подання позовної заяви до суду заборгованість відповідача складала 32942,21 гривень, але в процесі розгляду справи позивачем було збільшено вимоги оскільки згідно графіку настала подія внесення наступного платежу тому остаточна сума заборгованості по сплаті лізингових платежів складає 64523,52 гривень.

Відповідно до ст.22. ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 ГПК України, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Так позивач звернувся з уточненнями до позовних вимог від 19 травня 2011 року в якій просить суд розірвати договір фінансового лізингу №1405/138 від 14.05.2008р, стягнути з відповідача заборгованість по сплаті лізингових платежів в сумі 64523,52 гривень, пеню в сумі 680,45 гривень та зобовязати повернути майна, а саме сідельний тягач Renault RVI, шасі НОМЕР_2, напівпричіп Krone шасі НОМЕР_3 у кількості 1 одиниця. Вказані уточнення прийняті до розгляду судом.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Додатком №4 до договору передбачений, що відповідач зобовязаний за переданий йому обєкт лізингу своєчасно у визначені сторонами в даному графіку строки та на визначених сторонами в договорі умовах не пізніше дати оплати поточного платежу сплачувати позивачу щомісячно на банківський поточний рахунок або в його касу лізингові платежі загальною сумою по зазначеному графіку.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 680,45 гривень за період з 20.11.2010р. по 07.02.2011р. відповідно до ст. 232 ГК України.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивач просить розірвати договір фінансового лізингу №1405/138 від 14.05.2008р. посилаючись на те, що відповідач припинив сплату лізингових платежів та порушив умови графіку погашення лізингових платежів, а згідно п.6.4 договору, лізингодавець не має права розірвати договір на протязі того часу доки лізингоодержувач виконує свої зобовязання за договором.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем порушені взяті зобовязання щодо внесення лізингових платежів, станом на 07 лютого 2011 року (на момент подачі позивної заяви) заборгованість відповідача по сплаті лізингових платежів за договором лізингу складала 32261,76 гривень, але в період розгляду справи у відповідача виник обов'язок відповідно до договору лізингу в сплаті трьох лізингових платежів, а саме лізинговий платіж за лютий 2011 року (термін сплати, якого настав 19.02.2010 року) у розмірі 10753,92 гривень, за березень 2011 року (термін сплати, якого настав 19.03.2010 року) у розмірі 10753,92 гривень за квітень 2011 року (термін сплати, якого настав 19.04.2010 року) у розмірі 10753,92 гривень згідно Додатку №4 до договору фінансового лізингу.

Відповідач доказів належного виконання зобовязань не надано. Крім того суд зазначає, що на примусовому виконанні знаходиться наказ господарського суду Одеської області виданий на підставі постанови Одеського апеляційного господарського суду від 18 січня 2011 року про стягнення з відповідача 19027 гривень боргу по сплаті лізингових платежів по справі №14/123-10-4007, які також не сплачені.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю передбачено, діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (Лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (Лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить Лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням Лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати Лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Метою укладання договору лізингу для відповідача є отримання в користування певне майно для використання його в своїй господарській діяльності, а для позивача метою укладання цього договору лізингу є отримання лізингових платежів (прибутку) саме на це позивач розраховував при укладанні договору, але був позбавлений у звязку з неналежним виконанням зобовязань зі сторони відповідача.

Відповідно до п. 9.2. договору лізингу лізингові платежу за договором сплачуються Лізингоодержувачем незалежно від результату його господарської діяльності. Та відповідно до п. 6.4. договору, Лізингодавець не має права розірвати договір на протязі того часу доки Лізингоодержувач виконує свої зобов'язання за договором. Як вже зазначалося вище зобов'язання Лізингоодержувача в частині сплати лізингових платежів не виконувалось.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг»відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Відповідно до п. 17.7.3 договору лізингу, лізингодавець має право, в односторонньому порядку достроково припинити дію договору у випадку, якщо лізингоодержувач не здійснює оплату лізингових платежів на протязі 14 днів після настання строку їх сплати, відповідно до додатку № 4 до договору лізингу.

За таких обставин суд вважає вимогу позивача щодо розірвання договору фінансового лізингу правомірною.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем до суду не було належним чином доведено та доказано виконання своїх зобовязань за договором.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позов, суд не приймає до уваги, оскільки відсутні докази належного виконання зобовязань за договором чи письмові докази поважності порушення строків виконання зобовязань.

Враховуючи викладене, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені письмовими доказами та підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати покладаються на сторони згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір фінансового лізингу №1405/138 від 14 травня 2008 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "ЛЕНД-ЛІЗ" та Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2.

3. Зобовязати Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_2 (65121, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "ЛЕНД-ЛІЗ" 65045, м. Одеса, вул. Катеринінська, 25, оф. 15, п/р 26505103508001 в ПАТ „Альфа Банк” у м. Києві, МФО 300346, код ЄДРПОУ 31502612) сідельний тягач Renault RVI, шасі НОМЕР_2, напівпричіп Krone шасі НОМЕР_3, у кількості 1 (одна) одиниця.

4. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_2 (65121, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "ЛЕНД-ЛІЗ" (65045, м. Одеса, вул. Катеринінська, 25, оф. 15, п/р 26505103508001 в ПАТ „Альфа Банк” у м. Києві, МФО 300346, код ЄДРПОУ 31502612) 64523 /шістдесят чотири тисячі пятсот двадцять три/ гривни 52 копійки заборгованості зі сплати лізингових платежів, 680 /шістсот вісімдесят / гривень 45 копійок пені, 737 /сімсот тридцять сім/ гривень 12 копійок витрат по сплаті державного мита, 236 /двісті тридцять шість/ гривень - за ІТЗ судового процесу.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 24 травня 2011 року.

Суддя Гуляк Г.І.