Ухвала суду № 15863750, 20.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"20" травня 2011 р.

Справа № 34-29/307-05-9167

за позовом Приватного підприємства “Сторм-57”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Едванс”

за участю Прокуратури Приморського району м.Одеси

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю „Трініті Інвест груп”

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради

про визнання договору дійсним та визнання права власності

Суддя Фаєр Ю.Г.

СУТЬ СПОРУ: розглядається в порядку ст.ст.66, 67 Господарського процесуального кодексу України

Приватне підприємство „Сторм-57” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Едванс” про визнання дійсним Договору купівлі-продажу об’єкту нерухомості №01/2005 від 29.08.05р., укладеного між сторонами у справі, та визнання права власності на житлову будівлю кафе-бару „Стерео”, загальною площею 756,2кв. м, що розташоване в м. Одесі, Приморський район, міський пляж „Аркадія”, центральна алея.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.10.2005р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №29/307-05-9167.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.11.2005р. позовні вимоги задоволено, визнано дійсним Договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості №01\2005 від 29 серпня 2005 року оформлений між ПП “Сторм-57” і ТОВ “Эдванс” на нежилу будову кафе-бару “Стерео” із загальною площею приміщень 756,2 кв.м., розташоване в м. Одесі, Приморський район, міський пляж “Аркадія”, центральна алея; визнано право власності за Приватним підприємством “Сторм-57” (код 33721271) на нежитлову будову кафе-бару “Стерео”, загальною площею 756,2кв.м, що має приміщення: а) підвал загальною площею 45,4кв.м. (- склад 7,0кв.м.; - склад 12,0кв.м.; - склад 26,4кв.м.;) б) приміщення 1 поверху загальною площею 471, 5кв.м. ( - зал 238,0кв.м; - умивальник 6,0кв.м.; - туалет 2,1кв.м.; - туалет 2,1кв.м.; - туалет 2,4кв.м.; - умивальник 10,0кв.м.; - туалет 1,5кв.м.; - туалет 1,5кв.м.; - туалет 1,4кв.м.; - комора 4,1кв.м.; - кухня 12,0кв.м.; - комора 4,1кв.м.; - підсобне 4,0кв.м.; - підсобне 1,6кв.м.; - магазин 20,3кв.м.; - коридор 1,4кв.м.; - підсобне 8,1кв.м.; - барна стійка 24,3кв.м.; - літній майданчик 126,7кв.м; в) приміщення другого поверху загальною площею 239,3кв.м.( - тераса 139,1кв.м. - барна стійка 59,8кв.м.; - підсобне 15,4кв.м.; - санвузол 7,3кв.м.; - туалет 1,3кв.м.; - туалет 1,3кв.м.; - туалет 1,3кв.м.; - туалет 1,3кв.м.; - туалет 1,3кв.м.; - умивальник 5,0кв.м; - підсобне 2,2кв.м.; - майданчик 4,0кв.м.), розташоване в м.Одесі, Приморський район, міський пляж “Аркадія”, центральна алея.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.12.10р. рішення господарського суду Одеської області від 14.11.05р. у справі № 29/307-05-9167 скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.02.11р. касаційну скаргу Приватного підприємства „Сторм-57” задоволено частково, постанову Одеського апеляційного господарсько суду від 21.12.10р. та рішення господарського суду Одеської області від 28.12.10р. у справі №11/180-09-4881 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Згідно протоколу розподілу справ між суддями від 06.04.2011р. автоматизованої системи документообігу господарського суду Одеської області, справу №29/307-05-9167 призначено судді Фаєр Ю.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.04.2011р. прийнято справу №29/307-05-9167 до провадження судді Фаєр Ю.Г. з присвоєнням №34-29/307-05-9167, залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Трініті Інвест груп”, на стороні відповідача –Одеську міську раду та Виконавчий комітет Одеської міської ради.

12.05.2011р. заступник прокурора Приморського району м.Одеси звернувся до суду із клопотанням (вх№14692/2011) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будову кафе-бару „Стерео”, загальною площею 756,2кв.м, що знаходяться у м.Одесі, міський пляж „Аркадія”, центральна алея, в обгрунтування якого посилається на те, що в судовому засіданні 07.12.2010р. стало відомо, що позивач під час перебування справи на розгляді апеляційного суду Одеської області здійснив відчуження спірного нерухомого об’єкту.

В свою чергу, системний аналіз процесуально-правових положень встановлює те, що застосування заходів до забезпечення позову - є запобіганням можливого порушення майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та відповідно повинно підтверджуватись дійсною необхідністю застосування найбільш доцільного заходу, визначеного заявником у кожному конкретному випадку.

Відповідно до вимог ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або із своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, зокрема з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин як підстав для його задоволення. В даному випадку, судом встановлюється саме існування спору і обираються адекватні заходи для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення.

До предмета доказування в даному випадку входить існування обставин що свідчать про наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Оцінка такої ймовірності полягає в аналізі усіх фактичних обставин як підстав для забезпечення позову у їх сукупності, з яких можна зробити висновок про можливе виникнення ускладнень при виконанні судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, та з огляду на те, що прокурором не надано доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду та навіть не наведено доводів необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вищезазначеного клопотання.

Керуючись ст.ст.66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання заступника прокурора Приморського району м.Одеси (вх№14692/2011) про забезпечення позову - відмовити

Суддя Фаєр Ю.Г.