Рішення № 15863743, 23.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" травня 2011 р.Справа № 9/17-924-2011 За позовом: ОСОБА_1; До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Завод "Парус"

про виключення зі складу учасників товариства, про визначення та стягнення вартості частки майна

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

Від відповідача: ОСОБА_3 (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 12.03.2011 року за вх. №1222/2011 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Завод "Парус" про виключення зі складу учасників товариства, про визначення та стягнення частки майна.

12.03.2011 за вх. №7403/2011 позивач надав до суду заяву про забезпечення позову, яку судом задоволено Ухвалою про забезпечення позову від 18.03.2011р.

17.03.2011 року позивач надав до господарського суду Одеської області уточнення позовних вимог, в яких просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Завод «Парус»на користь позивача вартість частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю Завод «Парус»в звязку з виходом із складу учасників товариства.

17.03.2011 року за вх. №8026/2011 позивач надав суду клопотання про призначення по справі судово-економічної експертизи, яке суд залишив без задоволення.

18.04.2011 року за вх. №12055/2011 представник позивача надав до суд клопотання про витребування доказів з Головного управління статистики в Одеській області.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Завод «Парус», 18.04.2011 р. за вх. №12084/2011 подав до суду відзив на позов, в якому просить суд у позові відмовити у повному обсязі.

05.05.2011 року за вх. №14175/2011 позивач надав суду клопотання про призначення по справі судову оціночну-економічну експертизу, яке суд залишив без задоволення.

06.05.2011 року за вх. №14209/2011 від відповідача надійшли пояснення до відзиву на позовну заяву, для залучення їх до матеріалів справи та врахування їх при винесенні рішення по справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Згідно з протоколом №2 від 03.11.2006 року зборів учасників ТОВ Завод «Парус» ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1, увійшла до складу учасників ТОВ Завод «Парус».

Згідно з п. 1.5. Статуту ТОВ Завод «Парус»учасниками товариства є: ОСОБА_1 та ОСОБА_4. Статутний капітал згідно п.6.5. Статуту товариства становить 2119 (дві тисячі сто девятнадцять) грн. 16 коп. Так внески учасників складають по 1 059 грн. 58 коп., що відповідно становить по 50% у статутному капіталі товариства.

Позивач стверджує, що 27 вересня звернулася до товариства з заявою, в якій заявила про свій вихід зі складу учасників товариства з 28 грудня 2011 року, і просила, користуючись належними їй 50% загальної кількості голосів в управлінні товариством, провести у грудні 2010 р. позачергові збори учасників ТОВ Завод «Парус». Однак на сьогоднішній день жодних з вище перерахованих дій посадовими особами ТОВ Завод «Парус»вжито не було, тобто не були прийняті рішення про її вихід, не проведено позачергових зборів, не визначена належна її частка у майні підприємства при виході, що порушує її права.

Позивач вказує на те, яке майно належить на сьогоднішній день ТОВ Завод «Парус»та який прибуток було отримано товариством у 2010 році.

Представник ТОВ Завод «Парус» вимоги не визнає, надав відзив по суті позовних вимог, у якому зазначив наступне.

У позовній заяві ОСОБА_1 вказує на те, що у 2010 році її було відсторонено від участі в управлінні товариством та позбавлено права отримання інформації про фінансово-господарську діяльність товариства. Проте в матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили вказаний факт. Відсутні в матеріалах справи також і докази, які б підтвердили твердження ОСОБА_1, викладені у позовній заяві, про те, що вона неодноразово зверталася щодо визначення належної ОСОБА_1. частки майна товариства і проведення розподілу майна товариства та прибутку.

Закон повязує право на отримання вартості частки майна товариства з його виходом зі складу Товариства.

Заяву про вихід зі складу учасників товариства, з якою нібито ОСОБА_1 звернулася до товариства 27 вересня 2010 року, Товариство завод «Парус»від ОСОБА_1 не отримувало, таким чином ОСОБА_1 не повідомляла ТОВ Завод «Парус»про свій вихід з товариства. Тому не має жодних правових підстав для виникнення правових наслідків виходу, зокрема права на отримання вартості частки майна Товариства. Представником відповідача було надано копію журналу вхідної кореспонденції ТОВ Завод «Парус», з якого вбачається, що вказана заява до ТОВ Завод «Парус»27.09.2010 не надходила.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти порушення відповідачем передбачених законом прав позивача.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Оцінюючи доводи, докази позивача та відповідні заперечення відповідача, суд виходить з наступного.

Предметом доказування у даній справі є: підстава виникнення корпоративних правовідносин; дата виходу з товариства; та виконання зобов'язань щодо виплати учаснику його частки в майні товариства.

Частиною другою статті 3 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.

Одними з законодавчо закріплених прав людини в Україні є корпоративні права.

Відповідно до ч.1 ст.167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

П.12.8. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Завод «Парус»передбачено право учасника Товариства вийти з товариства, повідомивши про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу.

Відповідно до ст.. 31 Закону України «Про господарські товариства»та п. 12.9. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Завод «Парус»встановлений строк проведення виплати вартості частки Товариства після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Згідно п.3.5. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. № «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників. Враховуючи викладене, учасник вважається таким, що вийшов з товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства на підставі його заяви про вихід, а у випадку відсутності такого рішення - з дати закінчення строку, встановленого законом або статутом товариства для повідомлення про вихід з товариства.

Згідно п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»від 24.10.2008р. №13, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Таким чином, саме повідомлення товариства про вихід учасника товариства з боку учасника, а не факт складання ним заяви, є обовязковою, згідно діючого законодавства України та Статуту товариства, передумовою виходу учасника з товариства.

Законодавчо не встановлений обов'язковий зразок заяви про вихід із товариства, але виходячи із вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, та враховуючи, що вихід із товариства веде до внесення змін до статуту товариства, необхідно у випадку виходу пред'явити нотаріально посвідчену копію заяви фізичної особи про вихід зі складу учасників.

Відповідно до частини третьої статті 29 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, у разі внесення змін до установчих документів, які повязані із зміною складу засновників (учасників), додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчений документ про передачу права засновника (учасника), або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи.

Відповідно до приписів ГПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу ( ст.33 ); господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ( ст.34 цього Кодексу ).

Заява позивача, копія якої є в матеріалах справи, нотаріально не посвідчена. Крім того, з заяви ОСОБА_1, копія якої надана позивачем, не вбачається, що вона була отримана ТОВ завод «Парус». Зазначення на її тексті «Отримано вх.134. Підпис. 27.09.2010»оцінюються Судом критично, зокрема тому, що на ньому відсутній підпис посадової особи - директора Товариства завод «Парус», посилання на його посаду, а також печатка товариства. Позивачем не надані суду поштові документи, які б свідчили про отримання посадовими особами ТОВ завод «Парус»вказаної заяви.

Факт отримання вказаної заяви ТОВ завод «Парус»спростовується копією Журналу вхідної кореспонденції, наданою представником відповідача.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні жодні докази щодо отримання заяви про вихід зі складу Товариства з боку ОСОБА_1, що дає Суду підстави дійти висновку про те, що позивач не повідомляв Товариство про свій вихід.

На час розгляду справи ОСОБА_1 є учасником товариства, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що є в матеріалах справи та не заперечується сторонами.

Суд вважає, що позивачем не доведено належними доказами обставина, на яку він посилається як на підставу своїх вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Завод «Парус»на користь позивача вартості частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю Завод «Парус»в звязку з виходом із складу учасників товариства, а саме, що 27.09.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю Завод «Парус»отримало заяву ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників товариства.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

З огляду на викладене обов'язку відповідача про скликання загальних зборів, розгляду на ньому питання про вихід учасника із товариства, а згодом вирішити питання щодо виплати вартості частини майна товариства передує обов'язок учасника товариства, в даному випадку позивача, подати вказану заяву.

Виходячи з того, що позивач не зверталася до відповідача з заявою про вихід зі складу Товариства, в нього не виникло право вимагати від товариства сплати вартості частки майна ТОВ Завод «Парус»у звязку з виходом зі складу учасників товариства, а у відповідача відсутній обов'язок виконати вказані дії.

Таким чином позивачем не доведено в чому полягає порушення його корпоративних прав, на захист яких подано позов, оскільки не поданого жодного належного доказу оспорювання, невизнання чи порушення його права відповідачем, що згідно ст.392 ЦК України є підставою для звернення до суду з таким позовом.

Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Не можна задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено.

Враховуючи те, що станом на день прийняття рішення відсутні докази подання позивачем заяви про вихід з учасників ТОВ Завод «Парус», так само як і відсутнє рішення Товариства про виключення позивача зі складу його учасників, позовні вимоги про зобовязання ТОВ Завод «Парус»виплатити йому вартість частки в майні товариства є передчасними.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до ст. 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу.

Приймаючи до уваги те, що господарським судом Одеської області вирішено спір по суті та те, що ухвалою господарського суду Одеської області від 18.03.2011 р. по справі № 9/17-924-2011 було вжито заходи до забезпечення позову до вирішення спору по суті, господарський суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, а саме: скасувати накладення арешту на виробничу будівлю під літ. “А”, склад під літ. “Б” з усіма господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 5140 м. кв., складські будівлі під літ. “Е” площею 810 м. кв., під літ. “Ж” площею 723 м. кв. та під літ. “З” площею 295 м. кв., що належить на праві приватної власності нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю Завод "Парус" ЄДРПОУ 19198140, які знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Самарська, буд. №2.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки є не обґрунтованими, не підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, віднести за рахунок Позивача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 68, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 18.03.2011 р. у справі № 9/17-924-2011, а саме: накладення арешту на виробничу будівлю під літ. “А”, склад під літ. “Б” з усіма господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 5140 м. кв., складські будівлі під літ. “Е” площею 810 м. кв., під літ. “Ж” площею 723 м. кв. та під літ. “З” площею 295 м. кв., що належить на праві приватної власності нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю Завод "Парус" ЄДРПОУ 19198140, які знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Самарська, буд. №2.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 24 травня 2011 року.