Рішення № 15863450, 19.05.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.11 Справа № 17/56/2011

За позовом Прокурора в м. Рубіжному в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»в особі філії Рубіжанського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, м. Рубіжне Луганської області

до Державного підприємства «Хімічний завод «Південний», м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 13940358 грн. 16 коп.

суддя Москаленко М.О.

за участю представників сторін:

прокурор - Шидлаускас П.В., посвідчення № 129 від 09.10.2006;

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 526 від 20.12.2010;

від відповідача - ОСОБА_2., дов. № 218-74 від 12.01.2011;

в с т а н о в и в:

Суть спору: заявником заявлені вимоги про стягнення з відповідача на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»в особі філії Рубіжанського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства основного боргу за поставлений (проданий) природний газ у сумі 12689097 грн. 85 коп., інфляційних нарахувань у сумі 495929 грн. 17 коп., 3% річних у сумі 124230грн. 09 коп. та пені у розмірі 631101 грн. 05 коп., за договором на постачання та транспортування природного газу № 209-606 від 01.08.2010.

Представником відповідача у судовому засіданні 14.04.2011 надано суду письмові заперечення № 218-798-14 від 14.04.2011 на позовну заяву, в яких відповідач просить суд зменшити суму штрафних санкцій (пені) на 75% з 631101грн. 05 коп. до 157775 грн. 26 коп. з вказаних у запереченні підстав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

01.08.2010 між сторонами у даній справі укладений договір № 209-606 на постачання та транспортування природного газу (далі за текстом договір) (а.с. 11 -12), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Товариство (позивач у справі) зобовязалося за наявності обсягів поставити та транспортувати до обєктів Споживача (відповідач у справі) природний газ, а останній, у свою чергу, зобовязався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 6.1 договору оплата планових обсягів (вартості газу, послуги з постачання, транспортування, цільова надбавка) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Товариства 100% попередньої оплати не пізніше ніж за 7 банківських днів до початку місяця постачання газу.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу та/або акту про виконані роботи по транспортуванню газу (за звітний місяць) до 5-го (пятого) числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі непогашення заборгованості попередня оплата на наступний місяць буде віднесена на її погашення.

Протягом серпня - грудня 2010 року позивачем поставлено та протранспортовано газотранспортними та газорозподільчими мережами відповідачеві природний газ, а останній прийняв та використав газ згідно показників приладів обліку газу, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, відповідними актами приймання - передачі газу, підписаними представниками обох сторін (а.с. 13-17), на загальну суму 12689097 грн. 85 коп.

Факт поставки позивачем відповідачеві природного газу підтверджений матеріалами справи та відповідачем у справі не заперечується.

Оплата за поставлений позивачем газ здійснювалася відповідачем несвоєчасно та не у повному обсязі, у звязку з чим на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України та умов пункту 8.2 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 124230 грн. 09 коп., інфляційні нарахування на суму боргу у сумі 495929 грн. 17 коп. та пеню у розмірі 631101 грн. 05 коп., що підтверджено відповідними розрахунками позивача, наявними у матеріалах справи.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт виконання позивачем зобовязань з поставки та транспортування відповідачеві природного газу, а також факт несвоєчасної оплати відповідачем поставленого у серпні грудні 2010 року газу.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності з вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.

Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення 3 % річних у сумі 124230 грн. 09 коп. та інфляційні нарахування на суму боргу у розмірі 495929грн. 17 коп., що підтверджено відповідними розрахунками позивача, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до пункту 8.2 договору у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у договорі, Споживач сплачує на користь Товариства, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

З урахуванням викладеного вище позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 631101 грн. 05 коп.

Розрахунок суми пені також є обґрунтованим, таким, що відповідає умовам договору, приписам ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань». Таким чином, вимога про стягнення пені у сумі 631101 грн. 05 коп. є обґрунтованою.

Відповідачем заявлене письмове клопотання щодо зменшення розміру штрафних санкцій (пені) на 75% з 631101 грн. 05 коп. до 157775 грн. 26 коп. на підставі приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями ст. 3. ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобовязання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана норма Цивільного кодексу України за своїм змістом кореспондується з приписами ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

З урахуванням викладеного суд вважає за доцільне клопотання відповідача про зменшення розміру належної до стягнення суми пені на 75 % задовольнити частково та зменшити розмір належної до стягнення з відповідача суми пені на 15 %, а саме на 536435 грн. 89 коп.

Стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 536435 грн. 89 коп.

Задовольняючи клопотання відповідача щодо зменшення суми пені, суд виходить з того, що відповідач має велику кредиторську та дебіторську заборгованість.

Під час вирішення зазначеного вище клопотання судом також враховується те, що задоволення клопотання відповідача у повному обсязі та зменшення розміру належної до стягнення суми пені на 75 % може порушити майнові, забезпечені законом інтереси позивача у справі.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню частково, а саме у частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлений (проданий) природний газ у сумі 12689097 грн. 85 коп., інфляційних нарахувань у сумі 495929 грн. 17 коп., 3% річних у сумі 124230 грн. 09 коп. та пені у розмірі 536435 грн. 89 коп. з віднесенням судових витрат у справі на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України, оскільки заявник у встановленому законом порядку звільнений від їх сплати.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Хімічний завод «Південний», вул. Заводська, 1г, м. Рубіжне Луганської області, код 35283037:

- на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»в особі філії Рубіжанського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, вул. Менделєєва, 42, м. Рубіжне Луганської області, код 20188359, основний борг за поставлений (проданий) природний газ у сумі 12689097 грн. 85 коп., інфляційні нарахування в сумі 495929 грн. 17 коп., 3% річних у сумі 124230 грн. 09 коп., пеню у розмірі 536435 грн. 89 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили;

- на користь Державного бюджету України на п/р 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач УДК у м. Луганську, банк ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 витрати зі сплати державного мита в сумі 25500 грн. 00 коп., видати наказ;

- на користь Державного бюджету України на п/р 31217264700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач УДК у м. Луганську, банк ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22050003, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні 19.05.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення 23.05.2011.

Суддя М.О. Москаленко