Рішення № 15863085, 12.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.05.11 р. Справа № 39/20пд

Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіної Н.С.

при секретарі Староконь Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь” м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Органіка” м. Чортків

про: визнання договору недійсним

За участю представників сторін

від позивача: не з’явився;

від відповідача не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство “АзовЕлектроСталь” м. Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Органіка” м. Чортків, про визнання договору № 146АЭCcн від 28.02.2006р. недійсним.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 146АЭCcн від 28.02.2006р., специфікацію № 1, додаткову угоду № 1 від 14.11.2007р., накладні № 234 від 10.09.2009р., № 279 від 09.10.2009р., № 311 від 07.11.2009р., № 361 від 12.12.2009р.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, через канцелярію суду надав телеграму про відкладення розгляду справи у зв’язку з знаходженням представника у відрядженні.

Представник відповідача 04.04.2011р. через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, проти позову заперечив, зазначивши, що поставка та оплата за поставлений товар проводилася згідно умов договору № 146АЭCcн від 28.02.2007р., додаткової угоди № 2 від 26.12.2008р. та специфікації № 3 була змінена ціна товару, що поставляється та строк дії договору. Також зазначив, що відповідно до умов п. 1.1 Договору ним протягом 2007-2010років на адресу позивача було відвантажено “Реагент буровий екструзійний” ТУ У15.6.3090351-003-2001 на загальну суму 2090104,78грн. Крім того, вказав, що “Крохмалреагент ЭКР ТУ У15.6.3090351-003-2001”, який вказаний в специфікаціях та додаткових умовах до договору відповідає технічним умовам ТУ У15.6.3090351-003-2001 “Реагент буровий екструзійний”. За доводами відповідача жодних претензій від позивача на поставлений товар на протязі дії договору № 146АЭCcн від 28.02.2007р. не поступало. Додатково надав копії договору № 146АЭCcн від 28.02.2007р., специфікацій № 1, № 2, № 3, додаткових угод № 1, № 2, № 3, Технічних умов ТУ У15.6.3090351-003-2001 “Реагент буровий екструзійний”, договору на використання ТУ У15.6.3090351-003-2001.

Суд, з урахуванням достатності зібраних по справі доказів, вимог ст. 69 ГПК України щодо строку судового розгляду справи, враховуючи можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.

28.02.2006 р. між позивачем, Закритим акціонерним товариством “АзовЕлектроСталь” м. Маріуполь (Покупець), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Органіка” м. Чортків (Постачальник), укладено договір № 146АЭCcн .

Згідно даного Постачальник зобов’язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар 2006року виготовлення, в асортименті, кількості та за цінами згідно специфікації № 1, яка є невід’ємною частиною діючого договору.

Пункт 12.1. Договору встановлює строк дії Договору – до 31.12.2007р.

Додатковою угодою № 1 від 14.11.2007р. сторони встановили строк дії Договору до 31.12.2008р.

Додатковою угодою № 2 від 26.12.2008р. сторони встановили строк дії Договору до 31.12.2009р.

Додатковою угодою № 3 від 31.12.2009р. сторони встановили строк дії Договору до 31.12.2010р.

У відповідності до п. 1.2. Договору зміни асортименту, номенклатури, кількості Товару оформлюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін додаткових угод.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що кількість та комплектність постачаємого товару повинні відповідати вимогам ГОСТа та технічним вимогам креслень товару, вказаних в специфікаціях до діючого договору.

Згідно п. 4.1. Договору поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах FCA згідно “Інкотермс 2000” склад Постачальника м. Чортків.

Термін FCA "Франко-перевізник" означає, що зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після передачі товару, очищеного від мита на експорт, під відповідальність перевізника, названого покупцем, у погодженому місці або пункті. Якщо покупець не вказав точного пункту, то продавець може вибирати у межах домовленого місця або зони пункт, де перевізник візьме товар під свою відповідальність. Якщо згідно з торговим звичаєм потрібна допомога продавця щодо укладення договору з перевізником (наприклад, у випадку використання залізничного або повітряного транспорту), то продавець може діяти на ризик і за рахунок покупця.

Загальна сума Договору складає 822 507,00грн. (п. 6.2. Договору).

Додатковою угодою № 1 від 14.11.2007р. та Специфікаціями № 1, 2 сторони погодили поставку товару в асортименті крахмалореагенту ЭКР ТУ У 156.30903651-003-2001, двойной мешок, 20кг у кількості 350 т. за ціною 1958,35 за 1 т. без ПДВ, загальною вартістю 822 507,00грн.

Додатковою угодою № 2 від 26.12.2008р. та Специфікацією № 23 сторони погодили поставку товару в асортименті крахмалореагенту ЭКР ТУ У 156.30903651-003-2001, двойной мешок, 20кг у кількості 350 т. за ціною 1908,33 за 1 т. без ПДВ, загальною вартістю 801 498,60грн.

Як зазначає позивач, на його адресу відповідачем на виконання умов договору згідно накладних № 234 від 10.09.2009р., № 279 від 09.10.2009р., № 311 від 07.11.2009р., № 361 від 12.12.2009р. було поставлено товар, а саме “Реагент буровий екструзійний” на загальну суму 183200,00грн. у кількості 80т. за ціною 1908,33грн. за 1 т.

Позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про визнання договору № 146АЭCcн від 28.02.2006р. недійсним, його невідповідності умовам п. 3 ст. 180 ГК України, ч. 1, 3 ст. 203 ЦК України.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь” м. Маріуполь задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої та другої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Пункт 7 ст. 179 ГК України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За приписами частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ч. ч. 1 - 5 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною третьою статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Укладений між сторонами договір поставки № 5500007542 від 03.06.2008 р., за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Досліджуючи зміст оспорюваного договору поставки № 5500007542 від 03.06.2008 р. судом встановлено, що при його укладенні сторонами було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих умов, визначених для даного виду договору як обов’язкові.

Виходячи зі змісту представлених суду договору № 146АЭCcн від 28.02.2006р., специфікацій № 1, № 2, № 3 та додаткових угод № 1 від 14.11.2007р., № 2 від 26.12.2008р., сторони погодили поставку товару в асортименті крахмалореагенту ЭКР ТУ У 156.30903651-003-2001.

Твердження повивача щодо невідповідності умов договору приписам ст. 180 ГК України, щодо визначення предмету договору, судом до уваги не приймається зважаючи на наступне.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання недійсним правочину.

Відповідно до статей 203, 204 ЦК України підстави і наслідки недійсності правочину можуть бути передбачені винятково законами. Проте положення зазначених статей необхідно застосовувати з урахуванням ст. 4 ЦК України. Виходячи з буквального тлумачення норм статей 4 та 203 ЦК України, зміст правочину має відповідати: ЦК України; іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України; актам Президента України у випадках, встановлених Конституцією; постановам Кабінету Міністрів України; актам органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим, що видаються у випадках і в межах, встановлених Конституцією та законом.

Таким чином, враховуючи загальні принципи цивільного права, правочини не повинні суперечити положенням законів, галузевих законодавчих актів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України недодержання сторонами або стороною в момент вчинення правочину вимог, встановлених частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, як правило, має наслідком визнання правочину недійсним.

Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Визначаючи підстави невідповідності оспорюваного правочину вимогам ст. 180 ГК України, позивач посилається на той факт, що поставлений позивачем товар за своїми характеристиками не відповідає встановленим специфікаціями до договору відомостям щодо найменування (асортименту) товару.

Господарський суд зазначає, що наслідки порушення Продавцем умов щодо кількості асортименту, товару визначені ст. ст. 670, 672 ЦК України, які передбачають певні правові наслідки неналежного виконання Продавцем умов з поставки товарів за кількістю та асортиментом, погоджених сторонами в договорі, та відповідні права Покупця в разі виявлення відповідних порушень.

Таким чином, викладені позивачем обставини щодо поставки іншого, ні передбачено умовами договору товару не можуть розглядатися як підстави недійсності правочину.

Інших доказів в підтвердження наявності підстав недійсності оспорюваного правочину позивачем суду не представлено.

З огляду на наведене, в позовних вимогах Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь” м. Маріуполь слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу судові витрати підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

В позовних вимогах Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь” м. Маріуполь – відмовити.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення.

Суддя Морщагіна Н.С.