Ухвала суду № 15856430, 28.04.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2011 р.справа № 2а-2352/08/0470 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Юхименка О.В.

суддів: Мірошниченка М.В. Руденко М.А.

при секретарі судового засідання:Федоровій Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної

Державної податкової інспекції Дніпропетровської області,

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 30.03.2009р.

у справі № 2а-2352/08/0470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комнер»,

вул. Чкалова, 44, м. Дніпропетровськ, 49000;

до відповідача Головного управління

Державного казначейства України у Дніпропетровській області,

вул. Челюскіна, 1, м. Дніпропетровськ, 49000;

до відповідача Дніпропетровської міжрайонної

Державної податкової інспекції Дніпропетровської області,

вул. Теплична, 13, сел. Ювілейне Дніпропетровської області, 52005;

третя особа Державна податкова інспекція

у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська,

вул. Героїв Сталінграду, 25, м. Дніпропетровськ, 49061;

за участю Прокуратури Дніпропетровської області,

пр. К. Маркса, 38, м. Дніпропетровськ, 49044;

про стягнення бюджетної заборгованості, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «Комнер», за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська, за участю Прокуратури Дніпропетровської області, подано позов до Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області та до Дніпропетровської міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області про стягнення:

145.000,00 грн. бюджетної заборгованості по податку на додану вартість,

21.193,20 грн. процентів на суму бюджетної заборгованості,

30.000,00 грн. моральної шкоди.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Турлакова Н.В.) своєю постановою від 30.03.2009р. позов задовольнив частково.

Стягнув з державного бюджету на користь Позивача 145.000,00 грн. бюджетної заборгованості по податку на додану вартість.

Постанова суду мотивована тим, що право на отримання суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Комнер»судовим рішенням в адміністративній справі № А27/174-07.

В іншій частині позову відмовив.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Дніпропетровська міжрайонна Державна податкова інспекція Дніпропетровської області, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судовим рішенням в адміністративній справі № А27/174-07 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Комнер»визнано право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 145.000,00 грн. за травень 2006 року, а не на примусове стягнення суми бюджетного відшкодування.

З огляду на приписи статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) Дніпропетровською МДПІ 03.09.2008р. та 12.09.2008р. було сформовано та направлено до Головного управління Державного казначейства України висновки №№ 2544 і 2619, відповідно, про відшкодування ПДВ в сумі 144.996,00 грн. Таким чином, Дніпропетровською МДПІ виконано всі вимоги чинного законодавства.

Крім того, спеціальним Законом (168/97-ВР) в діючій редакції права звернення до суду з позовом про стягнення коштів бюджету не передбачається.

Просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. Відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги підтримані представниками ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська та Прокуратури Дніпропетровської області.

Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, Відповідач 1, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався. Про дати, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комнер», Позивач, скаргу оспорив. Заперечень на апеляційну скаргу не надав. В засіданні його представник вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Сутність спору: ТОВ «Комнер», згідно до уточнюючої декларації за травень 2006 року від 09.10.2006р. № 27123, та згідно до розрахунку бюджетного відшкодування за травень 2006 року, задекларовано суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 145.000,00 грн.

На підставі акту перевірки № 240ДСК/235/33653233 від 15.11.2006р. «Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Комнер»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за травень 2006 року», та в результаті апеляційного узгодження суми податкового зобовязання, в порядку, визначеному пунктом 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), керівником Дніпропетровської міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області 01.12.2006р. та 26.12.2006р. прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 0000312342/0 та 0000312342/1, відповідно.

Відповідно до підпункту 7.2.8 пункту 7.2, підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), Товариству з обмеженою відповідальністю «Комнер»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2006 року на суму 145.000,00 грн.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2007р. у справі № А27/174-07, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2008р., визнано нечинними податкові повідомлення-рішення №№ 0000312342/0 та 0000312342/1, визнано за Товариством право на отримання відшкодування у розмірі 145.000,00 грн. з дати подання уточнюючого розрахунку.

Стягнення 145.000,00 грн. бюджетної заборгованості по податку на додану вартість, 21.193,20 грн. процентів на суму бюджетної заборгованості та 30.000,00 грн. моральної шкоди було предметом судового позову.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд стягнув з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комнер»145.000,00 грн. бюджетної заборгованості по податку на додану вартість.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків обумовлені пунктом 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР).

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

При цьому, згідно з пунктом 6.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 2 липня 1997 року N 209/72, у редакції наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21 травня 2001 року N 200/86, (який втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 20 грудня 2010 року N 960/495) платник податку мав право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства у випадку, коли він виникає з публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору.

Правову позицію з відповідного питання викладено у Довідці Вищого адміністративного суду України про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету, в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 14.07.2010р. № 1070/11/13-10.

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

Сталою є судова практика і стосовно визначення правового статусу Державного казначейства України та його територіальних відділень у цій категорії справ. Учасниками адміністративного процесу у справах про стягнення бюджетної заборгованості є суб'єкти господарювання, органи держаної податкової служби та територіальні органи державного казначейства.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2007р. у справі № А27/174-07, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2008р., визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Комнер»право на отримання відшкодування у розмірі 145.000,00 грн. з дати подання уточнюючого розрахунку за травень 2006 року з 09.10.2006р.

І ця обставина не підлягає доказуванню в силу частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, та є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, відповідно до вимог статті 255 цього Кодексу.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що ним виконано всі вимоги чинного законодавства, та з огляду на приписи статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) було сформовано та направлено до Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області висновки №№ 2544 і 2619 про відшкодування ПДВ суттєвими для вирішення спірного питання не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Як зясовано в ході розгляду справи, ТОВ «Комнер»було подано позов про стягнення бюджетної заборгованості до Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області та до Дніпропетровської міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області. Проте, з 12 січня 2008 року ТОВ «Комнер»перебуває на обліку в ДПІ у Бабушкінському районі міста у звязку зі зміною місцезнаходження.

Проте, у відповідності зі статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Будь-яких аргументів з цього питання суду не було наведено.

Особи, котрі виступають як сторони, повинні бути учасниками матеріальних правовідносин, з яких виник спір. Отже, визначення сторони з урахуванням суб'єктної структури матеріальних правовідносин не досить обґрунтоване, оскільки поняття сторони процесу ширше від поняття сторони в матеріальних правовідносинах.

Крім того, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2009р. ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

А до висновку про неправильне вирішення справи це не призводить.

Слід зазначити, що наданим у судове засідання 28 квітня 2011 року Висновком про суми відшкодування податку на додану вартість від 03.03.2011р. фахівцями контролюючого органу визначено суму, яка підлягає відшкодуванню з бюджету по декларації № 27123 у розмірі 93.960,00 грн.

Водночас, належних доказів фактичного здійснення відшкодування з визначеної рішенням суми 145.000,00 грн. на неодноразову вимогу суду не було подано.

За умови доведення фактичного здійснення відшкодування суд може визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню в цій частині.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2009р. у справі № 2а-2352/08/0470 без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі.

Ухвалу складено у повному обсязі 04.05.2011р.

Головуючий:О.В. Юхименко

Суддя:М.В. Мірошниченко

Суддя:М.А. Руденко