Справа № 2а/2570/1505/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 квітня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Ткаченко О.Є.,
за участю секретаря Маруфенко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша булочка» до Державної податкової інспекції у м.Чернігові про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В :
28.03.11 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Наша булочка» (далі-ТОВ«Наша булочка») звернулось до суду з адміністративними позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі - ДПІ у м. Чернігові) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.03.2011 року № 0001062320, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 4000,00грн. за основним платежем та 1000,00грн. за штрафними санкціями. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Платник скористався своїм правом на податковий кредит в періоді фактичного отримання податкових накладних, які складені відповідно до вимог норм цього Закону, та включив суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту з дати отримання податкових накладних. Тому позивач вважає висновки, наведені в акті перевірки, про заниження сум податку на додану вартість необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 17.03.2011 року № 0001062320 таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що в результаті проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ«Наша булочка» з питань правильності нарахування податків, зборів та обовязкових платежів при проведенні господарських взаємовідносин з ПП «Буцефал» за період з 01.05.2008 року по 31.05.2008року встановлено порушення вимог Цивільного кодексу України та Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: частини 1 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України, пункту 1.4 статті 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпунктів 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого платником занижено податок на додану вартість на загальну суму 4000,00 грн. за травень 2008 року, про що складено акт від 09.03.2011 року № 160/23/33469082. В акті перевірки зроблено висновок, що угода, укладена протягом перевіряємого періоду з ПП «Буцефал», не спричинила реального настання правових наслідків, а, отже, є нікчемною. Тому ДПІ у м.Чернігові на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.03.2011 року № 0001062320, якими визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 4000,00грн. за основним платежем та 1000,00грн. за штрафними санкціями. Представник відповідача вважає, що вищевказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ТОВ«Наша булочка» (ідентифікаційний код-33469082) зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 29.03.2005року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 №102034 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.04.2011 року (а.с. 9,75).
Судом встановлено, що службовою запискою ГВПМ ДПІ у м. Чернігові від 12.11.2010 року № 2740/26 на адресу ДПІ у м. Чернігові надійшов вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.08.2010 року у справі № 1-172/2010, яким ОСОБА_1, директор ПП«Буцефал», засуджена за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України (а.с. 37-54).
На підставі вищевказаного вироку та наказу ДПІ у м. Чернігові від 08.02.2011 року № 595 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ«Наша булочка» з питань правильності нарахування податків, зборів та обовязкових платежів при проведенні господарських взаємовідносин з ПП«Буцефал» за період з 01.05.2008 року по 31.05.2008року, за результатами якої складено акт від 09.03.2011 року № 160/23/33469082 (а.с. 66, 20-25).
В акті перевірки від 09.03.2011 року № 160/23/33469082 встановлено порушення вимог чинного законодавства, а саме:
- частини 1 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України, пункту 1.4 статті 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпунктів 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого платником занижено податок на додану вартість на загальну суму 4000,00 грн. за травень 2008 року.
За висновками акту перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення від 17.03.2011 року № 0001062320, якими визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 4000,00грн. за основним платежем та 1000,00грн. за штрафними санкціями (а.с. 19).
Судом встановлено, що протягом травня 2008 року ТОВ«Наша булочка» було відображено господарські операції з ПП«Буцефал» щодо придбання транспортних послуг, згідно податкової накладної від 30.05.2008 року № 94 на загальну суму 24000,00грн., в т.ч. ПДВ 4000,00 грн., яка занесена до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2008 року (а.с. 18).
Факт господарських взаємовідносин з ПП«Буцефал» та надання послуг підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт (а.с. 15).
Розрахунки проводились платіжним дорученням № 423 від 16.05.2008 року з розрахункового рахунку № 26007300117330 ЧФ ВАТ «ВіЕйБіБанк», МФО 353757 на загальну суму 24000,00 грн. (а.с. 16-17).
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит, в залежності від якого визначається сума бюджетного відшкодування, визначається, як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Згідно з підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Отже, податкова накладна від 30.05.2008 року № 94 у повній мірі виконує функції, покладені на них Законом України «Про податок на додану вартість». Тобто, ця податкова накладна підтверджує фактичність здійснення господарської операції, сплати податку на додану вартість (у складі вартості послуг) та суми цього податку.
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вищенаведеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
При цьому, нормами Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.
Всі суми податку на додану вартість, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковою накладною, яку було надано на перевірку. Податкова накладна відповідає вимога підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відображає зміст господарських операцій, в результаті яких вона складена.
За таких підстав суд доходить висновку, що відповідно до положень підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкової накладної.
Позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому була отримана податкова накладна, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкової накладної було б безпідставним.
Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.
Також суд звертає увагу на те, що 28.04.2010 року ДПІ у м. Чернігові проведено планову виїзну перевірку ТОВ«Наша булочка» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року, про що складено акт перевірки № 277/23/33469082 (а.с. 84-100). В акті перевірки, в пункті 3.2. «податок на додану вартість» зазначено, що перевіркою повноти визначення податкових зобовязань за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року не встановлено їх заниження або завищення.
Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України), чинного на момент здійснення господарської операцій, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.08.2010 року у справі № 1-172/2010, який набрав законної сили, ОСОБА_1, директор ПП«Буцефал», засуджена за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, а саме за умисні дії, які виразилися у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих документів, а саме: рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних в період з 01.07.2009 року по 18.11.2009 року (а.с. 37-54).
У вироку Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.08.2010 року у справі № 1-172/2010 по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, який набрав законної сили, зазначено, що на початку липня 2009 року ОСОБА_2 вступив у злочинну змову з директором ПП «Буцефал» ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_5 з метою перерахування на їх банківські рахунки безготівкових грошових коштів з рахунків ПП «Торговий дім «А.С.Т.» та ПП «Чернігів-Марвік», переведення зазначених коштів у готівку та передачі їх ОСОБА_2 за винагороду в розмірі чотирьох відсотків від суми знятих коштів, а також виготовлення ним завідомо неправдивих та підроблених документів з метою прикриття фіктивних господарських операцій. Тобто судом встановлено, що в період з 01.07.2009 року по 18.11.2009 року ОСОБА_1, будучи службовою особою директором ПП «Буцефал», діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, достовірно знаючи про відсутність господарських операцій, виконала у наданих ОСОБА_2 неправдивих документах свій підпис та посвідчила їх відбитком печатки ПП «Буцефал», після чого передала їх ОСОБА_2 для використання в бухгалтерському обліку юридичних осіб ПП «Торговий дім «А.С.Т.» та ПП «Чернігів-Марвік» (а.с. 40, 44).
Отже, податкова накладна від 30.05.2008 року № 94, виписана ПП «Буцефал», не була предметом досудового слідства та судового розгляду у Новозадовському районному суді м. Чернігова.
Крім того, період, у якому було засуджено директора ПП«Буцефал» ОСОБА_1 за складання та видачу завідомо неправдивих документів, охоплює час з 01.07.2009 року по 18.11.2009 року, в той час коли господарські операції ПП«Буцефал» з ТОВ«Наша булочка» відбулись 30.05.2008 року.
Відповідачем не наведено жодних фактів, що ТОВ«Наша булочка», укладаючи угоду у травні 2008 року з ПП«Буцефал», діяло з наміром здійснити безтоварну чи фіктивну операцію, а вказаний правочин суперечить інтересам держави та суспільства.
Враховуючи правомірність формування податкового кредиту за травень 2008 року, у податкового органу були відсутні правові підстави для нарахування позивачу штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також винесення податкового повідомлення-рішення від 17.03.2011 року № 0001062320, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 4000,00грн. за основним платежем та 1000,00грн. за штрафними санкціями.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.
Суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, якщо мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 17.03.2011 року № 0001062320, є протиправним та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша булочка» до Державної податкової інспекції у м.Чернігові про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові від 17.03.2011 року № 0001062320.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ткаченко О.Є.
Судове рішення № 15856016, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 27.04.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/2570/1505/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: