Постанова № 15854987, 04.04.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2011 р. № 2а-8462/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючого судді:Мричко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання: Якимець О.І.

представників позивача Янковської І.М., Кружилка В.В.

представника відповідача Шпирки Р.О.

третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця»до Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій у Львівській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання дій протиправними та зобовязання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в :

Державне територіально-галузеве обєднання «Львівська залізниця» (далі ДТГО «Львівська залізниця») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій у Львівській області (далі ДІ цивільного захисту та техногенної безпеки ГУ МНС України у Львівській області), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в якому просить визнати протиправними дії відповідача в особі його посадових осіб :

- в частині проведення в період з 25.05.2010 року по 14.06.2010 року планової перевірки стану цивільного захисту і техногенної безпеки на відокремлених підрозділах ДТГО «Львівська залізниця»;

- в частині видання та підписання наказу № 5 від 15.04.2010 року і посвідчення № 438 від 25.05.2010 року на проведення планової перевірки стану реалізації заходів державної політики у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки на ДТГО «Львівська залізниця»;

- в частині складання та підписання Акту перевірки про порушення у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки на відокремлених підрозділах ДТГО «Львівська залізниця»;

- в частині складання та підписання припису від 17.06.2010 року про порушення у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки у відокремлених підрозділах ДТГО «Львівська залізниця»;

визнати такими, що не підлягають виконанню, заходи, запропоновані до виконання у приписі відповідача від 17.06.2010 року; зобовязати відповідача скасувати припис від 17.06.2010 року про порушення у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки у відокремлених підрозділах ДТГО «Львівська залізниця».

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що проведення посадовими особами ДІ цивільного захисту та техногенної безпеки ГУ МНС України у Львівській області перевірки територій та обєктів відокремлених підрозділів ДТГО «Львівська залізниця»у період з 25.05.2010 року по 14.06.2010 року, складання ними Акту перевірки та припису від 17.06.2010 року, відображення в них недостовірної інформації про господарську діяльність ДТГО «Львівська залізниця»безпосередньо порушують права та законні інтереси позивача і не ґрунтується на законі. Позивач стверджує, що в Акті перевірки та в приписі від 17.06.2010 року зазначені обставини, що не відповідають дійсності та положенням чинного законодавства про цивільну оборону та захист населення від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Свої вимоги позивач мотивує наступними доводами:

- щодо Акта перевірки: на думку позивача, такий містить недостовірну інформацію про стан цивільного захисту і техногенної безпеки на відокремлених підрозділах ДТГО «Львівська залізниця».

Зокрема, Акт перевірки підписаний посадовими особами відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, якими не предявлялись службові посвідчення представникам Львівської залізниці та не проставлялись 25.05.2010 року особисті підписи в Журналі реєстрації контролюючих органів, відтак вони не мали права здійснювати її відповідно до вимог п. 3 ч. 5 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»та п. 3.3.4 Інструкції з організації роботи органів державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки, затвердженої наказом МНС України від 12.01.2010 року № 1 (далі Інструкція № 1) та не були допущені ДТГО «Львівська залізниця»до проведення цієї перевірки.

На порушення вимог ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»в Акті перевірки відсутній детальний опис виявлених порушень, натомість у ньому посадовими особами відповідача зазначені виявлені, на їхню думку, порушення, які не підтверджені документально.

Позивач також вказує на необґрунтованість в Акті перевірки висновку відповідача щодо відсутності інструкції, положення щодо виконання вимог техногенної безпеки, вивісок табличок із зазначенням номерів телефонів аварійно-рятувальних служб, оскільки посадовими особами відповідача не було звернуто уваги на наказ начальника залізниці від 03.03.2006 року № 170/Н «Про взаємодію структурних підрозділів залізниці з Головними управліннями Міністерства надзвичайних ситуацій областей та власниками нафтогазопродуктопроводів при виникненні надзвичайних ситуацій, повязаних з порушенням або закриттям руху поїздів», відповідно до якого надана підрозділам залізниці Типова Інструкція чергового по станції про порядок оповіщення та дій при виникненні надзвичайних ситуацій, де визначено його дії та порядок оповіщення (з текстами звернень) на різні випадки виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження.

Що стосується відомостей про відсутність організації навчання персоналу діям та способам захисту в разі виникнення аварійних ситуацій та аварій, позивач зазначає, що такі не відповідають дійсності. Згідно з Планом проведення навчань у 2010 році на залізниці за звітній період в проведених навчаннях взяли участь 113 працівників керівного, інженерно-технічного та оперативно-диспетчерського складу, 235 працівників особового складу невоєнізованих формувань цивільної оборони, 184 робітники і службовці та 24 особи формування оперативного реагування.

Відносно відомостей про відсутність зроблених планів локалізації і ліквідації аварій (катастроф) та планів захисту персоналу з врахуванням небезпеки, яка може виникнути на території підрозділу внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій на поруч розташованих потенційно небезпечних обєктах або обєктах підвищеної небезпеки, позивач зазначає, що відповідно до рекомендацій Головного управління планування та дій у кризових ситуаціях МНС України 1998 року в Львівській дирекції залізничних перевезень розроблено План дій органів управління та сил Цивільної оборони з запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій, який погоджений з управлінням з питань надзвичайних ситуацій Львівської облдержадміністрації. Відповідні плани розроблені на обєктах цивільної оборони залізниці та погоджені з відділами з питань надзвичайних ситуацій райдержадміністрацій

За твердженням позивача, підприємством здійснені всі передбачені Положенням про організацію видачі засобів індивідуального захисту на обєктах цивільної оборони заходи. Зберігання майна організовується відповідно до вимог Інструкції з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту, затвердженої наказом МНС України від 16.12.2002 року № 330.

Що стосується висновків про не здійснення ДТГО «Львівська залізниця»процедур виявлення на обєкті джерел та чинників небезпеки, такі суперечать Закону України «Про обєкти підвищеної небезпеки»та прийнятій на його виконання постанові Кабінету міністрів України від 11.07.2002 року № 956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки обєктів підвищеної небезпеки», нормами яких не передбачено ідентифікацію потенційно небезпечних обєктів;

- щодо наказу № 5 від 15.04.2010 року і посвідчення № 438 від 25.05.2010 року на проведення планової перевірки:

Позивач вважає, що оскільки План основних заходів цивільного захисту на 2010 рік затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2009 року № 1454-р, відповідно до пп. 1 п. 33 якого перевірка стану реалізації державної політики у сфері цивільного захисту та організації роботи з питань техногенної і пожежної безпеки в межах Львівської області передбачена тільки у грудні 2010 року і не планувалось її проведення на Львівській залізниці у травні-червні 2010 року як такої, відповідач вчинив дії в частині видання та підписання наказу № 5 від 15.04.2010 року та посвідчення № 438 від 25.05.2010 року на проведення планової перевірки стану реалізації заходів державної політики у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки на ДТГО «Львівська залізниця»з порушенням пункту 1.5 Інструкції № 1 та розпорядження Кабінету Міністрів України № 1454-р.;

- щодо припису від 17.06.2010 року: на думку позивача, вимоги припису щодо укладання відокремленим підрозділом «Вокзал станції Львів»угоди на постійне та обовязкове обслуговування державною аварійно-рятувальною службою суперечать законодавству України, оскільки у ст. 5 Закону України «Про аварійно-рятувальні служби»відсутня пряма вказівка закону щодо обовязковості укладення такого договору. Обслуговування обєктів залізниці силами аварійно-рятувальних підрозділів МНС України є їх прямим обовязком, який виконується на безоплатній основі.

За таких обставин позивач вважає Акт проведення перевірки та припис від 17.06.2010 року незаконними та такими, що не відповідають фактичним обставинам. Крім цього, вважає, що посадові особи відповідача не виконали Методичних рекомендацій щодо розробки переліків питань для здійснення заходів державного нагляду (контролю), затверджених наказом Держкомпідприємництва від 09.04.2010 року № 88, який на момент перевірки був чинним, у частині складання акту перевірки, чим порушили вимоги Закону України «Про засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив в повному обсязі, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю з наступних підстав.

Посадовими особами управління Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки Головного управління МНС України в Львівській області, зокрема ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у період з 25 травня по 14 червня 2010 року була проведена планова перевірка у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки на обєктах ДТГО «Львівська залізниця».

Відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»посадовими особами управління Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки Головного управління МНС України в Львівській області при вході на обєкти ДТГО «Львівська залізниця»позивачу була надана копія Посвідчення (направлення) на проведення перевірки, предявлено службові посвідчення перевіряючих та внесено записи до Журналу реєстрації контролюючих органів даного субєкта господарювання. Оскільки ОСОБА_5 долучився до проведення даної перевірки з запізненням, на вимогу надати Журнал реєстрації контролюючих органів йому в цьому було відмовлено представниками позивача, мотивувавши це браком часу та відсутністю такого журналу на даний момент. Також відповідач зазначає, що при написані прізвища ОСОБА_6 була допущена помилка, хоча номер службового посвідчення такого та підпис співпадає. Вважає, що сам факт проставлення підписів у Журналі не є обовязковою умовою доступу до перевірки і здійснюється лише при наявності такого Журналу.

Твердження позивача щодо «відсутності в Акті детального опису виявлених порушень», відповідач вважає безпідставним, оскільки такий опис є вичерпним та зрозумілим, містить чіткі посилання на норми чинного законодавства щодо виявлених за фактом недотримання законодавства у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки порушень.

Всупереч вимогам п.3.1. «Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях», затверджених наказом МНС України № 557 від 15.08.2007 року (далі - Правила техногенної безпеки), позивачем не було розроблено положення та інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки на обєктах, такі під час проведення перевірки представлені не були.

Також на порушення вимог п.4.5.1. вищевказаних Правил, позивачем не було організовано навчання персоналу діям та способам захисту у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій. Зокрема згідно вимог даного пункту - усі наймані працівники при прийнятті на роботу і за місцем роботи для набуття практичних навиків попередження аварій і ліквідації їх наслідків повинні проходити навчання діям та способам захисту в разі виникнення аварійних ситуацій та аварій, про що у журналі реєстрації вступного інструктажу з питань техногенної безпеки робляться відповідні записи. Однак відповідний журнал у позивача відсутній.

Щодо не розроблення позивачем планів локалізації і ліквідації аварій (катастроф), відповідач зазначає, що ст. 25 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру»чітко вимагає від підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, розроблення планів локалізації і ліквідації аварій (катастроф) з подальшим погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, чого позивачем не було зроблено, тим самим порушено норму даного Закону.

В Акті перевірки встановлено порушення позивачем п.4.3.5. Правил техногенної безпеки, оскільки перевіркою було встановлено відсутність поруч з маршрутами виводу (виходу) працівників з підприємства у випадку можливих надзвичайних ситуацій місць для зберігання засобів індивідуального захисту, чим позивач ставить під загрозу життя та здоровя своїх працівників.

Щодо здійснення процедур виявлення на обєктах ДТГО «Львівська залізниця»джерел та чинників небезпеки, то заходи планової перевірки не мали на меті виявити чи не виявити обєкти підвищеної небезпеки на обєктах позивача. Перевіркою було встановлено лише не виконання вимог Положення про паспортизацію потенційно небезпечних обєктів в частині їх виявлення та обліку.

Відповідачем також заперечується протиправність дій в частині видання та підписання наказу № 5 від 15.04.2010 року та посвідчення № 438 від 25.05.2010 року на проведення планової перевірки стану реалізації заходів державної політики у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки на ДТГО «Львівська залізниця».

Відповідно до пункту 1.5 наказу МНС України від 12.01.2010 року № 1 «Інструкція з організації роботи органів державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки», на який посилається позивач, вказано що свою діяльність органи державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки здійснюють шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до планів їх роботи та графіків перевірок. Такі плани, зокрема, були надані в процесі судового розгляду справи.

Також стосовно укладення угоди на постійне та обовязкове обслуговування державною аварійно - рятувальною службою, представник відповідача пояснив, що постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року № 1214 «Про затвердження переліку обєктів та окремих територій, які підлягають постійному та обовязковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами»залізничні вокзали віднесено до переліку таких обєктів. Однак в процесі проведення перевірки та після її завершення вказана угода не була представлена, що змушує робити висновок про її відсутність.

З урахуванням вищенаведеного, представник відповідача вважає, що позовні вимоги ДТГО «Львівська залізниця»є безпідставними та спрямовані на ухилення від своїх законних зобовязань, у звязку з цим просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 проти задоволення адміністративного позову заперечили у повному обсязі, з підстав викладених у письмових запереченнях відповідача. У поданих пояснень зазначили, що проведення перевірки здійснювалося на підставі та в межах чинного законодавства України. При її проведенні втручання органу державного нагляду (контролю) у статутну діяльність субєкта господарювання не відбувалося. Вимоги припису від 17.06.2010 року спрямовані на усунення недоліків, які загрожують не тільки працівникам позивача, але й громадянам України та інших держав, виявлених на обєктах «Львівської залізниці»та не мали на меті перешкодити нормальному функціонуванню субєкта господарювання.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у поданій на адресу суду заяві від 02.03.2011 року № 58/14/1601 просили розгляд справи проводити у їхній відсутності. Проти позову заперечили у повному обсязі, підтримали позицію представника відповідача та третіх осіб. Просили у задоволенні позову ДТГО «Львівська залізниця»відмовити повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного.

ДТГО «Львівська залізниця»(ідентифікаційний код 01059900) зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Львівської міської ради 16.03.1992 року (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 760885), що підтверджується довідкою АА № 295793 з ЄДРПОУ.

Видами діяльності товариства за КВЕД є: функціонування інфраструктури залізничного транспорту; діяльність пасажирського залізничного транспорту; діяльність вантажного залізничного транспорту; медична практика; діяльність у сфері інжинірингу; будівництво будівель.

Згідно Положення про Державну інспекцію цивільного захисту та техногенної безпеки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 року № 1446, Законів України «Про правові засади цивільного захисту»від 24.06.2004 року № 1859-IV, «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»від 05.04.2007 року № 877-V на Державну інспекцію цивільного захисту та техногенної безпеки, яка є урядовим органом державного управління, що діє у складі МНС України і йому підпорядковується, покладено обовязки та функції щодо здійснення державного нагляду і контролю у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, цивільної оборони.

Відповідно до п.1.5. наказу МНС України від 12.01.2010 року № 1 «Інструкція з організації роботи органів державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки»(далі Інструкція № 1) свою діяльність органи державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки здійснюють шляхом проведення планових та позапланових перевірок органами державного нагляду у зазначеній сфері відповідно до планів їх роботи та графіків перевірок.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ДІ цивільного захисту та техногенної безпеки ГУ МНС України у Львівській області відповідно до посвідчення на проведення планової перевірки від 25.05.2010 року № 438, виданого на виконання наказу ДІ цивільного захисту та техногенної безпеки ГУ МНС України у Львівській області № 5 від 15.04.2010 року, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у період з 25 травня по 14 червня 2010 року проведено планову перевірку стану цивільного захисту і техногенної безпеки на обєктах ДТГО «Львівська залізниця»розташованих в м. Львові та території Львівської області.

Основну увагу приділено додержанню вимог «Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях», затверджених наказом МНС України № 557 від 15.08.2007 року, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 03.09.2007 року за № 1006/14273.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 05.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»територіальним органом державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки у Львівській області у грудні 2009 року розроблено річний План службової діяльності територіального органу державного нагляду з питань цивільного захисту та техногенної безпеки в Львівській області на 2010 рік. Вищезазначений план затверджено начальником ДІ цивільного захисту та техногенної безпеки МНС України у Львівській області та погоджено начальником ГУ МНС України у Львівській області. Пунктом 11.24 даного плану передбачено проведення перевірок на обєктах Львівської залізниці у квітні-травні 2010 року.

У межах переліку питань кожен орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу має визначити ті питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), уніфіковані форми актів, в яких передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, затверджуються органом державного нагляду (контролю) і публікуються в мережі Інтернет у порядку, визначеному законодавством.

Частиною 4 ст. 5 вищевказаного Закону передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення субєкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Так, на підставі затвердженого Плану перевірок на 2010 рік, витяг якого надано суду та знаходиться в матеріалах справи, та відповідно до наданих відповідачем доказів, 05.05.2010 року було направлено повідомлення № 13/12/2802 про проведення перевірки.

Також згідно листа від 12.05.2010 року № 13/12/3139, що був отриманий позивачем 19.05.2010 року вх. № 711, ДІ цивільного захисту та техногенної безпеки ГУ МНС України у Львівській області було направлено для узгодження перелік обєктів підпорядкованих ДТГО «Львівська залізниця»дислокованих на території м. Львова та Львівської області, на яких планується проведення планових перевірок.

Щодо заперечення позивача стосовно внесення до п.95 припису від 14.06.2010 року «Державного закладу «Клінічна лікарня Львівської залізниці», оскільки такий 25.12.2010 року зареєстрований ВК Львівської міської ради як юридична особа (ідентифікаційний код 23889513), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А01 № 202801, судом встановлено, що перелік обєктів щодо яких була проведена планова перевірка сторонами погоджувався. Заперечень від позивача на адресу ДІ цивільного захисту та техногенної безпеки ГУ МНС України у Львівській області щодо проведення перевірки такого обєкту не надходило.

Відповідно до загальних положень Статуту «Державного закладу «Клінічна лікарня ДТГО «Львівська залізниця» такий заснований на державній власності, відноситься до сфери управління Міністерства транспорту та звязку України, підпорядкований Державній адміністрації залізничного транспорту України, а в порядку координаційної діяльності ДТГО «Львівська залізниця».

Підставою для заміни 01.04.2008 року свідоцтва про державну реєстрацію зазначається зміна найменування юридичної особи. Однак, Статутом передбачено, що «Державний заклад «Клінічна лікарня ДТГО «Львівська залізниця»є правонаступником прав та обовязків «Державного закладу «Клінічна лікарня Львівської залізниці». Таким чином, аргумент позивача в цій частині судом до уваги не береться.

Окрім того, як вбачається з копії листа № н/392а20/5-10 адресованого начальником ДТГО «Львівська залізниця»обєктам «Львівської залізниці»- позивач був ознайомлений також з датами проведення перевірок. Заперечень щодо питань проведення планової перевірки позивачем подано не було. Факт повідомлення належним чином в передбачені законодавством строки про проведення планової перевірки позивачем не оспорюється.

Згідно ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. За частиною 7 цієї ж статті на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового (або позапланового) заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом пяти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. За результатами планової перевірки в підрозділах ДТГО «Львівська залізниця»відповідачем було складено Акт про виявлені недоліки та порушення законодавства у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. З метою усунення таких порушень, 17.06.2010 року відповідачем винесено припис за формою і змістом, що встановлена у Додатку № 4 до п.3.3.8 Інструкції № 1 та наданий згідно з пунктом 3.3.8 цієї ж Інструкції для виконання ДТГО «Львівська залізниця», в особі її начальника Мостового М.В., шляхом вжиття залізницею щодо її окремих підрозділів, що зазначені у приписі, таких заходів, як:

- здійснити процедури виявлення на обєкті джерел та чинників небезпеки відповідно до методики ідентифікації потенційно небезпечних обєктів, яка стверджена наказом МНС від 23.02.2006 № 98 (пункти Припису 1, 7, 13, 19, 25, 34, 3645, 54, 63, 71, 79, 87, 96, 104, 112, 122, 131, 138, 147, 156, 165, 171, 177, 183, 189, 195, 201, 207);

- розробити та затвердити положення, інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки (пункти припису 2, 3, 8, 9, 14, 15, 20, 21, 26, 27, 37, 38, 46, 47, 55, 56, 64, 65, 72, 73, 80, 81, 88, 89, 97, 98, 105, 106, 113, 114, 123, 124, 132, 133, 139, 140, 148, 149, 157, 158, 166, 167, 172, 173, 178, 179, 184, 185, 190, 191, 196, 197, 202, 203, 208, 209);

- поруч зі всіма телефонними апаратами вивісити таблички із зазначенням номерів телефонів для виклику аварійно-рятувальних служб (пункти припису 5, 17, 23, 29, 41, 50, 59, 68, 76, 84, 92, 101, 109, 117, 120, 127, 136, 143, 152, 161, 169, 175, 181, 187, 193, 199, 205, 211);

- організувати навчання персоналу діям та способам захисту в разі виникнення аварійних ситуацій та аварій (пункти припису 4, 10, 16, 22, 28, 31, 39, 48, 57, 66, 74, 82, 90, 99, 107, 115, 121, 125, 134, 141, 150, 159, 168, 174, 180, 186, 192, 198, 204, 210);

- розробити план локалізації і ліквідації аварій (катастроф) та плани захисту персоналу з врахуванням небезпеки, яка може виникнути на території підрозділу внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій на поруч розташованих потенційно небезпечних обєктів або обєктів підвищеної небезпеки (пункти припису 6, 12, 18, 24, 30, 35, 42, 44, 51, 53, 60, 62, 69, 77, 78, 85, 86, 93, 94, 102, 103, 110, 111, 118, 119, 128, 130, 137, 144, 146, 153, 155, 162, 164, 170, 176, 182, 188, 194, 200, 206, 212, 213);

- забезпечити персонал засобами індивідуального захисту (пункти припису 43, 52, 61, 70, 129, 145, 154, 163);

- надати угоду на постійне та обовязкове обслуговування державною аварійно-рятувальною службою (пункт припису 33).

Для встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки, які за певних обставин можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, відповідно до Наказу МНС від 23.02.2006 р. № 98, здійснюється ідентифікація (аналіз) структури обєктів господарської діяльності та характеру їх функціонування.

Відповідно до п. 7 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних обєктів, затвердженого наказом МНС України 18.12.2000 р. № 338 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.09.2005 р. за № 970/11250 ідентифікації підлягають усі обєкти господарської діяльності, які розташовані на території України і перебувають у державній, колективній або приватній власності, юридичних або фізичних осіб, а також інші обєкти, визначені комісіями з питань ТЕБ та НС або відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади.

Відповідно до цього Положення, потенційно небезпечний обєкт обєкт, на якому можуть використовуватися, або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші обєкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

Статтею 1 та 9 Закону України «Про обєкти підвищеної небезпеки»№ 2245-III від 18 січня 2001 року визначено, що потенційно небезпечний обєкт обєкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші обєкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії. Субєкт господарської діяльності ідентифікує обєкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин. При цьому, ідентифікація обєктів підвищеної небезпеки - порядок визначення обєктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних обєктів.

Пунктом 17 Методики ідентифікації потенційно небезпечних обєктів, затвердженою Наказом МНС України № 98 від 23.02.2006 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України №286/12160 від 20 березня 2006 року) встановлено, що обєкт господарської діяльності визнається потенційно небезпечним за умови наявності у його складі хоча б одного джерела небезпеки, здатного ініціювати НС місцевого, регіонального або державного рівнів.

При цьому, додатком № 2 до п. 13 Методики ідентифікації потенційно небезпечних обєктів, визначається перелік основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним обєктам, та до яких, в тому числі, відносяться: технологічне обладнання, повязане з використанням, виготовленням, переробкою, зберіганням або транспортуванням небезпечних речовин, резервуари, цистерни, балони та інші ємності з небезпечними речовинами, станційні колії та стрілочні переведення залізничних станцій, примикання і перетини, вантажно-розвантажувальні та пасажирські пристрої, сортувальні станції, локомотивне, вагонне та складське господарство залізниць.

Крім того, п. п. 3, 4, 28 Порядку ідентифікації та обліку обєктів підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 956 від 11 липня 2002 року, субєкт господарської діяльності, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний обєкт організовує проведення його ідентифікації. Потенційно небезпечний обєкт вважається обєктом підвищеної небезпеки відповідного класу у разі, коли значення сумарної маси небезпечної або декількох небезпечних речовин, що використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на обєкті, перевищує встановлений норматив порогової маси. При цьому, субєкти господарської діяльності несуть відповідальність згідно із законодавством за своєчасне, повне і достовірне проведення ідентифікації обєктів підвищеної небезпеки.

З матеріалів справи вбачається, що у ДТГО «Львівська залізниця»відсутні підтверджуючі матеріали щодо проведення ідентифікації обєктів по визначенню ступеня небезпеки. Таким чином, аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку щодо правомірності вимог відповідача щодо необхідності проведення ідентифікації потенційно небезпечних обєктів ДТГО «Львівська залізниця».

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру»підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру розробляють плани локалізації і ліквідації аварій (катастроф) з подальшим погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Пунктами 4.6, 4.7 Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого Наказом Комітету по нагляду за охороною праці України № 112 від 17.06.99 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 червня 1999 року за № 424/3717) передбачено, що обовязки щодо розробки і впровадження даних планів та відповідальність за їхню якість покладаються на власника (керівника) підприємства (обєкта). Розробка може виконуватися власником самостійно або із залученням спеціалізованих організацій за умови, що вони мають дозвіл на виконання такої роботи, отриманий в установленому порядку. Територіальні управління Держгірпромнагляду й територіальні органи МНС контролюють розробку та впровадження планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій на підприємстві (обєкті).

Пунктом 3.1 Правил техногенної безпеки задекларовані норми щодо необхідності розроблення та затвердження положень, інструкцій щодо виконання вимог техногенної безпеки на обєктах та здійснення постійного контролю за їх дотриманням. Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки такі представлені не були. Не розроблення положень та інструкцій щодо виконання вимог техногенної безпеки позивач обґрунтовує відсутністю методичних рекомендацій, що є обовязковими для виконання субєктам господарювання.

Однак, згідно ст. 19 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) на письмовий запит субєкта господарювання надають йому письмові консультації з питань здійснення державного нагляду (контролю) щодо вимог, додержання яких перевіряється органами державного нагляду (контролю).

Тобто, в даному випадку на відповідача законодавством покладається обов'язок щодо надання консультаційної підтримки позивача для можливості розробити зазначену документацію у відповідності до норм чинного законодавства в обсягах, які вимагаються відповідачем. Зазначена обставина може впливати лише на зясування причин, з яких вимоги п. 2, 3, 8, 9, 14, 15, 20, 21, 26, 27, 37, 38, 46, 47, 55, 56, 64, 65, 72, 73, 80, 81, 88, 89, 97, 98, 105, 106, 113, 114, 123, 124, 132, 133, 139, 140, 148, 149, 157, 158, 166, 167, 172, 173, 178, 179, 184, 185, 190, 191, 196, 197, 202, 203, 208, 209 припису не були виконані позивачем (наприклад, при застосуванні до нього за це негативних наслідків).

Як вбачається з матеріалів справи на адресу ДІ цивільного захисту та техногенної безпеки ГУ МНС України та жодних інших структурних підрозділів ГУ МНС України у Львівській області, а також в процесі планової перевірки обєктів позивача не надходило жодних запитів та листів з проханням розяснити процедуру складання планів локалізації і ліквідації аварій (катастроф) та положень, інструкцій щодо виконання вимог техногенної безпеки або з проханням надати типові їх зразки. Відтак, виявлені в процесі проведення планової перевірки порушення щодо відсутності вищезазначеної документації були зафіксовані у Акті перевірки.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Цивільну оборону України»№ 2974-XII від 3 лютого 1993 року керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з цивільної оборони і несе повязані з цим матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсягах, передбачених законодавством. Радіаційні, хімічні і вибухонебезпечні підприємства додатково створюють локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації та оповіщення персоналу і населення, що проживає в зонах можливого ураження; запроваджують інженерно-технічні заходи, що зменшують ступінь ризику виникнення аварій, пожеж та вибухів, і несуть витрати щодо їх здійснення в обсягах, передбачених відповідними нормативно-правовими актами. Власники потенційно небезпечних обєктів відповідають за захист населення, що проживає в зонах можливого ураження, від наслідків аварій на цих обєктах.

Позивачем в обґрунтування позовної заяви вказано, що для видачі майна цивільної оборони у підрозділах створено 19 пунктів видачі засобів індивідуального захисту. Всі необхідні документи для видачі розроблені відповідно до Положення про організацію видачі засобів індивідуального захисту на обєктах цивільної оборони. Зберігання майна здійснюється відповідно до вимог Інструкції з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту, затвердженої наказом МНС України від 16.12.2002 року № 330.

Пунктом 4.10.1 «Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях», затверджених наказом МНС України № 557 від 15.08.2007 року (далі - Правила техногенної безпеки) передбачено, що керівники обєктів, установ і організацій повинні враховувати можливу небезпеку, що може виникнути на їх територіях при виникненні надзвичайних ситуацій на потенційно небезпечних обєктів або обєктах підвищеної небезпеки, і: розробляти плани захисту персоналу; забезпечувати персонал відповідними засобами захисту органів дихання; створювати відповідні евакуаційні органи, які мають здійснювати всі заходи, наведені у пункті 4.7 Правил; здійснювати взаємодію з керівництвом потенційно небезпечних обєктів або обєктів підвищеної небезпеки щодо оповіщення про небезпеку, що може впливати на діяльність обєкта; організовувати навчання персоналу діям у разі виникнення надзвичайних ситуацій; виконувати інші вимоги цих Правил стосовно забезпечення техногенної безпеки на території своїх обєктів. Відповідач у своїх запереченнях на позовну заяву зазначає, що оскільки більшість обєктів ДТГО «Львівська залізниця»знаходиться в зоні ураження хімічно небезпечних обєктів та речовин, що зумовлено специфікою діяльності такого субєкта господарювання, враховуючи неодноразові аварії з викидами небезпечних речовин на залізничному транспорті, для забезпечення засобами радіаційного та хімічного захисту працівників залізниці у приписі від 17.06.2010 року пропонують усунути виявлені порушення. Зокрема, під час проведення перевірки виявлено порушення п.4.3.5 Правила техногенної безпеки щодо зберігання засобів індивідуального захисту у місцях, які знаходяться поруч з маршрутами виводу (виходу) працівників з підприємства при виникненні аварій.

Як зазначається в листі ВП «Львівська дирекція залізничних перевезень»від 16.08.2010 року № 44, для видачі засобів захисту створено 19 пунктів видачі ЗІЗ, які отримують ЗІЗ зі складів цивільної оборони, що знаходяться на станціях Стрий, Дрогобич, Самбір, Клепарів. Крім того, відповідно до наказу начальника залізниці від 19.09.2007 року № 748/н «Про забезпечення працівників станції категорованих з цивільної оборони засобами індивідуального захисту», працівникам підрозділів залізниці, що повязані із забезпеченням руху поїздів, видані на руки засоби захисту органів дихання, у т.ч.: фільтруючі протигази, ізолювальні протигази різних типів.

Однак, при проведенні планової перевірки на обєктах ДТГО «Львівської залізниці»представниками відповідача було виявлено відсутність засобів індивідуального захисту працівників від аміаку, про що зазначено в Акті проведеної перевірки. Окрім того, оскільки засоби індивідуального захисту загальної дії знаходяться на складах (на відстані близько 100 км), при виникненні потреби ними скористатися може виникнути загроза життю та здоровю працівників позивача.

Крім цього, п.4.5.1 Правил техногенної безпеки передбачено проведення для усіх найманих працівників при прийнятті на роботу і за місцем роботи для набуття практичних навиків попередження аварій і ліквідації їх наслідків навчання діям та способам захисту в разі виникнення аварійних ситуацій та аварій, про що у журналі реєстрації вступного інструктажу з питань техногенної безпеки робляться відповідні записи.

Таке навчання, відповідно до п.4.5.2 вищевказаних Правил проводиться у формі інструктажів та навчань, які проводяться в системі охорони праці, з включенням питань техногенної безпеки, відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 року № 15, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 року за № 231/10511.

Додатком 3 до підпункту 4.5.1 Правил техногенної безпеки передбачена типова форма журналу реєстрації вступного інструктажу з питань техногенної безпеки. Однак, як встановлено під час судового розгляду справи та не заперечувалося представниками сторін, такий журнал для огляду при проведенні планової перевірки не надавався, про що містяться відповідні записи у Акті перевірки. Для огляду в судове засідання такий не подавався.

Відповідно до п.4.4.12 Правил техногенної безпеки поруч з телефонними апаратами слід вивішувати таблички із зазначенням номера телефону для виклику аварійно-рятувальних служб. Як зазначає позивач у своїх поясненнях до заперечення від 20.01.2011 року № ню-33, такі таблички знаходяться у всіх приміщеннях ДТГО «Львівська залізниця», однак перевіркою зафіксована фактична відсутність таких поруч з телефонними апаратами.

Щодо необхідності угоди на постійне та обовязкове обслуговування державною аварійно-рятувальною службою, відповідно до п. 1.1, 1.2, 4.1 «Порядку обслуговування обєктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами», затвердженого Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 440 від 17.11.2003 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 грудня 2003 року за № 1125/8446) таким визначено механізм, умови здійснення та загальні принципи взаємовідносин державних аварійно-рятувальних служб та їх формувань, створених на професійній основі, з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, із субєктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, у віданні або підпорядкуванні яких знаходяться обєкти, окремі території, на яких існує ризик виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів. Положення обовязкове для субєктів обслуговування, на обєктах яких існує ризик виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів. Підставою для укладання договорів на аварійно-рятувальне обслуговування обєктів державними аварійно-рятувальними службами є наявність на обєкті джерела потенційної небезпеки або ризику виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Положеннями ч.3 ст.5 Закону України «Про аварійно-рятувальні служби», пп.3.2 п.3 Порядку № 440, визначено, що перелік обєктів, що підлягають постійному та обовязковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року № 1214. В підпункті Транспортно-дорожній комплекс вказано, що автомобільні, залізничні, морські та річкові вокзали, аеропорти, аеродроми, морські та річкові порти, метрополітени, мости, тунелі та шляхопроводи, райони відповідальності України за організацію обслуговування повітряного руху, водні об'єкти України, в тому числі у зоні відповідальності України на Чорному та Азовському морях, на річках Дніпрі та Дунаї належать до обєктів, які підлягають постійному та обовязковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами. Таким чином, п. 33 припису винесеного відповідачем 17.06.2010 року не суперечить вимогам вищевказаних законів.

Відповідно до п. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»припис обовязкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) субєкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо субєкта господарювання. Згідно ст. 30 Закону України «Про правові засади цивільного захисту»від 24.06.2004 року № 1859-IV Державна інспекція цивільного захисту та техногенної безпеки має право предявляти громадянам, підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності, іноземцям та іноземним юридичним особам вимоги щодо здійснення передбачених законодавством заходів у сфері цивільного захисту, давати обовязкові для виконання приписи з питань, що належать до їх компетенції.

Суд не вбачає в діях відповідачащодо винесення припису порушень норм чинного законодавства. Метою проведення планової перевірки було забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, техногенної та пожежної безпеки та здійснення заходів державного нагляду (контролю) за провадженням господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища від шкідливого впливу аварій на цих обєктах шляхом запобігання їх виникненню, обмеження (локалізації) розвитку і ліквідації наслідків.

Так, ст. 3 Конституції України закріплює, що людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Законом України «Про Цивільну оборону України»№ 2974-XII від 3 лютого 1993 року передбачено, що кожен має право на захист свого життя і здоровя від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Доказів порушення прав та охоронюваних законом інтересів субєкта господарювання неправомірними діями відповідача при проведенні планової перевірки ДТГО «Львівська залізниця» позивачем суду не надано, настання певних негативних наслідків за результатами здійснення заходів державного нагляду шляхом складання акту перевірки та винесення припису про усунення виявлених порушень субєкта господарювання позивачем суду не доведено.

Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що припис ДІ цивільного захисту та техногенної безпеки ГУ МНС України у Львівській області від 17.06.2010 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій прийнятий на підставі, у межах повноважень, обґрунтовано, своєчасно та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позов ДТГО «Львівська залізниця»не підлягає задоволенню.

З урахуванням норм ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 72, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 08 квітня 2011 року

Суддя Мричко Н.І.