Постанова № 15854359, 17.05.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 року 14:30 Справа № 2а-0870/2450/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМалиш Н.І.,

при секретарі Рожик О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства “Запоріжбіосинтез” до Запорізької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості товару,

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство “Запоріжбіосинтез” (далі Позивач або ЗАТ «Запоріжбіосинтез») звернулося із адміністративним позовом до Запорізької митниці (далі відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості товарів від 20.10.2010р. № 112000006/2010/002087/1.

В обґрунтування позову товариство посилається на те, що 20.10.2010 Запорізька митниця всупереч діючому законодавству, положенням Митного кодексу України прийняла рішення № 112000006/2010/002087/1 про визначення митної вартості товарів, яким встановила митну вартість імпортованого товару за 1 кг. на рівні 3.1300 доларів США, що є вищою вартістю, аніж реальна, що зазначена в контракті від 12.12.2008 № 08XY121201, додатковій угоді № 3 від 27.04.2010 р. до ексклюзивною контракту та специфікації № 11 від 09.07.2010 р. на основі яких документів, відповідно до методу 1 визначення митної вартості (за ціною договору (вартості операції) декларантом була зазначена митна вартість в декларації ІМ-40 №112000009/2010/011337 від 18.10.2010р. Вказує, що декларантом були надані всі необхідні документи, для підтвердження відомостей про митну вартість товарів та того, що ціна, вказана в договорі, є достовірною. Позивач стверджує, що були надані додаткові документів, які витребувала Запорізька митниця. Більш того, на думку Позивача, у митниці не було підстав, які б перешкоджали визначенню митної вартості товару за ціною договору, до того ж в рішенні Запорізької митниці не зазначено жодних підстав, які могли слугувати для визначення митної вартості товару за іншим, ніж основний метод.

У судовому засіданні представник Позивача підтримав вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягає на його задоволенні та скасуванні оскаржуваного рішення Запорізької митниці.

Представник Відповідача позов не визнав. У судовому засіданні надав пояснення відповідно до письмових заперечень від 10.05.2011 та зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за вантажною митною декларацією від 18.10.11 №112000009/2011/011337, було перевірено документи подані для підтвердження митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю, а також проаналізовано рівень митної вартості товарів ЄАІС Держмитслужби, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами проведеного контролю було виявлено факт, що митна вартість ввезеного товару Позивачем значно відрізнялась від рівня митної вартості аналогічних товарів, імпортованих на митну територію України, у звязку із чим та у відповідності з п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, були затребувані від Позивача додаткові документи. 20.10.2010 декларантом було надано додаткові документи (їх частина від витребуваних) та вчинено запис про неможливість надати інші документи.

На підставі положень статті 265 Митного Кодексу України (далі МК України), вимог п. 14 постанови КМУ від 20.12.06 №1766, було здійснено митну оцінку товару. При здійсненні митної оцінки був застосований метод визначення митної вартості за резервним методом відповідно статті 273 МК України. При визначенні митної вартості товару використовувалась цінова інформація, що була в наявності митниці, яка ґрунтувалась на раніше визначеній вартості за методом № 6.

Представник Відповідача вважає позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно матеріалам справи, між ЗАТ “Запоріжбіосинтез” та Biotechnology Co. Ltd”, Китай (виробник), 12 грудня 2008 р. був укладений зовнішньоекономічний контракт № 08 XY121201, відповідно до умов якого виробник зобовязується виготовити та поставити ЗАТ “Запоріжбіосинтез” товар (гранули (порошок) з двадцяти відсотковим вмістом хлортетрацикліну). Згідно зі специфікацією № 11 від 09.07.2010 p., додаткової угоди №3 від 27.04.2010 до ексклюзивного контракту № 08XY121201 від 12.12.2008 р. сторонами по договору визначено вартість товару у розмірі 2,79 доларів США за кг товару.

Умовами контракту визначений загальний об'єм товару, який складає 3000 (три тисячі) тон, в п. 3.2. контракту зазначено, що «в вартість товару входять витрати пов'язані з оформленням, відправкою товару на умовах CIF - Порт Одеса». При цьому товар поставляється виробником партіями на підставі специфікацій.

18.10.2010 до відділу Запорізької митниці Позивачем для митного оформлення в режимі ІМ-40 була надана вантажна митна - декларація №112000009/2010/011337 форми МД-2 з вантажем «Ветеринарний препарат: суміш хлортетрацикліну та інших нефармацевтичних органічних та неорганічних речовин - 20 000 кг. у формі порошку»:

-партія № 201007105 - 10 000кг;

-партія № 201007106 - 10 000кг.

У вказаній вантажній митній декларації в графі 42 зазначалась митна вартість товару, яка була визначена декларантом за ціною договору і складає 441 322,20 гри., оскільки в п. 3.1. ексклюзивного контракту від 12.12.2008 p. №08XY121201 та додатковою угодою № 3 від 27.04.2010 р. до ексклюзивного контракту ціна товару визначена на рівні 2,79 долара СІНА, відповідно до специфікації №11 від 09.07.2010 р. до контракту № 08XY121201 вага імпортованого товару складає 20 000 кг., курс валют на день подання тимчасової митної декларації встановлено на рівні 7,909 долар США , таким чином: 20 000 (загальна кількість товару) * 2,79 (ціна за 1 кг. товару) - 55 800 - ціна товару в доларах США 55 800 (ціна товару в доларах СІ1ІА) * 7.909 (курс валюти) = 441 322. 20 - ціна товару в гривнях.

Для підтвердження митної вартості товару відділу митного оформлення товару, відповідно матеріалам справи, Позивачем були надані наступні документи:

-облікова картка;

-міжнародна товарно-транспортна накладна № 3251/1;

-коносамент №NGLBDH700 від 19.08.2010 p.;

-рахунок-фактура (інвойс) №JH08121201K від 09.08.2010 p.;

-пакувальний/ваговий лист від 09.08.2010 p.;

-специфікація №11 від 09.07.2010 р. до ексклюзивного контракту № 08XY121201 від 12.12.2008 p.;

-ексклюзивний контракт між Закритим акціонерним товариством «Запоріжбіосянтез» (Україна) та «Jinhe Biotechnology Co. Ltd.» (Китай), № 08XY121201 від 12.12.2008р.;

-сертифікат аналізу №1636 від 19.07.2010 p.;

-сертифікат аналізу №1635 від 18.07.2010 p.;

-сертифікат походження № С101500000080031 від 16.08.2010 p.;

-платіжне доручення в іноземній валюті № 16 від 24.09.2010 p.;

-платіжне доручення в іноземній валюті №10 від 03.08.2010 p.:

-вантажна митна декларація №112000009/2010/011337 від 18.10.2010 р.

Наявні у матеріалах справи документи свідчать, що позивач, подавши декларації митної вартості за формою ДМВ-1, визначив митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1) відповідно до статті 267 Митного кодексу України, відповідно до якої митною вартістю за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, є ціна угоди, фактично сплачена, чи ціна, яка підлягає сплаті за товари, які імпортуються за призначенням в Україну, на момент перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Отже, вимоги п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження позивачем були виконані в повному обсязі.

Під час здійснення Відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товару Позивачем, а також проаналізовано рівень митної товарів ЄАІС Держмитслужби, митне оформлення яких вже здійснено, за результатами проведеного контролю було виявлено, що митна вартість ввезеного Позивачем товару значно відрізнялась від рівня митної вартості аналогічних товарів, імпортованих на митну територію України (заявлена декларантом митна вартість становила 2,79 дол. США/кг, мінімальна митна вартість даного товару - 3,13 США/кг), у в'язку з чим та у відповідності з п.11 Порядку, Запорізькою митницею були затребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме:

-відповідну бухгалтерську документацію;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару;

-калькуляцію фірми - виробника товару;

-переклад митної декларації країни відправлення;

-інформація зовнішньоторговельних організацій про вартість товару;

-інші документи для підтвердження митної вартості .

Декларантом ЗАТ «Запоріжбіосинтез» було здійснено запис про ознайомлення 19.10.10.

Пунктом 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

20.10.10 декларантом ЗАТ «Запоріжбіосинтез» було здійснено запис про надання додаткових документів:

-експертний висновок Запорізької торгівельно-промислової палати №ОЦ-219;

-копія платіжного доручення в іноземній валюті № 16 від 24.09.2010 p.,

-копія платіжного доручення в іноземній валюті №10 від 03.08.2010 p.,

-копія калькуляції собівартості виробника №1786,

-копія прайс-листа виробникам №1785,

-копія ВМД іноземної країни №020220100526240124 від 19.08.2010 року.

Рішенням від 20.10.2010р. № 112000006/2010/002087/1 Запорізька митниця визначила митну вартість товару за резервним методом відповідно до ст. 273 Митного кодексу України, що саме не було надано Позивачем для визначення вартості товару за методом 1 (ціна договору), Відповідач не зазначив.

Відповідно до ст. 259 МК України митна вартість товарів це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень Митного кодексу (ч. 1 ст. 260 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: основним методом визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. У випадку, якщо основний метод при визначені митної вартості товару не можна використати, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог ст.ст. 268, 269 МК України. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог ст. 268 і 269 МК України застосовуються інші методи. При цьому МК України встановлено послідовне використання кожного із зазначених методів. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Виключення становлять методи 4 і 5, які можна використовувати якщо неможливо застосувати метод 3 у будь-якій послідовності на розсуд декларанта (ст. 266 МК України). І тільки у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених ст. 273 МК України.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обовязок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Проте з Позивачем таких консультацій Відповідачем проведено не було, до того ж відсутні будь-які докази про послідовне застосування відповідачем методів визначення митної вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи при декларуванні товару Позивач визначив його митну вартість, виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, специфікацій, та наданих інших документів.

Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобовязаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Суд дійшов висновку, що Позивачем було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів.

Відповідач у своїх запереченнях зазначає, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було перевірено документи, подані для митного оформлення, але після перевірки відповідності заявленої митної вартості ціновій інформації ЄАІС ДМСУ було зясовано, що митна вартість заявленого товару значно відрізняється від цінової інформації ЄАІС ДМСУ. При цьому будь-яких посилань на те, що поданих Позивачем документи не містили істотної інформації тощо, або яких ще саме не вистачає документів, відповідач не наводить.

В обґрунтування неможливості проведення митного оформлення товару за першим методом, митний орган послався на неподання Позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки Позивачем відповідно до вищенаведених приписів Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість, а у випадку обєктивної неможливості та відсутності цих - поясненням причин їх ненадання.

Разом із тим, витребувавши перелік документів, передбачених п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

Митна вартість, визначена згідно з положеннями МК України, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосування цих методів. Крім того, для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у його розпорядженні.

З дій Відповідача та прийнятих рішень не вбачається наявність потреби у Відповідача даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товару, у підтвердженні заявленої декларантом митної вартості, наявність виникнення у нього обєктивних обставин та обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

З рішення Відповідача про визначення митної вартості товару за шостим методом також не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом на підставі документів, поданих позивачем, та чи взагалі була потреба у відповідача самостійно визначати митну вартість за шостим методом. Крім того, у своїх запереченнях Відповідач зазначає, що у електронній базі є інша вартість аналогічного товару Позивача, проте метод щодо аналогічного товару також не був застосований Відповідачем.

Крім того, в оскаржуваному рішенні Відповідачем не вказано якою саме ціновою інформацією ДМСУ та за який період вона керувалася при визначенні митної вартості.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд дійшов висновку, що Відповідачем не було доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товарів за резервним методом, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 72, 94, 158-163,167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості товарів від 20.10.2010р. № 112000006/2010/002087/1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства “Запоріжбіосинтез” (ЄДРПОУ 05379553) 3(три)грн. 40коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови було виготовлено 18 травня 2011року.

СуддяН.І. Малиш