Постанова № 15854084, 21.04.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2011 року м. Запоріжжя                               Справа № 2а-0870/528/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді          Янюк О.С.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаш», м.Мелітополь Запорізької області

до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Продмаш» (далі – ТОВ «Продмаш», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі – Мелітопольська ОДПІ, відповідач), в якому із урахуванням уточнення просить податкове повідомлення-рішення від 27.12.2010 №0009621503/0 скасувати частково у розмірі 7950,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте 21.04.2011 надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. У попередніх судових засіданнях представник позивача позов підтримав у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та письмових поясненнях від 21.04.2011 №11/04-21-1. Зокрема зазначив, що не погоджується з результатами перевірки , які викладені в акті від 16.12.2010 №1483/152/31802327, оскільки в акт відповідачем включено суму сплачену позивачем відповідно до платіжного доручення від 09.11.2010 №3351 як оплата основного зобов’язання по платежу – орендна плата за землю, що не відповідає дійсності. Вказує, що ТОВ «Продмаш» сплачувало відповідачу борг у розмірі 18838,10 грн., який виник з оплати за землю згідно податкового повідомлення-рішення від 18.10.2010 №0008611503/0. Рішенням №12 від 28.10.2010 про розстрочення податкових зобов’язань позивачу надано розстрочку зі сплати штрафу, про що укладено договір від 28.10.2010 №12. Крім того, зазначає, що 09.11.2010 на виконання зазначених рішення і договору позивачем сплачено 15900,00 грн. Однак цей платіж, на думку позивача, в акті був зарахований відповідачем до сплати основного платежу – орендна плата за землю, що у подальшому привело до винесення оскаржуваного рішення і нарахування штрафних санкцій у розмірі 50% від сплаченої суми у сумі 7950,00 грн. З урахуванням викладеного, вважає спірне рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, проте 21.04.2011 від нього надійшло клопотання про розгляд справу без його участі. У попередніх судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях. Зокрема зазначав, що Мелітопольською ОДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання своєчасності сплати орендної плати за землю за березень, квітень 2009 року, якою встановлено порушення ст. 17 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 №2535-ХІІ (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №2535-ХІІ), пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №2181-ІІІ). Крім того, вказував, що на підставі даних картки особового рахунку відповідачем було встановлено, що станом на 09.11.2010 за ТОВ «Продмаш» рахувався борг по орендній платі за землю за березень 2009 року, який виник відповідно до самостійно поданої підприємством податкової декларації орендної плати за землю від 27.01.2009 №2861. Тому, сума грошових коштів, сплачених платіжним дорученням від 09.11.2010 №3351 була зарахована у сплату податкового боргу по орендній платі за землю за березень 2009 року у розмірі 14798,35 грн. та на погашення пені у розмірі 1101,65 грн. З урахуванням викладеного, вважає, що спірне рішення є правомірним.

Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін, за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

18.10.2010 посадовими особами Мелітопольської ОДПІ проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Продмаш» з питання своєчасності сплати орендної плати за землю до бюджету.

За результатами перевірки відповідачем складений відповідний акт від 18.10.2010 №1252/152/31802327, у якому зазначається, що перевіркою встановлені порушення, зокрема, ст. 17 Закону №2535-ХІІ, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, а саме: платником орендної плати за землю несвоєчасно сплачено орендну плату за землю у розмірі 37676,20 грн.

На підставі висновків акта та виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2010 №0008611503/0, яким позивача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 50% від суми несвоєчасно сплаченої орендної плати у сумі 18838,10 грн.

28.10.2010 начальником Мелітопольської ОДПІ винесено рішенням №12 про розстрочення податкових зобов’язань, згідно якого ТОВ «Продмаш» надано розстрочення сплати податкового зобов’язання у розмірі 18838,10 грн., про що між відповідачем та позивачем укладено договір від 28.10.2010 №12. Відповідно до вказаного договору розстрочені суми податкового зобов’язання сплачуються до 10.11.2010 у розмірі 9419,00грн. та до 10.12.2010 у розмірі 9419,05 грн.

Платіжним дорученням від 09.11.2010 №3351 із призначенням платежу – «штраф по орендній платі за землю за 2009 рік згідно повідомлення №0008611503/0 від 18.10.2010, Нарах. повн. перерах. частково по строку 10.11.2010» позивачем сплачено до бюджету 15900,00 грн.

16.12.2010 посадовими особами Мелітопольської ОДПІ проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Продмаш» з питання своєчасності сплати орендної плати за землю до бюджету.

За результатами перевірки відповідачем складений відповідний акт від 16.12.2010 №1483/152/31802327, у якому зазначається, що перевіркою встановлені порушення, зокрема, ст. 17 Закону №2535-ХІІ, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, а саме: платником орендної плати за землю несвоєчасно сплачено орендну плату за землю у розмірі 42647,52 грн., у тому числі згідно по декларації від 27.01.2009 №2861 позивачем сплачено податкове зобов’язання у розмірі 14798,35 грн. відповідно до платіжного доручення від 09.11.2010 №3351.

16.12.2010 ТОВ «Продмаш» надано заперечення №12/321 на акт від 16.12.2010 №1483/152/31802327.

На підставі висновків акта та виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2010 №0009621503/0, яким позивача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 50% від суми несвоєчасно сплаченої орендної плати у сумі 21323,77 грн.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням у частині нарахування штрафу у розмірі 7950,00 грн. позивач звернувся до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. 17 Закону №2535-ХІІ податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Як вбачається із приписів пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах, зокрема, при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Підпунктом 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону №2181-ІІІ встановлено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов’язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону №2181-ІІІ податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Інструкція №22)

У пункті 1.7 Інструкції №22 вказано, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно із п. 3.8 Інструкції №22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

На підставі аналізу вказаних норм Інструкції №22 суд дійшов висновку, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Закон №2181-ІІІ, яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів) під час виникнення боргу, установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків. Закон №2181-ІІІ визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Зазначені приписи Закону №2181-ІІІ не містять такого заходу, як зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Отже, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Закону№2181-ІІІ, податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначеного платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Проте, із змісту призначення платежу платіжного доручення від 09.11.2010 №3351 вбачається, що позивач сплатив штраф по орендній платі за землю за 2009 рік згідно повідомлення №0008611503/0 від 18.10.2010 із терміном сплати до 10.11.2010, що відповідно до договору від 28.10.2010 №12 становить 9419,00грн. Оскільки позивачем платіжним дорученням від 09.11.2010 №3351 сплачено грошових коштів у розмірі 15900,00 грн та у призначені платежу зазначеного платіжного доручення не визначено іншого призначення платежу, ніж «штраф по орендній платі за землю за 2009 рік згідно повідомлення №0008611503/0 від 18.10.2010, Нарах. повн. перерах. частково по строку 10.11.2010», суд вважає, що відповідач мав право на розподіл залишку грошових коштів у розмірі 6481,00 грн. (15900,00 - 9419,00= 6481,00), сплачених ТОВ «Продмаш» до бюджету відповідним платіжним дорученням.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно здійснив розподіл грошових коштів у розмірі 9419,00грн. сплачених вищевказаним платіжним дорученням, а тому податкове повідомлення-рішення від 27.12.2010 №0009621503/0 є протиправним в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 4709,50 грн.

Частина 2 ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 4709,50 грн., а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 27.12.2010 №0009621503/0 в частині нарахування штрафних санкцій з орендної плати за землю у розмірі 4709,50 (чотири тисячі сімсот дев’ять грн. 50 коп.) грн.

3.В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на дану постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 29.03.2011.

Суддя                     (підпис)                    О.С.Янюк

Постанова не набрала законної сили.

Суддя                                                   О.С.Янюк