Постанова № 15853643, 12.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 травня 2011 р. о 16:36 Справа №2а-14891/09/4/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі:

позивач - ОСОБА_1;

представник відповідача - не з'явився;

представник третьої особи - Меметов М.Р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Сімферопольської виправної колонії №102 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим,

про спонукання до виконання певних дій

Суть спору: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Сімферопольської виправної колонії №102 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим (далі - відповідач) про спонукання до виконання певних дій.

Ухвалами суду від 14.12.2009 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Під час судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги, просив зобов'язати відповідача провести нарахування і виплатити заборгованість по матеріальній допомозі на оздоровлення у сумі 6900,00 грн.; провести належне нарахування і виплату щомісячної доплати за право на пенсію за період з 01.01.2005 року по 01.08.2007 року; провести належне нарахування і виплату щомісячної надбавки за безперервну службу в кримінально-виконавчій службі за період з 01.01.2005 року по 01.08.2007 року; зобов'язати відповідача виплатити позивачу компенсацію за надмірну роботу за період з 01.01.2005 року по 01.08.2007 року у сумі 23000,00 грн.; зобов'язати відповідача провести розрахунок і виплатити позивачеві індексацію не виплачених сум за період з 01.01.2005 року по 01.08.2007 року; зобов'язати відповідача провести перерахунок середньомісячної заробітної плати з урахуванням невиплачених сум для подальшої передачі в пенсійний фонд для перерахунку пенсії.

Вимоги мотивовані тим, що відповідачем не проведено належного розрахунку з позивачем при його звільненні, зокрема не виплачені заборгованість по матеріальній допомозі на оздоровлення, щомісячній доплаті за право на пенсію, щомісячній надбавці за безперервну службу в кримінально-виконавчій системі, компенсації за надмірну роботу (роботу понад установлений законодавством робочий час).

Ухвалою суду від 21.04.2010 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в АР Крим (далі - третя особа).

Ухвалами суду від 07.06.2010 року призначена у справі судово-економічна експертиза, зупинено провадження по справі.

17.08.2010 року на адресу суду надійшов лист експерта без виконання ухвали суду про призначення експертизи від 07.06.2010 року з матеріалами адміністративної справи.

Ухвалою суду від 18.08.2010 року провадження у справі поновлено.

Ухвалами суду від 23.09.2010 року призначено у справі судову експертизу, зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 11.04.2011 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 12.05.2011 року, за заявою позивача позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача провести перерахунок середньомісячної заробітної плати з урахуванням невиплачених сум для подальшої передачі в пенсійний фонд для перерахунку пенсії.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 12.05.2011 року не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив. В судових засіданнях 18.02.2010, 25.03.2010 року, 18.04.2010 року та 23.09.2010 року представник відповідача проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких вказав, що матеріальна допомога на оздоровлення, щомісячна доплата за право на пенсію, щомісячна надбавка за безперервну службу в кримінально-виконавчій системі належать до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, які нараховуються та виплачуються за рішенням керівника установи (а не в обов'язковому порядку), в залежності від отриманих установою асигнувань та результатів службової діяльності за місяць, кваліфікації та особистого складу в загальні результати роботи. Стосовно заборгованості з виплат за роботу понад встановлений робочий час, представник відповідача зазначив, що за даними обліку робочого часу, відпрацьованого позивачем, наявності надурочних годин, відпрацьованих позивачем і не оплачених відповідним чином не виявлено. Крім цього представник відповідача зазначив про те, що індексація грошового забезпечення позивача здійснена за період служби у відповідності до вимог чинного законодавства, а також наполягав на тому, що позивачем пропущений строк звернення до суду.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись статтею 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

З 21.12.2001 року по 27.07.2007 року позивач проходив службу в установі кримінально-виконавчої системи України на посаді чергового помічника начальника Сімферопольської виправної колонії №102 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим.

Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати. На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань.

На час виникнення спірних відносин, питання оплати праці працівників установ кримінально-виконавчої системи були врегульовані Інструкцією про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, затвердженою наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 18 жовтня 2004 року №203, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 листопада 2004 року за №1411/10010 (далі - Інструкція №203); постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 1991 року N 197 "Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні" (далі - постанова №197); постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року N 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (далі - постанова №1294).

Відповідно до п. 1.2 Інструкції №203 грошове забезпечення складається з окладів грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення.

До окладів грошового забезпечення належать посадові оклади та оклади за спеціальним званням, а також оклади грошового утримання курсантів навчальних закладів.

Додаткові види грошового забезпечення включають надбавки, доплати, премії, одноразові й щомісячні винагороди, матеріальну допомогу та грошову допомогу при звільненні.

Поряд з окладами грошового забезпечення в обов'язковому порядку виплачуються надбавки за вислугу років до окладів грошового забезпечення, щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавок за вислугу років), а також грошова допомога при звільненні.

Згідно із п. 10.1 Інструкції №203 особам рядового і начальницького складу, у тому числі тим, хто перебуває у розпорядженні органу або установи, виплачується матеріальна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на рік.

Виплата матеріальної допомоги особам рядового і начальницького складу здійснюється одноразово, як правило, при наданні чергової відпустки.

При зміні умов грошового забезпечення впродовж календарного року особам рядового і начальницького складу, які отримали матеріальну допомогу за поточний рік до зміни умов грошового забезпечення, розмір матеріальної допомоги не перераховується.

Згідно із пп. 3 п. 5 постанови № 1294 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Підпунктом "а" п. 3 Указу Президента України від 04.10.1996 року N 926/96 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплату праці працівників органів внутрішніх справ" було надано право керівникам органів внутрішніх справ, у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, установлювати особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі, щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50 відсотків від суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована.

Згідно із пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 Інструкції №203 особам рядового і начальницького складу, які мають право на пенсію за вислугу років згідно з чинним законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі, виплачуються щомісячні доплати в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсій, які б могли бути їм нараховані. Доплати за право на пенсію виплачуються за рішенням керівника органу або установи:

- особам рядового і начальницького складу, які мають вислугу, обчислену в установленому порядку, 20 років і більше;

- особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, які досягли 45-річного віку та мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців, обчислених у встановленому порядку, становить служба в кримінально-виконавчій системі, органах внутрішніх справ, податковій міліції України, Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законодавства.

Виходячи з приписів п. 7.10 Інструкції №203 встановлення надбавки за безперервну службу в кримінально-виконавчій системі та стажу служби для виплати такої надбавки залежить від прийнятого керівником установи кримінально-виконавчої системи рішення.

Таким чином, суд погоджується із доводами представника відповідача та висновками проведеного у справі експертного дослідження стосовно того, що матеріальна допомога на оздоровлення, щомісячна доплата за право на пенсію, щомісячна надбавка за безперервну службу в кримінально-виконавчій системі належать до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, які нараховуються та виплачуються за рішенням керівника установи, а не в обов'язковому порядку, в залежності від отриманих установою асигнувань та результатів службової діяльності за місяць, кваліфікації та особистого вкладу в загальні результати роботи.

Згідно із п. 1 постанови №197 при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які утримуються за рахунок коштів республіканського та місцевих бюджетів, а також коштів, що надходять за договорами від міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій і громадян, до несення служби понад установлений законодавством робочий час оплата їхньої праці за цей час провадиться у розмірах, передбачених законодавством України про працю, з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.

Служба осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі у подвійному розмірі.

Пунктами 8.2.1 та 8.2.2 Інструкції №203 встановлено, що особам рядового і начальницького складу, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за роботу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу.

Годинна ставка обчислюється шляхом поділу місячного посадового окладу на кількість робочих годин у даному місяці, виходячи з норми тривалості робочого часу в годинах на місяць при 41-годинному робочому тижні.

Роботою в нічний час вважається виконання особами рядового і начальницького складу органів та установ службових обов'язків у період з 22 до 6 години.

Згідно із висновком проведеного у справі експертного дослідження, наданими для її проведення документами підтверджується, що за період жовтень, грудень 2006 року, січень-квітень 2007 року позивачем відпрацьовано на 130 годин більше, ніж встановлено нормативно, тому йому належить нарахувати 1123,18 грн.

Зокрема встановлено факти понаднормативної праці позивача у жовтні 2006 року (64 години, доплата - 537,57 грн.), у грудні 2006 року (9 годин, доплата 79,20 грн.), у січні 2007 року (24 години, доплата 211,19 грн.), у лютому 2007 року (8 годин, доплата 73,92 грн.), у березні 2007 року (25 годин, доплата 221,31 грн.). Таким чином загальна сума недоплати становить 1123,19 грн. (у цій частині експертом допущено арифметичну помилку, загальна сума недоплати становить саме 1123,19 грн., а не 1123,18 грн.).

Суд погоджується із висновками експертизи у цій частині. Сторонами у справі не надано доказів на спростування вказаних висновків, або доказів того, що позивачем відпрацьовано більше (менше) годин, понад встановлену тривалість робочого часу.

При цьому суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи, що наданими сторонами документами не підтверджено право позивача на отримання компенсації за відпрацьовані години понад встановлену тривалість робочого часу у розмірі 23000,00 грн. (розмір, заявлений в заяві про уточнення позовних вимог), суд вважає можливим задовольнити вказані позовні вимоги частково, стягнувши на користь позивача оплату за несення служби понад установлений законодавством робочий час у розмірі 1123,18 грн.

Крім того, проведеним у справі експертним дослідженням встановлено, що позивачем відпрацьовано 24 години у святкові дні: 01.01.2007 року (Новий рік, відпрацьовано 15 годин, доплата - 66,00 грн.) та 08.04.2007 року (Пасха, відпрацьовано 9 годин, доплата - 41,85 грн.), що відповідно до вимог ст. 107 КЗпП України є підставою для виплати йому 107,85 грн., за умови, якщо позивачу не надавалось інших днів відпочинку.

Відповідачем у справі доказів надання позивачу інших днів відпочинку за відпрацьовані дні не надано, тож вимоги про стягнення коштів за фактично відпрацьовані позивачем години у святкові дні у розмірі 107,85 грн. також підлягають задоволенню.

Щодо клопотання представника відповідача про застосування наслідків пропуску строку звернення до суду (позовної давності), суд вважає необхідним зазначити таке.

Даний спір виник з приводу проходження, звільнення з публічної служби позивача, тож з урахуванням вимог ч. 3 ст. 99 КАС України (п. 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 6 березня 2008 року№2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" у спірних відносинах застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. Оскільки законами щодо проходження служби в органах кримінально-виконавчої системи зазначені питання не врегульовано, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю, суд виходить із строків звернення до суду, визначених частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України, згідно із якою у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч. 4 ст. 92 КАС України якщо виклик свідків, призначення експертизи, залучення перекладачів, спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у разі звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру відповідні витрати компенсуються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із наданою суду калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судової експертизи, експертом проведено експертизу за нормативної вартості експертогодини 46,90 грн. (без ПДВ) і витрачено на її проведення 40 годин дослідження, що складає 1876,00 грн. (2251,20 грн. з ПДВ).

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і наказу Міністерства юстиції України від 18.02.2011 року N 570/5 «Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2011 році», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2011 р. за N 215/18953.

В судовому засіданні 12.05.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 17.05.2011 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Сімферопольську виправну колонію №102 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим нарахувати і виплатити ОСОБА_1 за службу понад встановлений робочий час 1123,19 грн., у тому числі: у жовтні 2006 року (64 години) 537,57 грн., у грудні 2006 року (9 годин) 79,20 грн., у січні 2007 року (24 години) 211,19 грн., у лютому 2007 року (8 годин) 73,92 грн., у березні 2007 року (25 годин) 221,31 грн., а також доплату за працю у святкові дні у розмірі 107,85 грн., у тому числі: 01.01.2007 року (15 годин) 66,00 грн. та 08.04.2007 року (9 годин) 41,85 грн., а всього 1231,04 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в АР Крим (м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 68, п/р 31253272210448 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЗКПО 25574015) вартість проведеної у справі судової економічної експертизі у розмірі 2251,20 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.