Постанова № 15853136, 24.05.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2011 року Справа № 5005/2414/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Герасименко І.М. (доповідач)

суддів: Прудніков В.В., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Заболотна О.В.

представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз”, смт. Ювілейне, Дніпропетровський район Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2011 р. у справі № 5005/2414/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Техноград”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз”, смт. Ювілейне, Дніпропетровський район Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості за договором № 1880 від 12.07.2007 р. у загальному розмірі 7 851 грн. 09 коп.,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю “Техноград” (далі –позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз” (далі –відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 1880 від 12.07.2007р. у загальному розмірі 7 851 грн. 09 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2011 р. (суддя Дубінін І.Ю.) у справі № 5005/2414/2011 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача - 1 808 грн. 23 коп. - інфляційних втрат, 825 грн. 68 коп. - 3% річних, 4 694 грн. 80 коп. пені, 95 грн. 21 коп. витрат по сплаті державного мита, 220 грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено. В основу рішення суд поклав відповідність вимогам чинного законодавства розрахунок позивача задоволених вимог.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в частині стягнення пені та збитків від інфляційних. Посилається на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, що у відповідності до ч.2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення господарського суду першої інстанції.

24.05.2011 р. у судове засідання Дніпропетровського апеляційного господарського суду представники сторін не з’явилися, які про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2009р. по справі № 14/336-09 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноград" задоволено в повному обсязі та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноград" 40 182 грн. 98 коп. - основного боргу, 4 483 грн. 15 коп. - інфляційних, 1 287 грн. 84 коп. - 3% річних, 9 200 грн. 21 коп. - пені, 55 грн. 54 коп. - витрат на держмито, 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; повернуто з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Техноград" зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 76,50 грн., перераховані відповідно до платіжного доручення № 294 від 20.05.2009 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.11.2010р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2009р. по справі № 14/336-09 залишено без змін, тобто рішення суду набуло законної сили.

На виконання вищевказаного рішення суду 03.12.2010р. видано наказ про примусове виконання.

Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач погасив борг у сумі 55 941,72 грн., згідно наказу господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2010р. (а.с. 20) лише 28.12.2010р., тобто виконання грошового зобов’язання було прострочено.

Частинами 1, 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, тому позивач просить суд стягнути 2 330,61 грн. - інфляційних втрат та 825,68 грн. - 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 22.04.2010р. по 27.12.2010р.

Крім того, відповідно до п. 4 додаткової угоди № 1 про зміну порядку та строків оплати та поставки по специфікації № 12 від 16.09.2008р. до договору поставки № 1880 від 12.07.2007р., у випадку прострочки більше, ніж на один день, виконання покупцем обумовлених умов оплати за продукцію, постачальник має право нарахувати пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від всієї суми, яка підлягає до сплати за графіком. При цьому нарахування пені не обмежене будь-якими строками. Строк позовної давності за даними правовідносинами складає 5 років, тому позивач просить суд стягнути 4 694,80 грн. - пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 22.04.2010р. по 27.12.2010р.

Обставини, які встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 14/336-09 від 08.09.10р., оскільки вони є загальновідомими, не потребують доказуванню, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (ст. 35 ГПК України)

Розрахунок 3% річних, інфляційних та пені перевірено судом і вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат за період з 22.04.2010р. по 27.12.2010р. в сумі 1 808,23 грн. та 3% річних за період з 22.04.2010р. по 27.12.2010р. у розмірі 825,68 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки обставини у справі та докази на їх підтвердження свідчать про прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання. Суд першої інстанції вірно зауважив, що винесення судом рішення про стягнення заборгованості не припиняє грошове зобов’язання. Грошова сума в порядку обліку індексу інфляції може нараховуватися позивачем по день фактичного стягнення з боржника заборгованості, оскільки до цього дня існує матеріально правовідношення (зобов’язання), на яке поширюється вимога статті 625 ЦК України.

Крім того, відповідно до п. 4 додаткової угоди № 1 про зміну порядку та строків оплати та поставки по специфікації № 12 від 16.09.2008р. до договору поставки № 1880 від 12.07.2007р., у випадку прострочки більше, ніж на один день виконання покупцем обумовлених умов оплати за продукцію, постачальник має право нарахувати пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від всієї суми, яка підлягає до сплати за графіком. При цьому нарахування пені не обмежене будь-якими строками. Строк позовної давності за даними правовідносинами складає 5 років.

Згідно статті 259 Цивільного кодексу України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін. Отже, сторонами у п. 4 додаткової угоди № 1 про зміну порядку та строків оплати та поставки по специфікації № 12 від 16.09.2008р. до договору поставки № 1880 від 12.07.2007р. узгоджено збільшення позовної давності щодо нарахування пені до 5 років, що не суперечить закону.

Що стосується клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки в порядку частини 3 статті 551 ЦК України, то воно обгрунтовано відхилено судом першої інстанції. Відповідач, посилаючись на скрутний майновий стан не враховує на необхідність забезпечення балансу інтересів сторін. Крім того, збільшення суми пені відбувалось в зв’язку з тривалою неоплатою відповідачем суми основного боргу з березня –квітня 2009 р., тобто в результаті бездіяльності з боку саме відповідача.

Таким чином, підстави для зміни чи скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз”, смт. Ювілейне, Дніпропетровський район Дніпропетровської області –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2011 р. у справі № 5005/2414/2011 –залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Головуючий суддя І.М. Герасименко

Судді В.В. Прудніков

І.А. Сизько

Повний текст постанови складено 26.05.2011 р.