Рішення № 15853065, 12.05.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2011 р.Справа № 18/751/11

за позовом Полтавського відкритого акціонерного товариства "Облагропостач"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 13676 грн. 47 коп.

Суддя Тимошенко К.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: не з'явився

Суть справи: розглядається позов про стягнення 13676 грн. 47 коп., в тому числі 9930,00 грн. заборгованості по сплаті орендних платежів, 767,47 грн. пені, 2979,00 грн. штрафу.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Ухвала суду 16.04.2011р. направлена за адресою відповідача, зазначеною у позові, повернулася не врученою з відміткою у довідці пошти "за зазначеною адресою не проживає". Згідно наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ухвала надсилалась відповідачеві за адресою його державної реєстрації.

Відповідач відзиву на позов не надав, в звязку з цим справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Позивач у позові зазначає, що Полтавське відкрите акціонерне товариство «Облагропостач»(орендодавець) та фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (орендар) уклали 01 січня 2009 року договір № 503 (далі - договір, копія договору - а.с. 9-10). Відповідно до умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне володіння (оренду) складське приміщення площею 250,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.01.2009 року (а.с. 11). Згідно п. 3.1.2. договору орендна плата була встановлена в розмірі 5010,00 грн.

Згідно п. 3.3. договору за користування орендованою площею Орендар має сплачувати орендну плату щомісячно в строк до 10 числа поточного місяця.

Додатковою угодою № 1 від 01.03.2009р. до договору оренди внесено зміни в п. 3.1., 3.1.1., 3.1.2. договору, зокрема, встановлено розмір орендної плати в сумі 3757,50 грн. та передбачено, що орендна плата проводиться щомісячно орендарем на протязі 5-ти банківських днів після виставлення рахунку на оплату. При цьому зміст п. 3.3. договору не змінено та даний підпункт з договору не виключено.

Згідно наданого позивачем розрахунку суми основного боргу, з січня 2009 року по серпень 2009 року відповідач повинен був сплатити орендну плату в сумі 32565,00 грн. Проте, відповідачем за оренду приміщення сплачено лише 22635,00 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями банківських виписок.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 9930,00 грн.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості у розмірі 9930 грн. 00 коп. обґрунтована, підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім цього, позивач просить стягнути пеню за період прострочення з 31.08.2010р. по 01.03.2011р. в сумі 767,47 грн. та штраф в сумі 2979,00 грн.

Пунктом 5.3 договору оренди передбачено, що у випадку прострочення по сплаті орендних платежів орендар повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи з розрахунку позивача останнє за датою виникнення зобов'язання по сплаті орендної плати за серпень 2009 року повинне було бути виконано відповідачем до 08.08.2009р. Тобто шестимісячний строк нарахування пені в даному випадку закінчується 09.02.2010р., по іншим платежам - ще раніше.

Таким чином, позивачем безпідставно нараховано пеню за прострочення зобов'язання з 31.08.2010р. по 01.03.2011р. В зв'язку з цим позов в частині стягнення пені в сумі 767,47 грн. задоволенню не підлягає.

Пунктом 5.5. договору передбачено, що у випадку несплати орендарем орендних платежів більше 45 календарних днів орендар сплачує штраф в розмірі 30 % від суми боргу.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Таким чином, поняття штрафних санкцій є більш широким, ніж поняття неустойки, і включає в себе також адміністративно-господарські санкції, які застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Оскільки ГК України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у ЦК України. При цьому слід враховувати, що відповідно до частини першої статті 230 ГК України неустойка (штраф, пеня) може бути лише грошовою сумою і не може бути іншим майном. Крім того, штраф, який застосовується у разі порушення зобов'язання, слід відрізняти від штрафу як адміністративно-господарської санкції, визначення якого міститься у частині першій статті 241 ГК України.

З матеріалів справи вбачається, що борг в сумі 9930,00 грн. не сплачувався відповідачем протягом більше 45 днів, в зв'язку з цим позивач правомірно нарахував відповідачу штраф у розмірі 30 % від вказаної суми боргу, що становить 2979,00 грн.

Вимога позивача про стягнення штрафу в сумі 2979 грн. 00 коп. обґрунтована та підтверджується відповідними доказами. В звязку з цим позов в частині стягнення штрафу підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Полтавського відкритого акціонерного товариства "Облагропостач" (36029, м. Полтава, вул. Жовтнева, 66, р/р 26003100000542 в ПОД "Райффайзен банк Аваль", МФО 331605, ідентифікаційний код 00913686) 9930 грн. 00 коп. основного боргу, 2979 грн. 00 коп. штрафу, 129 грн. 09 коп. витрат по держмиту, 222 грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя К.В. Тимошенко

Повне рішення складено 17.05.2011р.