Рішення № 15852917, 07.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/507.04.11 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі

Міністерства оборони України

Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України

до Київської міської ради

Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард 2005»

про визнання недійсним договору

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін

від прокуратури Рубан Д.В.- посвідчення № 59 від 08.04.08 р.

Сахно Н.В. посвідчення № 99 від 20.05.04 р.

від позивача 1 ОСОБА_1 предст. за дов. № 1220/631/9 від 28.12.10 р.

від позивача 2 не зявився.

від відповідача 1 не зявився.

від відповідача 2 не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард 2005»про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір оренди земельної ділянки від 22.11.2007 р., укладений між Київською міською радою та ТОВ «Авангард-2005»суперечить чинному законодавству та порушує права позивачів на земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2011 р. розгляд справи призначено на 17.02.2011 р.

У звязку з перебуванням судді на лікарняному розгляд справи не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 р. судове засідання призначено на 03.03.2011 р.

В судове засідання 03.03.2011 р. представники сторін не зявилися, вимог ухвали не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2011 р. відкладено розгляд справи на 17.03.2011 р.

В судове засідання 17.03.2011 р. представники сторін зявилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2011 р. зупинено провадження у справі № 48/5 до вирішення повязаної з нею адміністративної справи № 2а-9381/10/2670.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2011 р. поновлено провадження у справі № 48/5, призначено ії розгляд на 07.04.2011 р.

В судове засідання 07.04.2011 р. представники позивача 2 та відповідачів не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В звязку з неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обовязками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні розяснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В :

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Статтею 36 (1) Закону України “Про прокуратуру” визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Слід врахувати, що господарський суд відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України порушує справи за заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту.

В рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 3-рн/99 вказано, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.07 р. Київська міська рада (надалі - відповідач 1) прийняла рішення № 433/1094 "Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Авангард 2005" для будівництва багатоповерхового житлового будинку з паркінгом та офісними приміщеннями на вул. Ісаакяна, 17 у Шевченківському районі м. Києва, пунктом 1 якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою діяльністю "Авангард 2005" (надалі - відповідач 2), пунктом 2 - припинено право користування військовому містечку № 35 військової частини 42384 земельною ділянкою площею 0,34 га, наданою відповідно до рішення Київської міської ради депутатів трудящих від 30.06.76 р. № 18 та зараховано її до земель житлової та громадської забудови.

Згідно з ст. 116 ч. 5 Земельного кодексу України надання в користування (оренду) земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб, можливе лише після вилучення її у встановленому порядку у попереднього користувача.

Згідно зі ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Відповідно до ст. 124 ч. 1 Земельного кодексу України (який діяв на момент прийняття вищевказаного рішення) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

На виконання вказаного рішення, 22.11.2007 р. між Київською міською радою та Tовариством з обмеженою відповідальністю "Авангард 2005" укладено договір оренди земельної ділянки розташованої в м. Києві по вул. Ісаакяна, 17. Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06.12.2007 за № 91-6-00731, відповідно до якого Київська міська рада за актом приймання-передачі від 06.12.2007 передала, а TOB "Авангард 2005" прийняло в оренду зазначену земельну ділянку, яка розташована по вул. Ісаакяна, 17 у Шевченківському районі м. Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2011 р. визнано незаконним пункт 2 рішення Київської міської ради від 29.03.2007 р. №433/1094 про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Авангард 2005" для будівництва багатоповерхового житлового будинку з паркінгом та офісними приміщеннями вул. Ісаакяна, 17 у Шевченківському районі м. Києва. Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що договір оренди земельної ділянки від 22.11.2007 р., укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авангард 2005»підлягає визнанню недійсним.

Пунктом 1 статті 216 передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»зазначено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки договір оренди від 22.11.2007 р., на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард 2005»користується спірною земельною ділянкою, визнаний судом недійсним, а будь-яких інших доказів на підтвердження права користування цією земельною ділянкою Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард 2005»суду не надало, вимоги позивача про зобовязання відповідача 2 повернути земельну ділянку визнаються судом обґрунтованими.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, ст. 123, 124, 116 ЗК України та ст.ст. 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 22.11.2007 р., укладений між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард-2005" (04074, м. Київ, вул. Сокальська, буд. 4; 04070, м.Київ, вул. Сагайдачного, буд. 11; ідентифікаційний код 33496404).

3. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард-2005" (04074, м. Київ, вул. Сокальська, буд. 4; 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 11; ідентифікаційний код 33496404) повернути Київському квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України (03186, а/с 37, вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 2/32, корп. 97, ідентифікаційний код 22991617) земельну ділянку площею 0,3555 га., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ісаакяна, буд. 17 у Шевченківському районі м. Києва.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-2005" (04074, м. Київ, вул. Сокальська, буд. 4; 04070, м.Київ, вул. Сагайдачного, буд. 11; ідентифікаційний номер 33496404) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення в дохід Державного бюджету України 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення в дохід Державного бюджету України 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяКатрич В.С. Дата підписання рішення: 26.05.2011 р.