Рішення № 15852872, 24.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/9024.05.11 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю “Солес”

дотовариства з обмеженою відповідальністю “Фудмаркет”

простягнення 13740, 18 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю. представники сторін: від позивача:представник ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 16.02.2011 року) від відповідача:представник ОСОБА_2. (довіреність № б/н від 01.04.2011 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім «Солес»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Фудмаркет” 13740, 18 грн., із них: 8152, 80 грн. пеня, 1577, 95 грн. 3 % річних, 4009, 43 грн. інфляційні втрати. Позовну заяву обгрунтовано тим, що Відповідач не вчасно розрахувався за поставлений товар, у звязку з чим зобовязаний сплатити штрафні санкції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 року порушено провадження у справі №23/90 та призначено її розгляд на 12.04.2011 року.

У судових засіданнях з 12.04.2011 року до 10.05.2011 року, з 10.05.2011 року до 24.05.2011 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва.

Відповідач проти позову у письмовому відзиві заперечував, посилаючись на те, що на момент розгляду справи заборгованості у Відповідача перед Позивачем не існує, оскільки Відповідач повністю її погасив. Щодо стягнення штрафних санкцій Відповідач зазначив, що у Позивача відсутні підстави для їх нарахування, оскільки він не вчасно виконав свої зобовязання за договором поставки № 4600029089 від 19.11.2009 року.

У судовому засіданні 24.05.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки № 4600029089 від 19.11.2009 року, відповідно до якого Позивач зобовязався поставити товари разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих Відповідачем замовлень, а Відповідач зобовязався прийняти і оплатити їх вартість.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України та статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У період з жовтня 2010 року по листопад 2010 року Позивачем було поставлено Відповідачу сировину для хлібопекарської і кондитерської промисловості на загальну суму 239022, 30 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи, а оригінали оглянуті у судовому засіданні. Зазначені видаткові накладні підписані та скріплені печаткою Відповідача без заперечень та зауважень.

Згідно пункту 6.1. договору поставки № 4600029089 від 19.11.2009 року при наданні Позивачем всіх, належним чином оформлених накладних і товаросупровідних документів, Відповідач оплачує поставлений товар на умовах відстрочки платежу з дати поставки товару, вказаній у накладній після чотирнадцяти календарних днів.

В порушення умов договору поставки № 4600029089 від 19.11.2009 року, Відповідач своїх зобовязань щодо своєчасної сплати коштів за отриманий товар не виконав, остаточний розрахунок здійснив 15.03.2011 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 1264099 та № 1264098 від 15.03.2011 року.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобовязання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України пеня є одним із видів забезпечення виконання зобовязань. Стаття 547 Цивільного кодексу України встановлює вимоги до форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязань та визначає, що правочин вчинений з недодержанням письмової форми є нікчемним.

Умовами договору поставки № 4600029089 від 19.11.2009 року стягнення пені за порушення строків оплати вартості товарів не передбачено.

Таким чином, нарахування пені Позивачем на суми простроченої оплати, за відсутністю відповідної угоди між сторонами не має правового підгрунтя.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи пункт 6.1. договору поставки № 4600029089 від 19.11.2009 року та часткові проплати Відповідачем, період нарахування по накладній № 4239 від 04.10.2010 року на суму 45918, 00 грн. починається з 19.10.2010 року по 30.12.2010 року, з 30.12.2010 року по 06.01.2011 року на суму 40918, 00 грн., з 06.01.2011 року по 11.01.2011 року на суму 35918, 00 грн., з 11.01.2011 року по 13.01.2011 року на суму 25918, 00 грн., по накладній № 4635 від 22.10.2010 року на суму 8874, 00 грн. період прострочення починається з 06.11.2010 року по 23.11.2010 року, по накладній № 4725 від 28.10.2010 року на суму 3774, 00 грн. період прострочення починається з 12.11.2010 року по 13.01.2011 року, по накладній № 4726 від 28.10.2010 року на суму 5736, 06 грн. період прострочення з 12.11.2010 року по 13.01.2011 року, по накладній № 4727 від 28.10.2010 року на суму 10887, 00 грн. - період прострочення з 12.11.2010 року по 13.01.2011 року, по накладній № 4901 від 05.11.2010 року на суму 42672, 00 грн. період прострочення з 20.11.2010 року по 13.01.2011 року, по накладній № 5054 від 15.11.2010 року на суму 40640, 64 грн. період прострочення з 30.11.2010 року по 15.03.2011 року, по накладній № 5074 від 16.11.2010 року на суму 75520, 20 грн. період прострочення з 30.12.2010 року по 13.01.2011 року, з 13.01.2011 року по 15.03.2011 року на суму 65780, 26 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, суд задовольняє вимоги частково і встановлює, що до стягнення підлягають інфляційні втрати у розмірі 3444 грн. 59 коп. та 3 % річних у розмірі 1145 грн. 03 коп.

Всебічно та обєктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю “Солес” підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процессу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Фудмаркет” (м. Київ, Залізничне шосе, 57, ідентифікаційний код 36387233) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Солес” (01021, м. Київ, вул. Ластовського, 3-А, квартира 15; ідентифікаційний код 23708061) 3444 (три тисячі чотириста сорок чотири) грн. 59 коп. інфляційні втрати, 1145 (одна тисяча сто сорок пять) грн. 03 коп. 3 % річних, 45 (сорок пять) грн. 89 коп. - державного мита та 78 (сімдесят вісім) грн. 83 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Суддя

Повне рішення складено: 25.05.2011 року. Т.Ю. Кирилюк