ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 32/9522.04.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Філії централізованого продажу послуг ВАТ «Укртелеком»
До Державного підприємства «Розрахунковий центр Міністерства транспорту
та зв’язку України»
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
Суддя Хрипун О.О.
Представники сторін:
Від позивача Ковтун О.П.-предст.,
Від відповідача Зугравий В.В. –предст.
Обставини справи:
Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Філії централізованого продажу послуг ВАТ «Укртелеком»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Розрахунковий центр Міністерства транспорту та зв’язку України» про стягнення 731,92 грн. заборгованості, 31,96 грн. пені, 36,60 грн. інфляційних втрат, 11,04 грн. –3% річних від суми заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором № K.U.-5939 про надання послуг бізнес-мережі від 20.02.2009 в частині оплати наданих Позивачем телекомунікаційних послуг.
Відповідач надав заперечення проти позову, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, зазначаючи, що відповідно до умов Договору всі спори та розбіжності, пов’язані зі зміною умов, розірванням та виконанням Договору повинні вирішуватись шляхом переговорів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
20.02.2009 між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» (далі –Оператор) та Державним підприємством «Розрахунковий центр Міністерства транспорту та зв’язку України»(далі –Бізнес-абонент) укладено Договір № K.U.-5939 про надання послуг бізнес-мережі (далі –Договір), відповідно до умов якого Оператор надає Бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі (далі –Послуги), а Бізнес-абонент отримує зазначені Послуги та сплачує їх вартість.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № K.U.-5939 про надання послуг бізнес-мережі від 20.02.2009 є договором про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Пунктом 2.2.3 Договору на Відповідача покладений обов’язок проводити оплату Послуг в порядку та терміни, визначені Договором.
Відповідно до п. 3.1 Договору не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, Оператор виставляє Бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих Послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися послуги.
Бізнес-абонент повинен оплатити рахунок за послуги протягом десяти робочих днів з моменту його отримання (але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим) шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок Оператора (п. 3.3 Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач звернувся до Позивача з листом № 54/361-09 від 24.02.2010, в якому просив припинити надання послуг за Договором з 01.03.2010.
Відповідно до п. 6.4 Договору Бізнес-абонент має право в односторонньому порядку відмовитись від отримання послуг в будь-який час, письмово попередивши про це Оператора за один місяць до бажаної дати.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про правильність тверджень Позивача, що дію Договору було припинено 24.03.2010.
Таким чином станом на день вирішення спору Відповідач не сплатив грошові кошти за отримані послуги за період з 01.03.2010 по 24.03.2010 у розмірі 731,92 грн. Роздруківки, що підтверджують надання послуг за Договором долучені до матеріалів справи.
Позивач звертався до Відповідача з претензіями № 888103/6-10240 від 25.11.2010 та № 888103/6-326 від 17.01.2011, в яких просив сплатити суму заборгованості за надані телекомунікаційні послуги з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 811,52 грн.
Проте, Відповідач вказаної суми не сплатив та надав відповідь на претензію № 54/700-09 від 06.12.2010, в якій зазначає, що Державне підприємство «Розрахунковий центр Мінтрасзв’язку»послугами, зазначеними у Договорі не користувалося, оскільки дія Договору була припинена 01.03.2010 відповідно до листа № 54/361-09 від 24.02.2010.
До матеріалів справи долучено таблицю надання послуг VPN для логінів клієнта Державне підприємство «Розрахунковий центр Мінтрасзв’язку», якою підтверджується надання Відповідачу телекомунікаційних послуг у період з 01 по 24 березня 2010 року.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про телекомунікації»від 18 листопада 2003 року № 1280-IV (зі змінами та доповненнями) телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
Згідно з ч. 5. ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Стаття 68 Закону України «Про телекомунікації»визначає, що розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.
Таким чином, Позивач свої зобов’язання за Договором № K.U.-5939 про надання послуг бізнес-мережі від 20.02.2009 виконав в повному обсязі, а Відповідач вчасно не розрахувавшись по Договору за отримані послуги, порушив взяті на себе договірні зобов’язання, в результаті чого заборгував перед Позивачем 731,92 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та Відповідачем не спростований, у зв’язку чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 731,92 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Статтею 36 Закону встановлена відповідальність споживачів телекомунікаційних послуг, згідно якої споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону; у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня; сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що у разі затримки оплати за надані Послуги Бізнес-абонентам нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати.
Оскільки штрафні санкції, сплата яких вимагається Позивачем відповідно до положень п. 4.2 Договору застосовуються саме у зв’язку із затримкою перерахування коштів у строк, обумовлений Договором, тобто за несвоєчасно виконане зобов’язання щодо оплати наданих послуг, останні обраховуються у відсотковому відношенні від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, суд приходить до висновку, що встановлена Договором відповідальність передбачає обчислення неустойки у вигляді пені.
Сума пені, що заявлена до стягнення з Відповідача, розрахована Позивачем відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та положень ч. 6 ст. 232 ГК України виходячи з облікової ставки, встановленої НБУ у відповідний період, з урахуванням виникнення зобов’язання щодо оплати по сумах, які складають суму боргу та за період прострочення, і підлягає стягненню з Державного підприємства «Розрахунковий центр Міністерства транспорту та зв’язку України»в сумі 31,96 грн.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом визнаються обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення 36,60 грн. інфляційних витрат за весь час прострочення.
Сума 3% річних розрахована Позивачем відповідно до періоду прострочення і підлягає стягненню з Відповідача в розмірі 11,04 грн. в силу положень закону.
Твердження Відповідача про те, що даний спір відповідно до п. 6.6 Договору повинен бути вирішений шляхом переговорів судом до уваги не приймається, оскільки статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Крім того, як встановлено судом Відповідачеві в ході досудового врегулювання спору надсилалися претензії, на які Відповідач надав відповідь. Тому суд приходить до висновку, що спір не був врегульований сторонами шляхом переговорів.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Розрахунковий центр Міністерства транспорту та зв’язку України»(01135, м. Київ, Проспект Перемоги, 14, код 36051259) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Філії централізованого продажу послуг ВАТ «Укртелеком»(01030, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, код 36282159) 731 (сімсот тридцять одну) грн. 92 коп. заборгованості, 31 (тридцять одну) грн. 96 коп. пені, 36 (тридцять шість) грн. 60 коп. інфляційних втрат, 11 (одинадцять) грн. 04 коп. –3% річних від суми заборгованості, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.О.Хрипун
Дата підписання рішення: 25.05.2011
Судове рішення № 15852722, Господарський суд м. Києва було прийнято 22.04.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 32/95. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: