Рішення № 15852707, 20.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/19220.05.11

За позовом Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт»

до Державного підприємства «Національний центр моніторингу та інформації»

про стягнення 215989 грн. 04 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:ОСОБА_1. дов. № 09/68 від 19.10.2010; Відповідача:не зявився

У судовому засіданні 20.05.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт»до Державного підприємства «Національний центр моніторингу та інформації»про стягнення 215989 грн. 04 коп. із них: 200 000 грн. 00 коп. сума основного боргу; 10400 грн. 00 коп. інфляційні втрати; 5 589 грн. 04 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2011 порушено провадження у справі № 61/192, розгляд справи призначено на 20.05.2011 о 12:15.

У судовому засіданні 20.05.2011 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

У судове засідання представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та витребуваних документів не надав. Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 25.02.2009 між Державним підприємством «Миколаївський морський торговельний порт»та Державним підприємством «Національний центр моніторингу та інформатизації»було укладено договір №10-М про надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до умов якого позивач зобовязувався подати відповідачу поворотну фінансову допомогу, а відповідач зобовязався повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором. Допомога надається для оптимізації процесів впорядкування та врегулювання майнових (у тому числі земельних) питань та створення і впровадження спеціалізованих електронно-аналітичних систем аналізу та контролю майнових питань.

Відповідно до п. 2.1 Договору Допомога надається у розмірі 200000 грн. на безвідсотковій основі.

Відповідно до п. 3.2 Договору встановлено, що строк повернення Допомоги становить 6 шість місяців з дня надання Допомоги, в розмірі, встановленому в п. 2.1. цього Договору.

Пунктом 1 Додаткової угоди № 1 до Договору № 10-М від 25.02.2009 сторонами узгоджено, що строк повернення Допомоги відповідачем становить 12 (дванадцять) місяців з дня надання Допомоги, в розмірі встановленому в п. 2.1. цього Договору.

Платіжним дорученням № 276 від 27.02.2009 позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача поворотну фінансову Допомогу у розмірі 200000 грн. 00 коп.

20.04.2010 позивач на адресу відповідача направив претензію з вимогою повернення Допомоги у розмірі 200000 грн. 00 коп.

Листом від 22.06.2010 за № 83 відповідач визнав суму боргу в повному обсязі та просив відстрочити повернення коштів.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Проте, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства станом на дату подання позову відповідач своїх зобовязань не виконав.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 200000 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 10400 грн. 00 коп. інфляційних втрат та 5 589 грн. 04 коп. 3 % річних.

Відповідно до п. 4.1. Договору передбачена відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання своїх зобовязань за Договором відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, суд прийшов до висновку, що вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 10400 грн. 00 коп. та 3 % річних у розмірі 5589 грн. 04 коп. визнаються судом обгрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування обставин, повідомлених позивачем.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства «Національний центр моніторингу та інформатизації»(03113, м. Київ, пр.-т Перемоги, 57; код 34963949) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт»(54002, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23; код 01125608) 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. сума основного боргу; 10400 (десять тисяч чотириста) грн. 00 коп. інфляційні втрати; 5 589 (пять тисяч пятсот вісімдесят девять) грн. 04 коп. 3 % річних, 2159 (дві тисячі сто пятдесят девять) 89 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.М. Івченко Дата підписання рішення 25.05.2011