Рішення № 15852072, 26.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.05.11 р. Справа № 2/119

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Москаленко О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Учбово-оперативного воєнізованого гірничорятувального загону, м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства «Донвуглереструктуризація», м. Макіївка

про: стягнення боргу за договором № 22т\08 від 05.05.2008р. у розмірі 9120,00грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір.

від відповідача: ОСОБА_2 за довір.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Учбово-оперативний воєнізований гірничорятувальний загін, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Донвуглереструктуризація», м. Макіївка про стягнення боргу за договором № 22т\08 від 05.05.2008р. у розмірі 9120,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 22т\08 від 05.05.2008р., акт здавання-приймання виконаних послуг від 24.10.2008р. Як на правові підстави заявленого позову посилається на ст. 11, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, де позовні вимоги визнав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи документи суд ВСТАНОВИВ:

05.05.2008р. між Учбово-оперативним воєнізованим гірничорятувальним загоном (Виконавець) та Державним підприємством «Укрвуглеторфреструктуризація», правонаступником якого є відповідач (Замовник) був укладений договір на обслуговування посадових осіб та спеціалістів ліквідуємих шахт № 22т\08.

За цим договором Виконавець бере на себе зобовязання, за рахунок коштів Замовника, здійснити навчання посадових осіб та спеціалістів Замовника за програмою «Аварійно-рятівні роботи».

Розділом 4 «Вартість та порядок розрахунків» визначено, що загальна вартість навчання відповідно калькуляції складає 22560грн.

Оплата за навчання здійснюється Замовником в продовж місяця наступного за звітним за рахунок коштів загального фонду в сумі 15792грн. та за рахунок спеціального фонду в сумі 6768,00грн. на підставі акта виконаних послуг.

Відповідно до п. 7.1. договору, останній вступає ви силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2008р.

Як видно з матеріалів справи позивачем умови договору виконані повному обсязі, а саме здійснив навчання спеціалістів за програмою «Аварійно-рятувальні роботи», що підтверджується зокрема актом № 261 здачі приймання виконаних послуг за навчання спеціалістів від 24.10.2008р., який підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень.

За фактом наданих послуг позивачем був виставлений рахунок № 252 від 27.10.2008р. на суму 9120грн.

Проте, як вказує позивач відповідач умови договору не виконав за отримані послуги не розрахувався в повному обсязі, у звязку з чим за останнім облікується заборгованість в розмірі 9120,00грн.

Факт наявності заборгованості в розмірі 9120,00грн. підтверджений актом звірки взаємних розрахунків станом на 19.05.2011р., який підписаний та скріплений печатками сторін та визнаний відповідачем.

З приводу наявності заборгованості позивачем неодноразово направлялися відповідачу претензії з вимогою погасити заборгованість в розмірі 9120,00грн., які зі сторони відповідача залишені без відповіді та задоволення.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто оплата замовником проводиться за фактично надані послуги, якщо сторони не домовились про інше.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобовязання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам Договору відповідач не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість в сумі 9120грн.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 9120грн. до матеріалів справи не надав, заявлені вимоги визнав, тому позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 9120грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобовязань за договором, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і на підставі ст. 78 ГПК України позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судові витрати в порядку, що передбачений ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Учбово-оперативного воєнізованого гірничорятувального загону, м. Донецьк до Державного підприємства «Донвуглереструктуризація», м. Макіївка про стягнення заборгованості в розмірі 9120грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Донвуглереструктуризація» (86102, м. Макіївка, вул. Успенського, р\р 26002301531210 у філії Центрально-Міського відділення ПАТ Промінвестбанку, МФО 334526) на користь Учбово-оперативного воєнізованого гірничорятувального загону (83048, м. Донецьк, вул.. Артема, 157, п\р 26001060246933 у Донецькому РУ ПриватБанк, МФО 335496, ЄДРПОУ 13475495) заборгованість в розмірі 9120грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мартюхіна Н.О.